Мами Тетяни не стало раптово… Вона була ще не така стара – шістдесят тільки виповнилося. Але якось заслабла і все… …
Історії
– Іра, чому досі не готова вечеря? Що ти цілий день робила? – прийшовши з роботи почав чоловік. – І це ж не вперше! Що в тебе сталося? Іра здивовано подивилася на чоловіка: – Що я весь день робила? І вона почала перераховувати свої справи. Потім вона не витримала і заплакала. – Так далі продовжуватися не може, – вже ридаючи, промовила Іра
-Малюк, а на гойдалки не хочеш? – запитала Іра у свого маленького сина, який пробігав повз. -Ні, мамо, на гірку, …
Михайло сидів біля під’їзду. Дуже хотілося їсти, та в квартиру заходити він не хотів – дружина репетує так, що неможливо витримати. Вирішив він піти хоч пиріжка якого купити. А по дорозі назад, несподівано зустрів тещу, Марію Петрівну. – Ну, привіт, герою! Не соромно з дружиною так? – одразу почала вона
Ірина зранку поверталася з магазину, як раптом побачила свою сусідку, яка швидко вибігла з дверей підʼїзду. -Привіт, Марія. Куди квапишся? …
Тетяна з Василем розлучилися, але ще жили разом. Увечері Василь повернувся додому, зайшов на кухню і раптом зрозумів – нічого ж не приготував. А Тетяна сиділа і їла борщ. – Дай но мисочку борщу, Тетяно, – попросив він. – Ще чого? Ти хто такий, щоб я тобі борщі варила? – Хоч би й хороший знайомий. – Ой, насмішив, – відповіла Тетяна. – Ну добре, а якщо я тобі заплачу? Тетяна здивувалася. Такого повороту вона не чекала
Тетяна стояла на кухні, дивилась на чоловіка і не знаходила слів. -Сил моїх більше немає! – почала вона. – Знову …
Яна мила посуд, коли в двері подзвонили. Вона витерла руки і пішла відкривати. На порозі стояла свекруха з пакетами в руках. – Яночко, ой, а я вирішила вам принести котлетки рибні. Такі смачні вийшли, соковиті! – Ольга Іванівна, я ж вам казала вже, нащо ви знову це робите? – Та маю їх купу – не пропадати ж добру. Яна мовчки пішла на кухню. Скільки ж разів вона їй говорили! Ні! Все одно робить
Яна мила посуд, коли в двері подзвонили. Вона витерла руки і пішла відкривати. На порозі стояла свекруха з пакетами в …
Восени Ніна Іванівна проводила сестру в останню путь. Галина, Галя, як же так? У Галі залишився син, Віктор. Для Ніни Віктор був, як син, своїх дітей у них з чоловіком не було. Минуло кілька років, і якось Ніна написала племіннику лист, у ньому вона просила Віктора приїхати у важливій справі
Восени Ніна Іванівна проводила сестру в останню путь. Галина, Галя, як же так? Ніна була старша за свою сестру на …
Юля мовчки підійшла до дверей квартири. – Де тебе носить? – з порога крикнула їй мати і тут же застигла – дочка була не сама. – Тетяно, привіт. Нам треба поговорити, – сказала Олена. Вони зайшли на кухню. Олена глянула на гору посуду та заляпаний стіл. – Вибачте, не встигла прибрати. Самі розумієте – сім дітей та й восьма скоро буде! – сказала Таня. – От про це я й хочу поговорити, – сказала гостя
Юля сиділа на лавці у парку. Додому йти зовсім не хотілося. Там на неї чекало таке, що вона про це …
Денис розгублено оглянув квартиру. Стояла незвична тиша і напружував ідеальний порядок. Денис зіщулився. Він дістав з кишені конверт і задумливо дивився на нього. “Яка тепер різниця, що там написано.” – подумав Денис. – “Тепер вже байдуже”. Його роздуми перервав телефонний дзвінок. – Сину, ти вже отримав результат тесту? – нетерпляче промовила мама
Денис розгублено оглянув квартиру. Здається, нічого не змінилося, речі знаходилися на своїх місцях. Тільки стояла незвична тиша і напружував ідеальний …
– Мамо, тату, – звернувся Віктор до батьків, – хочу сказати, що ми з Галею одружуємося. Людмила з Миколою переглянулися і Людмила змінившись на обличчі спитала: – З якою Галею? – ледь чутно пролепетала вона, боячись почути відповідь сина. – Ну, з нашою сусідкою. Людмила хвилин п’ять сиділа в якомусь ступорі, а потім як закричить: – Та ти що, з глузду з’їхав!?
Галя сиділа на лавці біля будинку підставляючи своє миле личко лагідним променям вересневого сонця. Вона навіть заплющила очі, насолоджуючись останнім …
Микола стояв і дивився на свіжий горбочок. Він ще не міг повірити, що це не сон! Що її більше нема. Його Наталки… Залишився Микола один. Лише, коли дзвонив син Михайло – він оживав. Єдина радість. А якось Михайло приїхав сам. – Діло у мене до тебе є. Вирішили ми з жінкою будинок мамин продати. Так що збирай речі. Микола нічого не зрозумів. – А куди ж мені їхати, синку? – Ну, у тебе ж сестра є… Миколи так і присів на стілець
У день поминок було дуже холодно. Дув пронизливий вітер. Але сивуватий чоловік стояв без шапки і дивився на свіжий горбочок… …