Антон був першим коханням Тетяни. Вони познайомилися в інституті і їхня дружба швидко переросла в щось більше. Тягнути з весіллям …
Алла зустрілася в кафе зі своєю подругою Іриною. Жінки зробили замовлення, і поки чекали зав’язалася розмова. – Ну й щаслива ж ти, Алло! – із заздрістю говорила Ірина. – Твій Віталій – справжнє золото! – Це так! – погодилася Алла. – Він і по дому все робить, і прибирає, і готує, про мене навіть мама ніколи так не дбала! Ірина захоплено слухала подругу, як раптом Алла зупинилася, а потім додала: – Але я з ним розлучуся! – Розлучишся? – перепитала подруга. – Так! – підтвердила Алла і все розповіла Ірині. Ірина вислухала її і застигла від почутого
– Ну й щаслива ж ти, Алло! – з ледве прихованою заздрістю захоплювалася її другим шлюбом Ірина. – Твій Віталій …
Ольга тільки-но увімкнула телевізор і прилягла, як раптом у двері подзвонили. Жінка аж стрепенулася. – Хто ж це так пізно? – подумала вона. Ольга запнула халатик і пішла в коридор. Вона відчинила двері і здивовано стала на порозі. У під’їзді стояв якийсь чоловік у білій сорочці… Він трохи розгубився, побачивши крем-маску на обличчі Ольги, але потім, награно усміхнувся. – Добрий вечір! – сказав він. – Мене звуть Олег! Вам дуже пощастило, що я зайшов до вас, бо бачу, що ви щойно були у ванній. Ольга дивилась на чоловіка і не розуміла, що відбувається
Ольга прийняла вечірній душ, накинула домашній халатик, замотала мокре волосся в рушник і почала наносити кінчиками пальців крем-маску на обличчя. …
Марія Степанівна та Сергій Іванович збиралися йти в ЗАГС розлучатися. Збори проходили урочисто. Марія пів години робила макіяж. Сергій приміряв уже третю краватку до свого костюма. – Пора вже, – сказав чоловік. – П’ять хвилин і я готова, – відповіла дружина, фарбуючи губи. Раптом задзвенів телефон. Дзвонила їхня молодша дочка. – Тату, ви ще вдома?! – схвильовано запитала вона. – У нас тут дещо сталося… Сергій Іванович насторожився. – Що там у тебе таке?! – запитав він. Марія Степанівна одразу відчула занепокоєння у голосі чоловіка. Донька раптом заплакала! Сергій з Марією застигли від несподіванки
Марія Степанівна і Сергій Іванович збиралися йти розлучатися. Своє розлучення вони раніше обговорювали неодноразово, але до офіційного припинення шлюбу так …
– Ти вийшла заміж і нічого нам не сказала? – Тетяна невдоволоено дивилася на дочку. – Мамо, та ми нікому нічого не сказали! – Марія посміхалася. – Просто подали заяву, розписались і все. – І хто ж він? – запитала мати. – Мамо, його звати Сергій. Він хороша людина, – усміхнулася Марія. – І ким працює твій Сергій? Скільки ви знайомі? Чому ти мовчала? – посипала питаннями Тетяна. – Знайомі майже рік, працює слюсарем на заводі, – пояснила донька. – Сергій? Слюсарем на заводі? – перепитала мама. – Ну так! – підтвердила Марія. Тетяна тільки глянула на доньку і застигла на місці від почутого
– Ти вийшла заміж і нічого нам не сказала? – Тетяна з неприхованим хвилюванням дивилася на свою дочку. – Ти …
Рита прокинулася рано, як раптом помітила, що чоловіка вдома немає. – Дивно, і де це Віктор? – подумала Рита. Жінка взяла телефон і набрала номер чоловіка. – Вітя, а ти де? – запитала Рита. – Зараз буду! І у мене для тебе сюрприз, – якось підозріло сказав Віктор. – Навіть два сюрприза! – Який ще сюрприз? – не зрозуміла Рита. – А ти вийди на веранду і сама все побачиш! – несподівано сказав Віктор. Рита вийшла на веранду, глянула на стіл і застигла від побаченого
– Рито, а давай бузок посадимо в саду? Як же я люблю бузок, від його аромату жити хочеться, я й …
У Ганни дуже заслаб батько. Вона сама доглядала його. Старші сестри Ганни знали, що батько слабий, але навіть не приїхали ні разу! Пройшло трохи часу і чоловіку й зовсім стало недобре… – Якщо хочете застати батька – приїжджайте! – повідомила Ганна сестер. Але сестри так і не приїхали, а через кілька днів старенького тихо не стало вночі… Доньки приїхали тільки на поминки. Коли Ганна стала прибирати ліжко після батька, під подушкою вона знайшла якийсь пом’ятий аркуш паперу. Вона розгорнула його. Почерк був батьковий. Ганна прочитала написане і аж присіла від несподіванки
Ось уже й справді комусь доля усміхається все життя, а в когось вона складна і з заплутаними дорогами. Навіть зараз …
Микола та Віра приїхали на дачу. Вони господарським поглядом оглянули ділянку, дивилися, що і де треба поправити. – Знаєш, що я думаю, Віро, – діловито сказав Микола. – Нам треба будинок розширити. – Навіщо? – здивувалася Віра. – Нам двом місця вистачає! – Та ні, Вірочко, коли всі діти збираються, нам всім місця мало, – пояснив чоловік. Віра трохи помовчала, а потім раптом сказала: – А я проти, щоб наші діти прїжджали! Тому й будинок не треба розширювати! – Віро, що ти таке кажеш?! Це ж наші діти! – Микола здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Кожну весну, як тільки встановлювалася хороша погода, Микола Степанович і Віра Іванівна вирушали на дачу. Як вони самі казали: відкривати …
В Ольги не стало бабусі. Жінка вирішила зʼїздити в село – треба ж бабусині речі розібрати… Ольга порпалася в речах, що залишилися в бабусиних скринях. За столом на кухні сидів сусід дядько Віктор. Він пив чай і їв ложкою варення, яке сам Ользі й приніс. – Ти, Марійко, ганчір’я не викидай, – сказав сусід. – Може, кудись і знадобиться. Прибирання почнеш – точно знадобиться! – Дядько Вікторе, я Ольга! – ахнула жінка. – А як ти гадаєш, Ольго, чого я тебе все Марійкою називаю, га? – раптом запитав сусід. Ольга застигла від здивування, нічого не розуміючи
– Послухай, ну я одразу казав, що не кину дружину. Ми ж домовлялися, Олечко… Ольга відвернулася. Ну, а що вона …
Степан гарненько поснідав і вже хотів іти на роботу, коли пролунав дзвінок телефону. – Слухаю, матусю, – сказав він у слухавку. – Синку, я тут дещо придумала і зразу кажу – без заперечень! – заявила сину Тамара Петрівна. Поки Степан говорив з матірʼю, його дружина Софія чула розмову… – Сонце моє, матуся таку чудову ідею запропонувала, щоб ми всі жили разом! – підійшов до дружини Степан. – Я чула! – заявила Софія. – Я зі своєю мамою поговорю, щоб вона свій будинок продала. – А навіщо їй таке робити?! – ахнув Степан. Він дивився на дружину і не розумів, що відбувається
Степан, гарненько поснідавши, вже хотів іти вдягатися і вирушати на роботу, коли пролунав дзвінок телефону. – Так, матусю, щось трапилося? …