-Ну, ну, ну, не плач. Долю на коні не обскачеш. Твоє від тебе не втече. А коли піде, то, значить, …
Історії
Пролунав дзвінок в двері. – Синку, відчини! – крикнула з кухні Олена Петрівна. – А то руки в мене в тісті. – Та кого ж там принесло, – буркнув Геннадій. Чоловік різко відчинив двері. Перед ним стояла незнайома жінка. – Здрастуйте, я до Олени Петрівни, — усміхнулася вона. За 5 хвилин до нього в кімнату зайшла мати: – Сину, у нашої нової сусідки Ксюшеньки до тебе є прохання
У двері квартири подзвонили. -Синку, відчини двері, — крикнула з кухні Олена Петрівна. — А то руки в мене в …
– Надійка заміж виходить! – з порога заявила Леся. – Радий за твою подругу, – не відриваючись від комп’ютера, промимрив Слава. – А за мене ти не радий? Мені ж нічого одягти в ресторан! – сказала дружина. – Ми з тобою вже 15 років разом, а ти мені навіть носовичка не купив. – Буде тобі сукня, – сказала Слава і обійняв дружину. Наступного дня, повернувшись з роботи, Леся з подивом побачила порожнє крісло. Чоловік зник
-Надюша заміж виходить, – з порога поділилася новиною Леся. -Радий за твою подругу, – не відриваючись від монітора комп’ютера, промимрив …
Зранку у квартирі стояв дим коромислом. Готувалися до приїзду з Німеччини друга батька. Мама діставала м’ясо з духовки, а тато нарізав помідори, коли пролунав дзвінок у двері. Віка відчинила двері і завмерла, а серце підстрибнуло вгору. Вона дивилася на симпатичного усміхненого чоловік. – Невже ти Віка? Ого яка ти стала! – порушив гість паузу, окинувши її схвальним поглядом.
Зранку у квартирі стояв дим коромислом. Готувалися до приїзду з Німеччини друга та однокурсника батька. Вони не бачилися близько дванадцяти …
Таня дивилася і не могла повірити своїм очам. Біля неї в натовпі стояла дівчина, як дві краплі води, схожа на неї! – Я сплю, і мені сниться сон, – подумала вона. Тільки в серіалах таке буває! Вже вдома за вечерею вона заявила: – Уявляєте, я на концерті бачила дівчину – копію мене! Її сестра Олена раптом аж поперхнулася
Таня дивилася і не могла повірити своїм очам. Поруч стояла дівчина, як дві краплі води, схожа на неї. -Я сплю, …
Ліда спостерігала як її сини – Діма та Сашко, грають у пісочниці. За кілька хвилин до них приєднався сусідський хлопчик Максим. Побачивши його, Ліда лише сумно посміхнулася. Вона, на відміну від багатьох матусь їхнього двору, Максима не ганяла, дозволяючи своїм дітям грати з ним. Сказавши Дімі та Сашкові збирати іграшки, Ліда подивилася на Максима і промовила: – Ти, мабуть, голодний? Цілий день на вулиці. Пішли з нами обідати. Хлопчик зам’явся
Ліда, присіла на лавці в тіні розлогого дерева, спостерігала як її сини – Діма та Сашко, грають у пісочниці. За …
Павло повертався додому з роботи в передчутті смачної вечері. Адже сьогодні його теща передала сільські гостинці. – Таня, я вдома! – вигукнув чоловік. Павло відразу ж подався на кухню. — Так, не зрозумів, — сказав Павло, обвівши очима стіл. – А де сало? А де тещині огірки? Помідори у власному соку? Я сьогодні весь день мріяв про них. – Нічого немає, – відповіла дружина
Павло повертався додому з роботи в передчутті смачної вечері. Адже сьогодні їм із дружиною Таньою його теща Ольга Федорівна передала …
Олена їхала знайомитись з батьками Павла. Двері відчинила невисока жінка у фартуху, Олена усміхнулася їй, але жінка дивилася суворо, навіть сердито. – Так ось ти яка. Заходьте, – промовила мама Павла. Олена розчервонілася від збентеження. – Майте на увазі, – продовжила майбутня свекруха, – спати будете окремо!
Олена їхала знайомитись із батьками Павла. Вона їх ніколи не бачила, але вже любила. Тільки дуже добрі люди могли виростити …
– Навіть не знаю, що тепер буде… А ще я так переживаю за Стасика, – Галина Вікторівна скрушно зітхнула і глянула на чоловіка. – Та хто б міг подумати, що Інна таке вироблятиме з зятем! Все! Знати її не хочу. Вона мені більше не дочка! – Євген Миколайович аж почервонів від обурення. – Але ми самі з тобою винні, – сумно підсумував він
-Навіть не знаю, чим усе це закінчиться… Я так переживаю за Стасика, – зітхнула Галина Вікторівна. -Хто б міг подумати, …
– Як тобі, Катя, наречений Ірочкин? Красень? – підійшла до Катерини сусідка Лариса. – Не можу сказати, Ларочко, навіть обличчя його не бачила… – Як так не бачила? – здивувалася та. – Так він же приходив? – Приходив сьогодні. Міцний такий, руки золоті, а ось обличчя, не повіриш, я навіть і не побачила
-Як тобі, Катя, наречений Ірочкин, красень? -Не можу сказати, Лариса, навіть обличчя його не бачила. -Як не бачила, так він …