На годиннику було майже шість, коли Ірина Федорівна повернула ключ у замковій свердловині і почала спускатися з шостого поверху. У …
Автор: Kit Liliia
– Скажи дякую, що ми тебе, у сім’ю взяли! Їжу дали, можна сказати задарма живеш, – так з недавніх пір стала казати свекруха, роздратовано дивлячись на Наталку. Спочатку Ніна Петрівна, була лагідною та ввічливою, ну просто сама доброта. Але одного дня все змінилося. До Наталі з часом дійшла причина зміни до неї ставлення свекрухи, та пізно було
– Скажи дякую, що ми тебе, у сім’ю взяли! А то як би ти, сирота, жила одна? А ми тобі …
Коли Алла прийшла до дітей, то одразу відчула якусь напругу. До вечора дочка нарешті наважилася сказати. – Мамо, нас запросили друзі за місто святкувати Новий рік. – Ну так, їдьте. А я з онуками посиджу. – Діти з нами поїдуть… Алла йшла додому і плакала. – Ну от, нікому я не потрібна. Алла зайшла в під’їзд. Раптом вона побачила, що з ліфта виходить Дід Мороз
Кожен Новий рік Алла святкувала у доньки. Приходила заздалегідь, дарувала подарунки онукам та дітям. Потім розважалися з онуками – грали …
Вадим з Ольгою вирішили купити хату в селі. – Дивись, Олю! – покликав жінку Вадим. – Хороша хатина, а ціна. Це що, ціна? – від подиву у Вадима округлилися очі. Хатина коштувала дуже дешево. – Дзвони швидше, – сказала Ольга. Вадим подзвонив. – Отже сказали, що ціна така, як написано, – почав Вадим. – Але у них є дивна умова – там буде жити ще якийсь Петька… Ольга застигла від здивування
Про хатинку в селі Вадим з Ольгою мріяла давно Вадим, глава сімейства, уявляв, як копатиме город і вирощуватиме домашні помідори …
Микола запросив у гості свого друга. Три години поспіль вони грали у шахи. Олена зробила їм чаю, а він охолонув. Торт так і залишався стояти на столі. Сир підсихав, ніким не помічений. Олені хотілося посидіти за чаєм та душевною розмовою. Але її ніби не помічали. – Ох, та скінчиться це вже колись?! А вранці Олена пішла будити чоловіка. В кімнаті було незвично тихо
Микола дуже любив шахи. Його дружина Олена хоч і не дуже була в захваті від цього, але навіть трохи раділа …
Чоловік, якого я кохала просто взяв і зник, коли я сказала йому, що чекаю дитину. Я була закордоном, додому до батьків повернутися не могла. Мама б може і прийняла мене в такому положенні, але нагадувала б про це кожен день. І тут моя подруга Віра сказала: – Я маю одного знайомого. Ти йому дуже сподобалася на фото. Ми познайомилися з Ярославом. Нам було добре разом. Та день нашого весілля я запамʼятаю на все життя
Мій хлопець залишив мене тоді, коли я сказала йому, що чекаю дитину. На той момент я жила за кордоном. Мені …
Андрій сидів з дружиною на кухні, пили чай з млинцями. – О, Андрій, твоя мама дзвонить! Андрій взяв телефон Олі і відповів матері. – Мамо привіт… Ти чому, плачеш? Що трапилося? Як загубився? Де? Андрій змінився на обличчі і почав напружено прислухатися. – Андрію, що трапилося? – запитала дружина. – Оля, батько в мене зник
Вечір. Зима. Сильний холод. Андрій сидів з дружиною на кухні, пили чай з млинцями. Оля напекла божественні, тонкі, дуже смачні …
– Ну йди, йди до своєї Ганнусі. Нехай вона тобі пере і готує! Якщо мати не заслужила на подарунок. Де твоя подяка, синку? – Мамо! Ти знову починаєш? Досить вже! Все я пішов. Гримнули вхідні двері. Валентина витерла сльози, взяла телефон і набрала номер. – Алло, Марино, привіт. Як справи? Добре? А в мене не дуже? Син мене зрадив
-Ну йди, йди до своєї Ганнусі. Нехай вона тобі пере, готує. Раз мати не заслужила на подарунок. Де твоя подяка, …
Поліна їхала з дачі і везла повну сумку редиски і зелені. Петро знову відмовився їхати з нею. А почалося все рік тому. Тільки вони почали будувати дачу, як Петро одразу заявив: – Е, ні! Будуйте її самі! Тут вже вибачте. Городи теж не моє. Он, нехай Поліна займається. В мене є набагато важливіше діло. – Це яке таке діло? – допитувалась дружина. – А ви скоро все побачите, – загадково говорив Петро
Поліна їхала в автобусі з дачі і везла повну сумку редиски та зелені. Її Петро вкотре відмовився поїхати з нею, …
Катя з Миколою їхали на весілля до подруги. Почався сніг. – От же ж! Дорогу майже видно. Ми заблукали, – сумно сказав Микола. – Десь не там повернули. – Дивись! Там хатина, – сказала Катя. Вони підʼїхали. Двері відчинив дідусь. – Проходьте, я сам живу. Зранку поїдете далі. Спати лягайте на ліжко, а я на грубку. Микола вже засинав, коли Катя зашепотіла: – Миколо, тут хтось ходить
Сніг не переставав іти. Фари вихоплювали з темряви лише невеликий клаптик засніженої дороги перед машиною. З її боків щільною темною …