Найнеприємнішими для Зої Аркадіївни були ночі. Вона вже четвертий місяць була слаба, і з кожним днем надії на одужання танули, …
Микола ходив по кімнаті з кутка в куток і не міг зрозуміти, що сталося. Його дружина Ганна ввечері раптом, ні з того ні з сього, затрималася на роботі! Сказала, що у неї термінові справи. Та ніколи такого не було! А на вихідні Ганна раптом заявила, що йде у салон краси! Щось із волоссям там зробила… – І звідки в неї таке гарне плаття зʼявилося? – напружено думав Микола. А дружина з усмішкою заявила, що їде відпочивати! Без нього! Микола аж оторопів від такої заяви. Він вирішив діяти
– Був би в мене такий чоловік, як у тебе, Світланко, от би я зажила, а то останнім часом я …
Божена сиділа на дивані перед телевізором і дивилася турецький серіал. Раптом в кімнату забігла її дочка Вероніка. – Все, мамо, ми розлучилися! – урочисто заявила вона з порога. Вероніка зайшла у кімнату і задоволено вмостилася на диван. Божена очі вирячила від здивування. Вона дивилася на дочку, зовсім не розуміючи, про що та говорить. – Ти про що зараз сказала, доню? – обережно перепитала мати. – Про те, мамо, про те! Все, закінчився мій шлюб із Сергієм! – Але, Вероніко! Цього не може бути! Все, сталося непоправне… Вероніка застигла від здивування
Божена сиділа на дивані перед телевізором і дивилася турецький серіал. Раптом в кімнату забігла її дочка Вероніка. – Все, мамо, …
Валентина йшла по калюжах у гумових чобітках. Вона дивилася на опале листя. На дощі воно здавалось яскравішим – аж залюбуєшся! Раптом вона почула незнайомий голос: – Валечко, це ти, чи що?! Валентина почала озиратися і раптом побачила біля лавки якогось пенсіонера. Він складав парасольку і вдивлявся в її обличчя. – Я… – відповіла вона і теж уважно глянула йому в обличчя. Воно здалося їй знайомим. – Не впізнала?! – з посмішкою запитав чоловік. – Та це ж я! Ех, Валю, Валю… Не впізнала… Валентина уважно придивилась до чоловіка й оторопіла
Валентина Михайлівна повільно йшла по парку. З того часу, як вона стала вдовою, справ поменшало, ні за ким стало доглядати. …
Таня лежала на ліжку і думала, як жити далі. Грошей не було ще й син заслаб. Раптом задзвенів телефон. Дзвонила подруга Оленка. – Ой, привіт Оленко! – сказала Таня. – Я якраз хотіла запитати, чи може твій чоловік мені знайти роботу? – Ой, Таню, навіть не говори зі мною про це! – вигукнула подруга. – Мій Юрко сказав, що моїх подруг прилаштовувати не буде! Тим більше, в тебе Сашко слабий. Я тобі краще фоток надішлю, як ми тут відпочиваємо! Подруга поклала слухавку і майже одразу на телефон прийшло фото. Таня відкрила його й заплакала
Таня лежала в лікарні з сином вже другий тиждень. Лежала у двомісній палаті. Поруч із нею в палаті нещодавно з’явилася …
Тетяна прокинулася від брязкання посуду. Жінка накинула на себе халат і вийшла на кухню. Микола стояв біля плити і щось гучно вишкрябував з каструлі. – Миколо, сьогодні субота, дай мені поспати. Зварити собі яйця чи розігрій в мікрохвильовці вчорашні котлети? – сказала чоловіку Тетяна. – Сам?! – здивувався Микола. – Я не для того з тобою одружився, щоб самому собі сніданок готувати! – Приготуй його і для мене, – спокійно сказала Таня. І тут Микола не витримав, краще б Тетяна взагалі цього не казала
Тетяна прокинулася від брязкання посуду. Значить, Микола вже встав і не побачив у каструльці свіжозвареної каші. Як так, шоста ранку, …
Валентина Петрівна смажила котлетки, коли в гості зайшла її донька. Марина виглядала дивно, і мама відразу помітила це. – Доню, що сталося? – захвилювалася вона. – Мамо, біда, – сльози покотилися з очей Марини. – Ігор подає на розлучення. – А я здивована, що ви так довго протримались, – спокійно сказала Валентина Петрівна. – Мамо, що ти таке говориш?- Марина схвильовано глянула на маму. – Просто, я дещо знала, – тихо сказала Валентина Петрівна перевертаючи котлети. Марина здивовано дивилася на маму, нічого не розуміючи
Марина вже годину сиділа в машині, чекаючи, коли чоловік вийде з роботи. Ігор затримувався. Звичайно, він не знає, що вона …
Віка лежала на дивані і байдуже дивилася в телевізор. Показували якісь новини, та вона навіть не чула про що там говорили… Пройшов місяць, як не стало її Марічки… Її улюбленої донечки. Віка почувалася недобре, але вона не звертала увагу на це. Їй було байдуже! Погано так погано… Вона встала і хотіла піти на кухню попити води. Аж раптом сталося несподіване
Віка дивилася на дочку і тихо плакала. Марічка була дуже слаба і її скоро не стане… І ніхто і ніщо …
Федір сів на лавку, попорпався у чорному пом’ятому пакеті і дістав товсту папку з якої вийняв картку. Він задумливо перегорнув папери і прибрав їх назад у пакет. — Як же ж все безглуздо вийшло… — тільки й подумав він. — Тату, ну що там?! — запитала його вдома дочка. Що сказала лікарка? — Ганна сіла поруч із батьком і взяла його за руку. Федір раптом прибрав руку, швидко встав і…Заплакав
Федір сів на холодну лавку і обернувся обличчям до осіннього сонця. Хотілося думати про щось хороше, але натомість у голову …
Марина прийшла додому під вечір. Вона відкрила двері своїм ключем і діловито зайшла в квартиру. – Мамо! – гукнула вона з порога. – Ти тут? Знов щось смажиш, запах аж у підʼїзді стоїть! Ірина вийшла з кухні витираючи руки рушником. – Привіт, дочко. Що сталося, чого ти кричиш? – запитала вона. – Мамо, я хочу жити зі Степаном! – раптом сказала дочка. – Я завтра ж переїжджаю! Ірина застигла від несподіванки. – Ти хотіла сказати, «ми» переїжджаємо? – поправила її мати. – А як же ж твій син?! Марина тільки махнула рукою. А невдовзі вона ошелешила Ірину новиною
-Сашку потрібен батько! То була улюблена фраза Марини. Вона говорила так матері щоразу, коли збиралася на чергову гулянку з подружками, …