Олена задумливо сиділа в кріслі. Раптом задзвонив телефон. Донька! – Привіт, мамо! Ти нікуди не йди, зараз буду. Мої чоловіки м’ясця привезли з села. Смачненьке приготуємо. Донька приїхала з двома важкими сумками. – Мамо, а що це твоя стара валіза в кімнаті? Кудись зібралася? – Час мій вже приходить, Олю. Збираюся по трохи. – Мамо, ти про що? – Ольга здивовано глянула на стареньку

Олена Данилівна себе старою не вважала. Але роки, роки… Скоро вісімдесят. Доля в Олени була неважка, але й нелегка. Вийшла …

Інна стояла біля плити і мовчки помішувала борщ в каструлі. Олег сидів за столом і продовжував виправдовуватись. – Інна, він мій син і я повинен йому допомагати! Розумієш? Повинен. Хто, як не батько допоможе синові? Так, я збираюся купити йому квартиру! І з колишньою ми все обговорили. В чому проблема? – Олег роздратовано дивився на жінку. Інна мовчала і вже не знала, що сказати

Інна стояла біля плити і мовчки помішувала борщ в каструлі. Чоловік сидів за столом і продовжував виправдовуватись. -Інна, він мій …

Олег прийшов додому втомлений та злий. Зайшовши додому він побачив купу невипранної білизни та гору посуду у мийці. – Катя, я вечерятиму? – роздратовано спитав Олег. – Ти хоч піднімешся мене годувати? – Там суп у каструлі, можна самому налити і в мікрохвильовку поставити, важко, чи що? І тут Олег не витримав – щоб нормально поїсти, треба було спочатку помити тарілку та прибрати стіл

Олег прийшов додому втомлений та злий. Начальник вкотре зіпсував настрій, пообіцяв позбавлення премії та навіть звільнення. Хоча таке буває часто …

Яна сиділа на лавці і чекала поїзд. Нарешті її запросили на роботу і не куди-небудь – а в Київ! Раптом біля неї присів молодий чоловік рюкзаком. – Ви до Києва? – запитав він. – Так! – Яна посміхнулася. – Ви теж? – Повертаюсь додому. Їздив до бабусі з дідусем. Обожнюю о цій порі до них приїздити… – Ой, он вже наш поїзд! Через пару хвилин, Яна зайшла в купе і застигла на місці. Там вже сидів він

Яна чекала свого поїзда, насолоджуючись теплими променями осіннього сонечка. Нарешті! Нарешті вона змогла знайти роботу в столиці. Її таки запросили. …

Аліна рвучко відчинила двері і зайшла в квартиру. – Даю вам два тижні на переїзд! – з порога сказала вона. – Внучечко, ти що? – Катерина дивилася на Аліну широко відкритими очима. – Що я? Я переїжджаю сюди через тиждень. Ця квартира моя! – Ми ж хотіли, щоб після того, як нас не стане, тобі все дісталося… – І скільки мені чекати? Катерина нарешті усвідомила, що вона наробила

Аліна рвучко відчинила двері, зайшла в квартиру і з порога заявила: -Даю вам два тижні на переїзд. -Внучечко, ти що? …

Таня поверталася з роботи пізно – на дворі вже було темно. В руках вона несла пакет з продуктами. Ніби й купила мало, а було важко. Таня йшла по тротуару, як раптом ззаду хтось потягнув за пакет і грубо сказав: – Віддай! Вона застигла на місці. – Таня, ну ти даєш! Що, не впізнала? – сказав чоловік. Таня впізнала. Вона впізнала б його з тисячі. Це був він – Валера

Таня поверталася з роботи пізно. На дворі вже було темно. В руках пакет з продуктами, як завжди хотіла купити трошки, …

Максим прийшов з роботи пізно. Відкрив ключем двері квартири, роззувся і заглянув на кухню. – Синку! Іди, посидь з нами! Що таке? Куди пішов? – одразу почулося звідти. Максим мовчки зачинив двері на кухню, де гуділа весела компанія на чолі з матір’ю і пішов у кімнату до брата з сестрою. – Сьогодні знову доведеться сидіти без вечері, – сумно подумав він

Максим прийшов з роботи пізно. Відкрив ключем двері квартири, роззувся і заглянув на кухню. -Синку! Іди, посидь з нами! Що …

Ольга місила тісто на вареники, коли в коридорі почувся шурхіт і в квартиру зайшов чоловік. – Оля, ти в поштову скриньку дивилася? Тут тобі прийшов якийсь лист… Офіційний такий, – сказав Сашко з подивом розглядаючи великий конверт. Ольга швидко помила руки, взяла лист, прочитала і розреготалася. – Та це ж від моєї матусі! – Нічого не розумію… Ти ж казала, що в тебе нема батьків, – Сашко здивовано дивися на дружину

Ольга місила тісто на вареники, коли в коридорі почувся шурхіт і в квартиру зайшов чоловік. -Оля, ти в поштову скриньку …