З дорогого автомобіля вийшов спортивного вигляду чоловік. Відчинив задні дверцята, допоміг вийти жінці. Кілька секунд він милувався її красою. Ніжно …
Історії
Брат провідував Таню 2 рази в тиждень. Знайшов по знайомству хорошу жінку, щоб допомагала. – Це найменше, що я можу для тебе зараз зробити, – сказав Славік. А одного разу запитав: – Таню, ти не подумай нічого… Але… Іншої нагоди може вже не випаде. Може, є у тебе бажання або мрія? Таня насупилася, але в один з вечорів все ж таки зважилася. – Славік, є в мене останнє бажання
Таня заслабла. Тяжко. Нічого не хотілося. Таня дуже була рада тому, що ніхто з батьків не бачив вже цього моменту… …
Сьогодні повернулася з відпустки Юля, сусідка і приятелька Ірини. – Привіт. Ти вдома? – Так вдома. – Я забіжу до тебе, зі мною таке сталося, таке, ти не повіриш, до сих пір як згадаю, волосся дибки стає. – Іди вже, я чайник поставлю, поки ти спустишся. Ірина відкинула ланцюжок на дверях і пішла ставити чайник. Юля вихором увірвалася до неї на кухню і повторилася: – Ірка, це було щось, навіть зараз мені страшно і ніяково.
Сьогодні вранці повернулася з відпустки Юля, сусідка і приятелька Ірини, яка жила поверхом вище і вже ввечері зателефонувала їй. – …
Катерина копалася в городі, коли почула голос дочки. – Мамо! ти де? Вона насилу розігнула спину. – Тут я, в городі. Ой, і Саша приїхав! – Вона радісно розкрила обійми онукові. Катерина думала, що неспроста дочка приїхала. Серце підказувало, що щось трапилося. – Мама, мені потрібно з тобою поговорити. – обережно почала Марія.
Катерина копалася в городі, коли почула голос дочки. – Мамо! ти де? Вона насилу розігнула спину. Тримаючи руку на попереку, …
– Олег, а чий це конверт? – запитала Марина у новоспеченого чоловіка, поправляючи весільну сукню. – Який? – А ось цей, красивий, рожевий. – Не знаю, – знизав плечима Олег, – мені все одно. – Як це все одно? Грошей то тут немає
-Олег, а це чий конверт? – запитала Марина у новоспеченого чоловіка. -Який? – поцікавився він. -А ось цей, красивий, рожевий. …
-А ти куди йшла? Приїхала тільки? У нас село маленьке, я майже всіх знаю, а тебе не бачила, – питала Уляна Василівна незнайомку, яку зустріла в магазині. – Приїхала, ось з вокзалу тільки, вирішила зайти води купити. Тут жінка дістала папірець, розгорнула і прочитала: – Вулиця Свободи, будинок 17. Підкажіть де це? Уляна Василівна помітно захвилювалася. Їй стало жарко. Це була її адреса
Дбайливо складаючи в сумку розсипані по підлозі карамельки, Уляна Василівна висловлювала невдоволення: -Що ж це за пакети такі? Навіть жменю …
– Я б не повірила, якби хтось сказав. Але я сама бачила: це його дружина – Аня наважилася сказати подрузі про свої підозри. – Катю, ти надто наївна. – Вибач, не вірю я, не може Антон обманювати, навіщо йому це. – Катя, а ти паспорт його бачила? – Досить! – Катя перейшла на крик. – От вже від тебе не чекала! Помилилася ти! Чуєш, помилилася!
– Я б не повірила, якби хтось сказав. Але я сама бачила: це його дружина. І діти до нього побігли, …
Черга в магазині так і гула: – Чули, що Олеся з сусідом своїм любов крутить, так очима і блискає, як Андрія Петровича побачить. У купальнику кажуть, картоплю полола влітку, любов говорять. – Не розказуйте вже тут, не додумуйте! Йому ж під 70, а їй 32 навіщо він Лесьці? Вона в два рази молодша… Та правду знали тільки вони двоє
Маленький сільський магазинчик навпроти сучасного супермаркету був переповнений. Черга вишикувалася від прилавка до самих дверей. Але це нікого не зупиняло, …
– О, які люди! – з нacмiшкoю простягнув чоловік, побачивши стару знайому. Жінка здригнулася і впустила з рук упаковку морозива. – Погано виглядаєш, подруга. Не нафарбована, в якихось стpaшниx спортивних штанях … Зі мною ти собі подібного зовнішнього вигляду не дозволяла. – Ви помилилися, – вимyшeнo посміхнулася Аліса, виглядаючи когось біля кас…Аліса щосили намагалася тримати себе в руках.
– О, які люди! – з нacмiшкoю простягнув чоловік, побачивши стару знайому. Жінка здpигнyлacя і впустила з рук упаковку морозива. …
“Що ж він так дивиться”, – думала Віра, – може неправильно щось роблю, – її руху сповільнилися, пакет не виходило відкрити. – З вас тридцять дві гривні. Він немов прокинувся, вийняв п’ятдесятигривневу купюру і подав продавцеві. Віра не встигла отямитися, як була відповідь: – Решти не треба. – Як це не треба? – Жінка розгублено дивилася на незнайомця.
“Що ж він так дивиться”, – думала Віра, – може неправильно щось роблю, – її руху сповільнилися, пакет не виходило …