– Рито, а давай бузок посадимо в саду? Як же я люблю бузок, від його аромату жити хочеться, я й …
У Ганни дуже заслаб батько. Вона сама доглядала його. Старші сестри Ганни знали, що батько слабий, але навіть не приїхали ні разу! Пройшло трохи часу і чоловіку й зовсім стало недобре… – Якщо хочете застати батька – приїжджайте! – повідомила Ганна сестер. Але сестри так і не приїхали, а через кілька днів старенького тихо не стало вночі… Доньки приїхали тільки на поминки. Коли Ганна стала прибирати ліжко після батька, під подушкою вона знайшла якийсь пом’ятий аркуш паперу. Вона розгорнула його. Почерк був батьковий. Ганна прочитала написане і аж присіла від несподіванки
Ось уже й справді комусь доля усміхається все життя, а в когось вона складна і з заплутаними дорогами. Навіть зараз …
Микола та Віра приїхали на дачу. Вони господарським поглядом оглянули ділянку, дивилися, що і де треба поправити. – Знаєш, що я думаю, Віро, – діловито сказав Микола. – Нам треба будинок розширити. – Навіщо? – здивувалася Віра. – Нам двом місця вистачає! – Та ні, Вірочко, коли всі діти збираються, нам всім місця мало, – пояснив чоловік. Віра трохи помовчала, а потім раптом сказала: – А я проти, щоб наші діти прїжджали! Тому й будинок не треба розширювати! – Віро, що ти таке кажеш?! Це ж наші діти! – Микола здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Кожну весну, як тільки встановлювалася хороша погода, Микола Степанович і Віра Іванівна вирушали на дачу. Як вони самі казали: відкривати …
В Ольги не стало бабусі. Жінка вирішила зʼїздити в село – треба ж бабусині речі розібрати… Ольга порпалася в речах, що залишилися в бабусиних скринях. За столом на кухні сидів сусід дядько Віктор. Він пив чай і їв ложкою варення, яке сам Ользі й приніс. – Ти, Марійко, ганчір’я не викидай, – сказав сусід. – Може, кудись і знадобиться. Прибирання почнеш – точно знадобиться! – Дядько Вікторе, я Ольга! – ахнула жінка. – А як ти гадаєш, Ольго, чого я тебе все Марійкою називаю, га? – раптом запитав сусід. Ольга застигла від здивування, нічого не розуміючи
– Послухай, ну я одразу казав, що не кину дружину. Ми ж домовлялися, Олечко… Ольга відвернулася. Ну, а що вона …
Степан гарненько поснідав і вже хотів іти на роботу, коли пролунав дзвінок телефону. – Слухаю, матусю, – сказав він у слухавку. – Синку, я тут дещо придумала і зразу кажу – без заперечень! – заявила сину Тамара Петрівна. Поки Степан говорив з матірʼю, його дружина Софія чула розмову… – Сонце моє, матуся таку чудову ідею запропонувала, щоб ми всі жили разом! – підійшов до дружини Степан. – Я чула! – заявила Софія. – Я зі своєю мамою поговорю, щоб вона свій будинок продала. – А навіщо їй таке робити?! – ахнув Степан. Він дивився на дружину і не розумів, що відбувається
Степан, гарненько поснідавши, вже хотів іти вдягатися і вирушати на роботу, коли пролунав дзвінок телефону. – Так, матусю, щось трапилося? …
Інна на кухні варила бульйон, коли в квартиру забігла її донька Ганна. – Доню, що з тобою? – здивувалася Інна, помітивши, що донька дуже схвильована. – Мамо, я все знаю! Мені сусідка все розповіла! – вигукнула Ганна. – Що розповіла? – Інна посміхнулася і зняла пінку з бульйону. – Обідатимеш? – Мамо, ти що, не розумієш? Ти чому мене завжди обманювала? – Ганна підозріло подивилася на маму. – Ти про що? – перепитала Інна. – Тітка Віра, розповіла мені правду про батька! – раптом заявила Ганна. – Яку ще правду? – Інна здивовано дивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається
Ганна швидко забігла в квартиру і одразу сказала: – Мамо, я знаю, хто мій батько, тітка Віра, мені зараз розповіла! …
Ганна приїхала в рідне село на сороковини матері. Жінка замовила панахиду, і після служби повернулася до будинку матері. Потрібно було перебрати речі та знайти документи на будинок. Ганна взялася за прибирання і тільки надвечір дісталася шафи з паперами. Там лежав альбом із фотографіями. Ганна дивилася на них, а сльози текли її щоками: -Мамо, чому ти так рано пішла? Як же я без тебе буду… Потім вона знайшла документи на будинок, рахунки на оплату, і якийсь лист у білому конверті. Ганна відкрила його, прочитала і застигла від прочитаного
У Ганни не стало матері, після прощання жінка повернулася додому. Вже більше 10 років, як вона жила у місті, там …
У Миколи заслабла мати. Він своєю машиною повіз її в місто. Дорогою чоловік подзвонив рідним сестрам і сказав, що вони їдуть у лікарню. Матір поклали на процедури. Сестри прийшли провідати її. Продукти принесли… Матір то поклали, а Миколі ж нема де ночувати! І сестри чомусь не покликали його до себе… Чоловік вирішив сам до старшої сестри поїхати. Він залишив машину у дворі, піднявся на поверх і подзвонив у двері. Раптом за дверима почулась якась метушня і в одну мить все затихло… Чоловік прислухався і раптом застиг від несподіваної здогадки
Марія та Микола одружилися. Чи боятися їй свекрухи, дівчина навіть не замислювалася. Їй треба було жити разом із мамою Миколи. …
Ангеліна Андріївна накрила святковий стіл. Аякже ж?! Сьогодні їхній син Андрій закінчив університет. До того ж, він прийде не один а з своєю дівчиною Вірою. У двері подзвонили. – Напевне прийшли. Відкрий! – гукнула Ангеліна до чоловіка Віктора. Батько зустрів молодих і за хвилоину всі вже сиділи за столом. Коли батько Андрія був готовий озвучити перший тост, його несподівано випередив син. Але те, що пролунало з його вуст, буквально здивувало батьків
Андрій неодноразово приводив Віру додому, і його батьки не чинили жодних перешкод своєму синові для зустрічі з дівчиною. Але цього …
Микола ремонтував на дачі дах. – Миколо, твій телефон дзвонить, – гукнула Ніна до чоловіка. – Передзвонять, кому требе, – відповів він. Через декілька хвилин Ніна знову гукнула: – Миколо, знову дзвонять! Може щось термінове? – Та що у нас на пенсії термінове може бути? Хіба когось із ровесників не стало, – вголос сказав Микола. Ніна зайшла в будинок, дзвінки припинилися, але раптом надійшло якесь повідолення і жінка вирішила глянути, що там таке. Ніна взяла телефон чоловіка, прочитала повідомлення і застигла від прочитаного
«Ні, звичайно, я винен, – думав Микола. – Треба було так попастися. Але вона, вона, теж хороша. До останнього був …