-Нізащо не знайом хлопця із подругами! – вже який раз говорила їй баба Марія. Рита у відповідь сміялася і питала: …
Історії
Олена вийшла з дому і пішла на зупинку. Підʼїхала маршрутка і вона шмигнула в салон. – От класно! – подумала вона. – І місце біля вікна вільне. На одній із зупинок в автобус забігли хлопець із дівчиною. Вони обнімалися і весело розмовляли. Олена може й не звернула б на них увагу, але, тут хлопець повернувся до неї… Олена не могла в це повірити – це був її Михайло
Не встигла Олена зайти на роботу, як Аня зробила великі очі і сказала їй: -Привіт! Тебе вже шукали… Зайди до …
Роман Георгійович сидів на кухні та пив чай. Двері у квартиру відчинилися. Хтось пихкав і порпався в коридорі. Чувся звук похрумкуючого целофану. До кухні зайшов Сашко – онук Романа Георгійовича. Він спочатку різко замахнувся букетом з троянд, а потім дуже акуратно поклав його на стіл і гірко зітхнув. – Відмовила? – поцікавився дід.
За вікном стемніло рано. Роман Георгійович сидів на кухні та пив міцний чай з великої чашки, подарованої онуками ще років …
– Більше немає? Як це її більше немає? Про що ви говорите?! Я ж лише вчора з Ірою розмовляла. Ми на ці вихідні разом в село збиралися. Боже мій… Телефон випав з рук. Голос у слухавці щось нерозбірливо бурмотів та Лариса вже не чула слів… – Ірки не стало. І її Вадима… Що ж тепер буде з їхньою Женечкою
-Більше нема? Як це її більше немає? Про що ви говорите?! Я ж лише вчора з Ірою розмовляла. Ми на …
Сергій ще спав, коли зателефонувала теща: – Сергію, ти не міг би нас з татом звозити на дачу?. Чортихаючись подумки, Сергій видавив: – Добре, завезу .., – і, помовчавши, додав, – .. мамо. Зараз під’їду. Маринка теж прокинулася: – Знову? Сергій вже не витерпів: – Знову, знову..! Скільки можна? Хоч би ти з ними поговорила… по-родинному
Сергій ще спав, коли зателефонувала теща: “Сергію, сьогодні обіцяють спекотну погоду, плюс тридцять”. Далі теща багатозначно помовчала і додала: “Ти …
– Люда, – благаючим голосом говорив Степан Андрійович, – ну, будь-ласка, подумай, ще раз. Навіщо нам розлучатися? Хіба тобі так погано зі мною? – Погано, – тон Людмили не обіцяв нічого доброго. – Дуже погано. – Не розумію, сонечко моє. Я все для тебе роблю. Всю зарплату віддаю, по дому допомагаю, навіть готувати навчився
– Люда, – благаючим голосом говорив Степан Андрійович, – ну, будь-ласка, подумай, ще раз. Навіщо нам розлучатися? Хіба тобі так …
– Ти точно з ними впораєшся? – запитала Олена, намагаючись застебнути чобіт. – Так! Скільки можна повторювати? – відповів чоловік. Олена випросталась і з сумнівом глянула навкруги. І як вона взагалі наважилася кудись поїхати? – Їдь спокійно на те весілля! Відпочинь там, – заспокоював її Рома. Коли Олена вийшла на двір вона зареготала: – Ну-ну, побачимо, що ти скажеш післязавтра
-Ти з ними впораєшся? – недовірливо запитала Олена, намагаючись застебнути чобіт. -Так! Скільки можна повторювати? – сердито відповів чоловік. Олена …
Закрилися двері, все, пішов. Марина важко зітхнула, сумніваючись, чи правильно вона вчинила. Може, все не так погано було, і вона поспішила? Вранці, прийшовши на роботу, до неї одразу підлетіла подруга Світлана. – Ну що? Зробила все, як я казала? Пішов твій Діма? – Так, все сказала йому. І наприкінці заявила, що знайду собі іншого чоловіка
Закрилися двері, все, пішов. Марина важко зітхнула, сумніваючись, чи правильно вона вчинила. Може, все не так погано було, і вона …
Марія стояла біля плити і смажила котлети, коли гримнули вхідні двері. Коханий чоловік повернувся з роботи… Зараз він поставить робочу сумку і піде у ванну, потім зазирне на кухню, потираючи руки, і звично чмокне її в щоку. – А чи такий він уже коханий? Маша задумалася, дивлячись на шиплячі котлети
Марія стояла біля плити і смажила котлети, коли гримнули вхідні двері. Коханий чоловік повернувся з роботи і зараз поставить робочу …
Задзвонив телефон. – Сашко, привіт! – це був сусід Іванович. – Я дивлюся, телефон в тебе новий, чи що? У мене одразу показало, що ти тепер на звʼязку. – Привіт, Іванович! – Так, буду тепер як усі – в телефоні щось видивлятися. – Ну й добре, – сказав сусід. – Я тебе в нашу сільську групу додав. “Моє село” називається. За кілька хвилин телефон задзижчав купою повідомлень
Сашко поснідав і збирався йти на своє будівництво – треба було встигнути поставити опалубку, доки не пішли дощі. Літо нині …