Тетяна прийшла додому пізно. Зайшовши до квартири, жінка здивувалася – чому така тиша? Де її донька Марина? Зазвичай дівчина завжди чекала маму з роботи з гарячою вечерею. – Маринко, ти вдома? – гукнула Тетяна. Але їй ніхто не відповів. Тетяна взяла телефон та набрала номер Марини. Несподівано вона почула мелодію дзвінка, що долинав із ванної

Тетяна прийшла додому – втомлена. На роботі завал. Треба було сидіти до пізна. Тепер все про що мріяла Тетяна, так це про вечерю та сон.

Зайшовши до квартири, жінка здивувалася – чому така тиша? Де її п’ятнадцятирічна донька Марина? Зазвичай дівчина завжди чекала маму з роботи з гарячою та свіжоприготовленою вечерею. А тут тиша…

-Маринко, ти вдома? – гукнула Тетяна.

Але відповіддю їй була тиша. Жінка пройшлася квартирою, але доньки ніде не було видно.

Тоді Тетяна взяла телефон та набрала номер Марини. Несподівано вона почула мелодію дзвінка дівчини, що долинав із ванної кімнати. Заглянувши туди, Тетяна побачила дочку, що сидить на підлозі у ванній кімнаті. Марина плакала.

Жінка кинулась до дочки.

-Маринко, дівчинко, що трапилося? – кричала жінка.

-Мамусю… – плакала дівчина. – Я сьогодні… Бачила тата…

-І що? – жінка взяла дочку за плечі. – Марино, не мовчи!

-Він… Просто пройшов… Повз мене…

-Як пройшов? – здивувалася Тетяна.

-Отак… Він навіть… Не привітався…

-Як не привітався? – жінка повторювала слова за дочкою. – Може, він тебе не впізнав?

-Мамо… Як можна… Не впізнати… Рідну дочку?

-Ну, не знаю, – знизала плечима Тетяна. – Може, він задумався про щось своє?

-Мамо… Він був… Зі своєю новою мадам і її дочкою. Ця дівчинка називала його татом.

Тетяна важко зітхнула. Зі своїм чоловіком Сергієм вона розлучилася рік тому, коли дізналася про його зраду.

-Зрозумій, Дашо – вона кохання всього мого життя, – казав чоловік, збираючи речі. – Ти не хвилюйся, квартиру я залишаю вам з Маринкою.

-Дуже благородно з твого боку, – посміхнулась Тетяна. – Особливо з огляду на те, що ця квартира дісталася мені від бабусі.

-Колишня жінко, не будь такою дріб’язковою, – дорікнув Сергій. – Так, з Маринкою я бачитимуся. Адже я з тобою розлучився, а не з нею. Ну, все, я пішов.

З того часу Сергій змінив не одне «кохання всього його життя». Причому кожна наступна жінка була найулюбленішою. Треба було віддати належне чоловікові, що за всієї своєї велелюбності, він ніколи не забував про дочку. Що сьогодні на нього найшло, Тетяна не знала.

Жінка взяла телефон. Вона вирішила зателефонувати колишньому чоловікові та все з’ясувати.

-Привіт, – сказала жінка, як тільки колишній чоловік відповів. – Скажи, ти останнім часом нормально почуваєшся?

-Так, а що таке? – здивувався Сергій.

-Тоді наступне запитання: якого ти сьогодні повз Маринку пройшов і навіть не привітався?

-Мені було соромно.

-Що тобі було? – обурилася Тетяна.

-Ти взагалі бачила, як твоя дочка виглядає? – почав кричати Сергій. – Фіолетове волосся, сережка в носі, одягнена, як з секонду.

-Ти хоч себе чуєш? – продовжувала обурюватися жінка. – Яка різниця, як вона виглядає. Це твоя донька. І зараз вона ображена на тебе.

-Ну і нехай. Твоя дочка мала помітити, що сьогодні зі мною була дівчинка. Ось з кого треба брати приклад: довге волосся, охайний макіяж, гарна сукня.

-Господи, ти як був д*рнем, так ним і лишився, – тяжко зітхнула Тетяна. – Справа не в одязі, а в мізках. Можна одягатися, як клоун, але бути при цьому порядною людиною. А можна носити гарні сукні та мати гарні манери, але при цьому бути хто зна ким.

-Ти на що зараз натякаєш?

-Останнім часом з тобою щось не те робиться, – посміхнулася жінка.

-Та як ти смієш! – почав кричати Сергій, але Тетяна його вже не чула – вона відключила телефон.

-Знаєш, Маринко, я так їсти хочу. Може, в кафе сходимо?

-А тобі зі мною не соромно вийти на люди? – дівчина подивилася на матір.

-Ні, ти ж моя дочка, – жінка посміхнулася і обійняла дочку. – Головне, що в голові. А твоє фіолетові волосся і сережка в носі колись зникнуть.

Марина поцілувала матір. Дівчина завжди знала, що Тетяна підтримає її у будь-яких її починаннях. І це прекрасно.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.