– Бабуся приїхала, – внучка підбігла до Клавдії Петрівни, яка стояла з сумками. – Мама, скільки тобі казати, не тягай сумок, у магазинах все є. – Та що гроші витрачати. Чоловік он твій диван протирає. – І вам дорогенька теща вітання, – сказав Іван. – Живіт прикрий, а то он, як у вагітної. І тут трохи злякався Іван: – Невже знає? – подумав. Гульнув же Іван від дружини, і з ким гульнув

-Бабуся приїхала, – молодша онучка вилетіла з кімнати і застрибнула на руки, з яких посипалися сумки – бабуся з порожніми …

Дарина Петрівна доглядала свою стареньку родичку Маргариту. – Даша, я вирішила тобі віддячити, за твою допомогу, – сказала вона одного разу. – Квартиру я залишу племінниці, а ти про все дізнаєшся потім. За тиждень Маргарити не стало, а потім пролунав дзвінок від нотаріуса… Вдома Дарина Петрівна розклала пачки грошей на столі і задумалася

Дарина Петрівна була вже десять років на пенсії. Вона, як зараз, пам’ятає, що перед пенсією мріяла виспатися, відпочити у тиші, …

-Ну все, Наталко, ти попалася! – сказала Юля в слухавку. – Мій шеф тобою цікавиться! – Що означає – цікавиться? – здивувалася Наталка. – Я ніби роботу не шукаю. – Не вигадуй! – відповіла Юля. – Він цікавиться тобою як жінкою. Вчора м’явся-м’явся, потім запитав у мене: – Тут світленька така заходить, це ваша подруга? Така гарна… Наталя густо почервоніла

-Ну все, Наталко, ти попалася! – Сказала Юля в трубку телефону. – Мій шеф тобою цікавиться! Юлька працювала в салоні …

Іван похмуро дивився, як крутиться на кухні дружина. Галя бігала від плити до столу, і ця біганина у чоловіка викликала глухе роздратування. – І що ж носиться? Все одно нічого путнього не приготує. Скільки живемо, а вся їжа, наче Галя вперше варить. І відчуває чоловік, що любов його остигати стала, немає тепла в будинку, однією любов’ю ситий не будеш.

Іван похмуро дивився, як крутиться на кухні дружина. Гриміли каструлі, сковорідки Галя бігала від плити до столу, і ця біганина …

– Марія! – пролунав голос свекрухи у квартирі. Марія, в цей час розмовляла по телефону. – А ти все сидиш! – невдоволено пробурчала Ірина Степанівна, зазирнувши до кімнати. Марія продовжувала розмову, намагаючись не зважати на жінку. – Все по телефону балакаєш! Ні щоб борщу зварити свіжого або котлеток зробити Ігорчику… – продовжувала говорити вона.

– Марія! – пролунав солодкий голос свекрухи у квартирі. Марія, яка в цей час розмовляла з постачальником, здригнулася і мало …