Зранку у квартирі стояв дим коромислом. Готувалися до приїзду з Німеччини друга та однокурсника батька. Вони не бачилися близько дванадцяти …
Таня дивилася і не могла повірити своїм очам. Біля неї в натовпі стояла дівчина, як дві краплі води, схожа на неї! – Я сплю, і мені сниться сон, – подумала вона. Тільки в серіалах таке буває! Вже вдома за вечерею вона заявила: – Уявляєте, я на концерті бачила дівчину – копію мене! Її сестра Олена раптом аж поперхнулася
Таня дивилася і не могла повірити своїм очам. Поруч стояла дівчина, як дві краплі води, схожа на неї. -Я сплю, …
Ліда спостерігала як її сини – Діма та Сашко, грають у пісочниці. За кілька хвилин до них приєднався сусідський хлопчик Максим. Побачивши його, Ліда лише сумно посміхнулася. Вона, на відміну від багатьох матусь їхнього двору, Максима не ганяла, дозволяючи своїм дітям грати з ним. Сказавши Дімі та Сашкові збирати іграшки, Ліда подивилася на Максима і промовила: – Ти, мабуть, голодний? Цілий день на вулиці. Пішли з нами обідати. Хлопчик зам’явся
Ліда, присіла на лавці в тіні розлогого дерева, спостерігала як її сини – Діма та Сашко, грають у пісочниці. За …
Павло повертався додому з роботи в передчутті смачної вечері. Адже сьогодні його теща передала сільські гостинці. – Таня, я вдома! – вигукнув чоловік. Павло відразу ж подався на кухню. — Так, не зрозумів, — сказав Павло, обвівши очима стіл. – А де сало? А де тещині огірки? Помідори у власному соку? Я сьогодні весь день мріяв про них. – Нічого немає, – відповіла дружина
Павло повертався додому з роботи в передчутті смачної вечері. Адже сьогодні їм із дружиною Таньою його теща Ольга Федорівна передала …
Олена їхала знайомитись з батьками Павла. Двері відчинила невисока жінка у фартуху, Олена усміхнулася їй, але жінка дивилася суворо, навіть сердито. – Так ось ти яка. Заходьте, – промовила мама Павла. Олена розчервонілася від збентеження. – Майте на увазі, – продовжила майбутня свекруха, – спати будете окремо!
Олена їхала знайомитись із батьками Павла. Вона їх ніколи не бачила, але вже любила. Тільки дуже добрі люди могли виростити …
– Навіть не знаю, що тепер буде… А ще я так переживаю за Стасика, – Галина Вікторівна скрушно зітхнула і глянула на чоловіка. – Та хто б міг подумати, що Інна таке вироблятиме з зятем! Все! Знати її не хочу. Вона мені більше не дочка! – Євген Миколайович аж почервонів від обурення. – Але ми самі з тобою винні, – сумно підсумував він
-Навіть не знаю, чим усе це закінчиться… Я так переживаю за Стасика, – зітхнула Галина Вікторівна. -Хто б міг подумати, …
– Як тобі, Катя, наречений Ірочкин? Красень? – підійшла до Катерини сусідка Лариса. – Не можу сказати, Ларочко, навіть обличчя його не бачила… – Як так не бачила? – здивувалася та. – Так він же приходив? – Приходив сьогодні. Міцний такий, руки золоті, а ось обличчя, не повіриш, я навіть і не побачила
-Як тобі, Катя, наречений Ірочкин, красень? -Не можу сказати, Лариса, навіть обличчя його не бачила. -Як не бачила, так він …
– Тільки Катя, більше нікого не визнаю і не прийму! – Віра Сергіївна накрапала заспокійливих крапель у склянку. – Віра, та не накручуй ти себе, – умовляла її Тетяна. – Син дорослий, прийняв рішення, розлучився. І з цим нічого не вдієш. – Саме так! А я з собою нічого вдіяти не можу. І що тепер? Кого приведе? Цю Дашу? Нізащо
-Для мене тільки Катя найрідніша, більше нікого не визнаю і не прийму! – Віра Сергіївна сиділа зі склянкою в руці, …
– Може не варто Кирило? У нас же сім’я, дівчатка, – Ольга без будь-якої надії дивилася на зібрану валізу і чоловіка, який поспішно вдягався. – Дочкам скажеш, що я поїхав у відрядження. Сподіваюся ти не будеш заважати нашим зустрічам, – швидким кроком, він вискочив на вулицю. Кирило сів у таксі і навіть не озирнувся. Ольга стояла біля вікна і не знала, як це могло трапитися
Ольга прокинулася від незрозумілого відчуття. Всього п’ята ранку. За вікном блимає березневий світанок. Близнята Таня та Юля міцно і безтурботно …
Жанна влетіла до квартири Єви. По її обличчю було зрозуміло, що вона знову щось вигадала. – Єва, треба їхати в місто. – Жанна, у тебе що гроші з’явилися? – Єва, ти що смієшся? Ти знаєш, що у місті завод будують? Підемо на роботу влаштовуватися. – Але я поки що не можу. У мене за тиждень син повертається. – Ой! Твій Захар уже 4 роки відбув? Єва сумно посміхнулася: – Треба зустріти
Жанна прямо забігла до однокімнатної квартири Єви. По загадковому обличчю було зрозуміло, що вона вигадала чергову пригоду: -Єва, треба їхати …