Люба стояла і дивилася у вікно. -Сьогодні річниця весілля, а Андрій навіть не згадав, – сумно подумала вона. – Ще …
Історії
Того дня Олена з Ігорем прийшли у школу на дитячу виставу сина. Але то він, то вона постійно виходили за двері – постійно дзвонили з роботи. Як тільки все закінчилося, Ігор поцілував Олену і швидко втік, а вона залишилася чекати Андрія. Пройшло вже 15 хвилин, а його все не було. – Ну і де він? – Олена набрала номер його телефону – відповіді не було. – Він же чудово знає, що мені треба на роботу! Вона зітхнула і зайшла в роздягальню. Її син сидів на лавці і плакав
-Оо, дівчата, дивіться, Олена прийшла! – вигукнула Марина. -А ми думали прийдеш чи ні, – спокійно сказала Соня. -Ну і …
Дід Петро сумував на лавці. Все своє життя віддав дітям, а вони навіть не привітали його з днем народження… – Та де їм – сини в місті, дружини, діти, де їм до старого, – заспокоював він себе. А в самого було тяжко на душі. Он і двір весь заріс бурʼяном, паркан весь розвалився, дах на домі тече. А діти й ремонтувати не хочуть. З сумним настроєм дід Петро вирушив у сільський магазин
Дід Петро сумував на лавці. Все своє життя віддав дітям, а вони навіть забули привітати його з днем народження. -Та …
Тамара Петрівна обережно вийняла випічку з духовки. Вона з гордістю подивилася на свою роботу. – Ну треба ж, яка краса вийшла! А потім глянула на телефон. – Дзвонити, чи почекати поки Іван сам набере? Ось чому так вийшло, що її синок став підкаблучником? – Тамара Петрівна скрушно похитала головою. – Це все та його Ірка проти мене настроює! Та раптом телефон задзвонив сам
Тамара Петрівна акуратно вийняла паски з духовки. Як же вона любить їх випікати! Напевно, сам Великдень не такий важливий як …
У Марини зовсім не вистачало часу на сімʼю. Якщо раніше в домі завжди була свіжоприготовлена їжа, то зараз вона готувала про запас на пару днів. А щоб їжа не забирала часу, у вихідні вона робила заготовки – заморожувала котлети, голубці, пельмені, сирники, вареники і багато іншого. Та якось вона помітила, що з морозилки почала по трохи зникати їжа
Після виходу на роботу з декретної відпустки, у Марини зовсім не вистачало часу. І якщо раніше в будинку завжди була …
Настя зайшла на кухню, глянула на чоловіка і безпорадно розвела руками. – Саша, на що став схожий наш будинок?! Скрізь крихти, на підлозі розлитий суп, папірці. Зроби щось, відправ його назад. Якщо ти не зробиш цього… Я просто піду від тебе, Сашо! – заплакала вона. Настя розвернулася і вискочила з кухні. Сашко зайшов у кімнату і винувато глянув на батька. Той сидів на стільці і мовчав. Було зрозуміло, що він усе чув
Настя зайшла на кухню, глянула на чоловіка і безпорадно розвела руками. -Саша, на що став схожий наш будинок?! Скрізь крихти, …
Дочка прийшла з інституту схвильована. Зазирнувши до всіх кімнат і переконавшись, що мами вдома немає, вона увійшла на кухню, і сіла за стіл навпроти батька. – Тату, я хочу тобі сказати одну річ… – Вона зробила довгу паузу. – Тільки мамі нічого не кажи. Добре? – Добре, – спокійно кивнув батько
Дочка прийшла з інституту схвильована. Зазирнувши до всіх кімнат і переконавшись, що мами вдома немає, вона увійшла на кухню, і …
Марина сіла за стіл і вирішила подзвонити синові. – Іване, з’їздь до бабусі. Нагодуй її. Там суп на плиті. Хай хоч пару ложок з’їсть. Через пару годин вона знову набрала Івана. – Ти в бабусі був? – Так. Вона мені говорила про батька. Чому ти мені ніколи не розповідала про нього? – Ну вона ж його мама, вона краще розказує, – сказала Марина і поклала слухавку. Робота не йшла. Розмова із сином нагадала їй таємницю всього її життя
Марина сіла за стіл і вирішила подзвонити синові. -Іване, ти ж сьогодні відпочиваєш? З’їздь до бабусі. У мене роботи купа. …
Сашко зайшов у квартиру і з порога почав: – Ніно, уявляєш, я тут одній старенькій допоміг, вона на другому поверсі живе. Іде, така, вся захекана з сумкою… Я їй сумку заніс у квартиру. Познайомились, її Наталя Степанівна звуть. Так от, уяви собі, вона сама живе у великій двокімнатній квартирі. Каже навіть поговорити ні з ким… Так от що я надумав – треба буде їй допомагати почати
-Ніно, я зараз одній старенькій допоміг, вона на другому поверсі живе. Іде, така, вся захекана з сумкою… Я їй сумку …
Іван прийшов додому сумний. Аліна, як завжди була вдома і нічого не робила. – Аліно! Послухай, ми повинні дещо продати з майна. Це лише на три роки. Потім усе буде, як і раніше. – Я думала, що вийшла заміж за успішного чоловіка, а не за невдаху, – примружилася Аліна. – Ти чоловік чи хто?! Аліна пройшла в коридор і вийшла з квартири. Іван сів на диван, обхопив голову руками і замислився. – Як же могло з нею так вийти
-Аліна! Це лише на три роки, максимум. Потім усе буде, як і раніше. -Я думала, що вийшла заміж за успішну …