Ольга місила тісто на вареники, коли в коридорі почувся шурхіт і в квартиру зайшов чоловік. -Оля, ти в поштову скриньку …
– Та, що це таке? Знову з’явився під ранок і одразу завалився спати, – Оксана глянула на чоловіка, що вже заснув. Підійшла до вішалки у коридорі, провела рукою по сорочці чоловіка: – Спітніла. Що це означає? У нього є коханка, може, навіть не одна. Як же дізнатися – зраджує він чи ні? О, є ідея!
«Та, що це таке? Знову з’явився під ранок і одразу завалився спати. Нічого не пояснив, лише посміхається». Оксана глянула на …
Зоя прийшла з робота зла. Дмитро одразу зрозумів – сьогодні прийдеться туго. – Привіт, – ласкаво, сказав він. – Ти чому сьогодні така? – Ще питає. Пішли на кухню. Їсти хочу – не можу. – Пішли, – радісно погодився Дмитро. – Я картоплі посмажив. Знав, що голодна прийдеш. – І все-таки що сталося? – Запитав він знову акуратно. – Сталося, сталося. – Вона нервово постукала пальцем по столу. – І все через тебе
Зоя прийшла з робота зла. Коли вона знімала з себе пальто, здавалося – іскри від неї сипляться на всі боки. …
Ірина зайшла в квартиру матері, пройшла на кухню і сіла за стіл. – Привіт, мамо, – роздратовано сказала вона. – Привіт, Іринко. А я тут пиріжків напекла. Щось трапилося? – Мамо, я вже не витримую! З батьками Сергія просто неможливо жити! – Дивно. А мені вони досить приємні люди. – Ага, приємні! Субота – це в них день для прибирання. І всі повинні прибирати! А плиту треба протирати щодня? Я вже готова звідти тікати
Ірина зайшла в квартиру матері, пройшла на кухню і сіла за стіл. -Привіт, мамо, – роздратовано сказала вона. -Привіт, Іро. …
Таня стояла на вулиці вже годину. Було холодно, але вона не залишала місце їхніх таємних зустрічей. – А раптом він прийде? – подумала вона. Хто зна, що могло трапитися. У нього ж дружина, діти… Почулися кроки. – Прийшов все-таки, – посміхнулася Таня. – Привіт, Павлику. – Таня! Давно тут стоїш? – Давно. Я сюди щовечора приходжу. – Таня, виходь за мене заміж. Від несподіванки вона застигла на місці
Таня стояла на вулиці вже годину. Було холодно, але вона не наважувалась залишити місце їхніх таємних зустрічей з Павлом. -А …
Рита смажила відбивні на вечерю, щось співаючи, коли на порозі кухні з’явився Віктор. Він тримав у руках її телефон і був дуже злий. – І як це розуміти? – пробурчав він. – Що саме? – усміхнулася Рита, не відчуваючи за собою жодної провини. – Це! – Віктор відкрив смс повідомлення, яке нещодавно прийшло на телефон Рити
Рита та Віктор познайомилися, коли обидва були дорослими самостійними, розумними людьми. Обидва працювали, заробляючи собі якщо не на бутерброди з …
– А знаєш, що? Ти мене дістала. Та я взагалі ніколи тебе не любив! Я все життя любив Оксану! Зрозуміла? – Добре… Спробуй з Оксаною своєю, чи з іншою, якою. – Тобто… ти що мене покидаєш? – Ні, я тобі розлучення даю і повну свободу. Тебе ж батьки тримали і я виходить?
– А знаєш, що? Ти мене дістала. Та я взагалі ніколи тебе не любив! Я все життя любив Оксану! Зрозуміла? …
Люба стояла і дивилася у вікно. – Сьогодні річниця нашого весілля, а Андрій навіть не згадав, – подумала вона. – Ще й на роботі затримується. Думає, що я повірила, ага! Вона сіла за накритий нею стіл, трохи подумала і пішла збирати речі. Не його – свої! До ранку Андрій так і не зʼявився. Люба поснідала, викликала таксі, взяла речі і вийшла з квартири. Записки вирішила не залишати
Люба стояла і дивилася у вікно. -Сьогодні річниця весілля, а Андрій навіть не згадав, – сумно подумала вона. – Ще …
Того дня Олена з Ігорем прийшли у школу на дитячу виставу сина. Але то він, то вона постійно виходили за двері – постійно дзвонили з роботи. Як тільки все закінчилося, Ігор поцілував Олену і швидко втік, а вона залишилася чекати Андрія. Пройшло вже 15 хвилин, а його все не було. – Ну і де він? – Олена набрала номер його телефону – відповіді не було. – Він же чудово знає, що мені треба на роботу! Вона зітхнула і зайшла в роздягальню. Її син сидів на лавці і плакав
-Оо, дівчата, дивіться, Олена прийшла! – вигукнула Марина. -А ми думали прийдеш чи ні, – спокійно сказала Соня. -Ну і …
Дід Петро сумував на лавці. Все своє життя віддав дітям, а вони навіть не привітали його з днем народження… – Та де їм – сини в місті, дружини, діти, де їм до старого, – заспокоював він себе. А в самого було тяжко на душі. Он і двір весь заріс бурʼяном, паркан весь розвалився, дах на домі тече. А діти й ремонтувати не хочуть. З сумним настроєм дід Петро вирушив у сільський магазин
Дід Петро сумував на лавці. Все своє життя віддав дітям, а вони навіть забули привітати його з днем народження. -Та …