Василина з дитинства мріяла стати лікаркою. Жила вона з батьками у невеличкому селі, а до школи дівчинка ходила за три …
Таня вирішила розлучитися з чоловіком. Той почав збирати свої речі, а вона занедужала. На роботі Таня з’явилася аж у понеділок. Сергій усю суботу й неділю збирав свої речі, перевозив до батьків і заборонив Тетяні допомагати йому. – Ти точно одужала? – запитала колега Яна. – Точно, – відповіла Таня. – Давай тоді по каві? – запропонувала Яна. Таня неохоче кивнула. Їй не хотілося розповідати подрузі, що вона розлучається з чоловіком… Увечері Таня чекала свій автобус. Коли вона зайшла в нього, то застигла від побаченого
– В мене подих перехоплює, коли він повз проходить. – сказала Яна подрузі. – Не знаєш, у нього хтось є? …
Олена йшла додому, як раптом застигла від здивування. Біля свого підʼїзду, на лавці, вона побачила… Свого знайомого Ігоря! – Ігор? – здивувалася дівчина, підходячи до нього. – Ти? Чому ти тут? А де твоя Наталя? Олена здивувалася, бо знайомі вони були тільки один день, а подруга Олени Наталя була коханою Ігоря. – Я один, – сказав той. – Я тепер один. Розумієш? Ми розлучилися. Я не міг їй брехати… – Про що – брехати? – не зрозуміла Олена. І тільки тут вона помітила у його руках згорток. Ігор перехопив її погляд і розгорнув папір. Олена ахнула від побаченого
Оленка відзначала своє повноліття у два етапи. Спочатку посиділи із рідними. А на наступне застілля, ввечері у неділю, були покликані …
Зоя з чоловіком і дитиною збиралися на дачу. У місті була спека, і Зої стало шкода свою матір Тетяну Василівну. Кондиціонера вдома не було. А на дачі – краса! – Мамо, поїхали з нами, в село, – запропонувала Зоя. – Там свіже повітря. Сидітимеш у альтанці, пташки співають, квіти цвітуть… – Не поїду! – роздратовано сказала мати. – Що ти причепилася до мене! – Відступися від неї, – сказав Зої чоловік Мишко… Вони побули на дачі менше ніж планували і приїхали додому раніше. З квартири чулися голоси. То була Тетяна Василівна і її племінниця Віра. Зоя з Мишком прислухалися і аж перезирнулися від почутого
– Мамо, поїхали з нами в село… там свіже повітря! – Не поїду! Що ти причепилася до мене! – мати …
– Мамо, а чому це я дізнаюся від чужих людей, що ти живеш просто чудово? – подзвонила Надія своїй матері Зінаїді Іванівні. – Мені колишня сусідка сказала, що ти квартиру купила! А ще по санаторіях їздиш. От як ти обійшлася з нами? Ми орендуємо житло, по чужих кутах поневіряємося, а ти у своїй квартирі живеш і відпочиваєш. – А я сама на неї заробила! – сказала мати. – Тобі і моїй внучці Юлі все одно на мене. І, знаєш, я розповім тобі свої плани, які в мене були… До повноліття Юлі я готувала подарунок, сюрприз. – Який ще сюрприз? – Надія не розуміла, що мати таке говорить
Зінаїда Іванівна жила одна вже кілька років. Через рік після весілля дочки не стало її чоловіка. Дочка Надія жила окремо …
Марина з самого ранку ходила по квартирі, збираючи пакети – подарунки, фрукти, улюблені вафлі сина, запас змінного одягу… Чоловік ходив за нею по п’ятах, поглядаючи на годинник. – Давай швидше, мама вже дзвонила тричі! – нагадав він. – Я не хочу знову весь день слухати її зауваження, – буркнула Марина. – Це ж для дня народження сина, він любить дачу, – сказав чоловік. – Там простір, гойдалка, собачка! Марина зітхнула. Їй довелося поступитися… Дорогою чоловік намагався жартувати, але Марина мовчала. Свекруха вже стояла біля хвіртки, зустрічаючи їх. – Ну нарешті! – голосно заявила вона. – Вічно я все сама! Марина глянула на хазяйку дачі і ледь стрималася
Марина з самого ранку ходила по квартирі, збираючи пакети – подарунки, фрукти, соки, улюблені вафлі сина, запас змінного одягу. Чоловік …
Артем дуже засумував. А як же ж?! Хлопець закохався в Світлану, а та поїхала до себе в місто. І чи ще повернеться колись у село було невідомо… Хлопець майже не розмовляв з родичами. Він тільки допомагав по господарству батькові і мовчав. Батько теж почав хмуритися й хвилюватися. Дуже йому було шкода сина. Але одного разу бабуся Артема забігла в хату. – Артеме, у нас гості, став чайник! – вигукнула вона. – А з якого це часу я ставлю твоїм гостям чайник? – похмуро відповів онук, виходячи з кімнати на кухню. Він глянув хто прийшов і одразу побілів від побаченого
Артему, тридцятирічному хлопцю, не щастило з дівчатами. Всі його ровесники вже давно були одружені, мали дітей, у деяких сини навіть …
Ольга відчувала, що між нею і її чоловіком Андрієм наче виросла стіна. Час минав, але нічого не змінювалося! Андрій жив за своїми правилами, а Ольга за своїми. Жінка вже й перестала чекати змін. Андрій все частіше затримувався на роботі. Вдома він з’являвся втомленим і роздратованим… Якось Ольга після роботи зайшла в квартиру й відчула якусь дивну тишу і порожнечу. Андрія вдома не було. Вона зайшла на кухню. На кухонному столі лежала коротка записка. Ольга взяла її в руки і аж присіла від прочитаного
Ольга стояла біля плити й помішувала суп, крадькома поглядаючи на телефон. Вже втретє за ранок їй приходило повідомлення від чоловіка …
Ліза з чоловіком Сашком поїхали на відпочинок. На сьомий день на ґанку їхнього будиночка з’явилася сестра Сашка Наталка. І приїхала вона не одна. З нею був її бойфренд Дмитро і ще якась дівчина… – Вдома нікого немає, – сказала Ліза, побачивши у вікно приїжджих. У відповідь Наталка дзвінко засміялася: – Жартівниця! Відкривай, ми тебе вже побачили! Ми не з порожніми руками. – Привіт! А де Сашко? – запитала Наталка. – Пішов по фрукти на базар, – відповіла Ліза. – Ось, давай келихи, господине! – зімітував він голос свекра Лізи. Та навіть посміхнулася. Але сміялася Ліза недовго
Ліза любила відпочинок на морі. Їй подобалося прокидатися в тиші, щоб з відкритого вікна було чути шум хвиль. Саме тому …
Олексій і Дарина купили будинок. Не новий, але добротний і міцний. Все в будинку було зроблено, як у впорядкованій квартирі. Вони одразу переїхали, зробили невеликий ремонт під себе. Брат ще Олексія сміявся, адже виросли всі у місті і раптом переїхали в село. А потім зрадів, що можна відпочивати, в гості їздити. Гості напросилися і таки приїхали. Машина під’їхала зранку. – Ну, як тут у вас справи? – запитали вони. – Добре, – сказали хазяї. – Як доїхали? – Добре, – відповіли ті. – Ну й чудово. Сніданок на столі ми вже поїли, а потім за роботу, – заявила Дарина. – Дарино, а ти нічого не переплутала?! – гості оторопіли від почутого
– Дарино, до нас на вихідні їде родина мого брата та його теща. – Знову? І що нам готувати? Продуктів …