– Ну і навіщо ти мене обманула?
Аліна відкинула мокре волосся з обличчя і запитливо дивилася на нареченого. Її не було лише хвилин двадцять, що за цей час могло статися? Хлопець дивився в стіну, крутячи в руках телефон.
– В якому сенсі? У чому саме я тебе обманула? – плотніше запахнувши халат, дівчина сіла поруч з Михайлом. Їй навіть цікаво стало, у чому суть претензій.
– Ти сказала, що твоїх батьків давно не стало, – сказав Михайло так само відмовлявся дивитися на наречену. – Як виявилось, вони цілком собі живі.
– Ну, і звідки ти про це дізнався? – Дівчина приречено зітхнула. Так, у цьому вона справді обманула, але в неї були на те причини! – Хто такий зухвалий, що лізе в чуже життя?
– Твоя мама і сказала, вона дзвонила мені п’ять хвилин тому, – ось тепер хлопець глянув на Аліну. – Вона плакала і просила про допомогу. Ти покинула нездужих батьків! Ще й заявивши, що їх не стало! Це так підло! Я від тебе такого не чекав.
– Єдине, на що нездужають мої батьки – це непереборна любов до гулянок, – спокійно почала дівчина, випрямляючи спину. Їй було дуже неприємно згадувати своє дитинство. – Я пішла з дому ледь мені виповнилося шістнадцять, жити там було просто неможливо. Вступила до коледжу, працювала, винаймала квартиру з трьома дівчатками. Вони про мене жодного разу не згадували! Навіть просто зателефонувати і запитати, як у мене справи не спромоглися. Якби не дільничний, якого моїм зникненням дістали сусіди, вони б так і не помітили, що я поїхала.
– Так? – Миттю розгубив запал Михайло. То йому здалося, що голос жінки, що дзвонила, був якийсь дивний. – А чому ти мовчала? Точніше, вигадала таку нісенітницю?
– Знаєш, одного разу я розповіла правду. Навіть у гості хлопця звозила… І що зрештою? Мене покинули за кілька тижнів до весілля!
Три роки тому.
– Твої батьки обов’язково мають бути на нашому весіллі! Їхня відсутність буде просто непристойною! – запевняв дівчину Андрій, навчений своєю матір’ю. – Я дуже хочу з ними познайомитись і попросити у них твоєї руки. Знаю, що вже пізно, коли ми вже подали заяву, але все ж таки! Потрібно, щоб все було по-людськи!
– Ти від мене не відчепишся? Так? – Аліна почувала себе розбитою. Чому не можна просто зробити так, як хоче вона? – Мої батьки… Вони не найкращі люди. Я не хочу вислуховувати їхні закиди на власному весіллі. Або дивитися на їхні витівки.
– Я з ними домовлюся, вони будуть поводитися пристойно і не зіпсують тобі свято, – самовдоволено відповів хлопець. – Гості просто не зрозуміють, якщо батьки нареченої будуть відсутні на урочистості!
– Добре! Тільки потім не кажи, що я тебе не попереджала!
Як і очікувалося, візит пройшов невдало. Добряче веселі батьки дівчини, щойно почувши про весілля зраділи можливості безкоштовно погульбанити. Все, що їх цікавило – коли відбудеться ця подія. А на тактовне запитання Андрія, чи є у них парадний одяг, батько дівчини виразно скривився і заявив, що у нього весь одяг парадний.
Андрій мовчав всю дорогу до будинку, а потім раптово заявив:
– Весілля не буде! Я був упевнений, що ти просто ображена на батьків за те, що вони тобі не допомагали, от і намовляла на них. Але те, що я побачив… Це неприпустимо! Мати таких людей у родичах мені зовсім не хочеться! А яка у тебе спадковість… Страшно навіть подумати, якими можуть бути наші діти!
– Ми знайомі вже два роки! – обурилася безпідставним звинуваченням Аліна. – Я не роблю те, що роблять мої батьки, від слова зовсім! І, надивившись у дитинстві на батьків, до такого способу життя у мене розвинулася стійка відраза!
– Все одно! Я не хочу одружуватися з такою! І взагалі, ти була зобов’язана попередити мене про це ще на початку відносин! Я просто втратив два роки життя.
– Так, я обманула, але знаєш, мені теж хочеться крапельку щастя! Чому через батьків, через їхній спосіб життя, я повинна щоразу залишатися одна? – Дівчина схлипнула, не в силах більше стримувати емоції. – Я що, винна, що в мене такі батьки?
– Аліно, ти чого? – розгублено промовив Михайло, притягуючи наречену до своїх обіймів, подумки лаючи колишнього нареченого Аліни всіма відомими йому словами. Хіба можна так чинити з коханою дівчиною? Особливо якщо тебе заздалегідь попередили? – Все добре, я тебе люблю, і мені не важливо, хто твої батьки. Просто було дуже несподівано почути, що людина, про яку ти думав, що її не стало, жива. А ще вона була така переконлива… Говорила, що ти зовсім їх закинула, не приїжджаєш, нічим не допомагаєш… А вони обоє нездужають сильно.
– На що вона взагалі розраховувала? – Витерла сльози дівчина. – Що я примчуся і дам їм грошей, аби вони про себе нічого не розповіли? Надивились на Андрія? Та й звідки вони мають твій номер?
– А твоя тітка дати не могла? Я пам’ятаю, як вона на тебе дивилася, коли мова зайшла про гостей на весілля. А після слів, що ти не маєш батьків, вона підозріло на тебе подивилася.
– А в неї звідки твій номер? – сплеснула руками Аліна. – Ні, тут швидше Тамара мені життя зіпсувати вирішила. Ми тут посварилися серйозно, а вона точно знала всю правду про мою сім’ю. Ми ж росли в одному дворі!
І Аліна мала рацію. Під тиском колишня подруга зізналася, що саме вона підказала матері дівчини зателефонувати майбутньому зятю. Навіть що сказати підказала! І все чому? Бо заздрила!
– Я мала першою вийти заміж, я! А ти спеціально все підлаштувала!
Аліна розірвала усі стосунки з колишньою подругою. І з’їздила до батьків, популярно їм пояснивши, що їм немає місця у її житті.