Сьогодні повернулася з відпустки Юля, сусідка і приятелька Ірини. – Привіт. Ти вдома? – Так вдома. – Я забіжу до тебе, зі мною таке сталося, таке, ти не повіриш, до сих пір як згадаю, волосся дибки стає. – Іди вже, я чайник поставлю, поки ти спустишся. Ірина відкинула ланцюжок на дверях і пішла ставити чайник. Юля вихором увірвалася до неї на кухню і повторилася: – Ірка, це було щось, навіть зараз мені страшно і ніяково.

Сьогодні вранці повернулася з відпустки Юля, сусідка і приятелька Ірини, яка жила поверхом вище і вже ввечері зателефонувала їй. – …

-А ти куди йшла? Приїхала тільки? У нас село маленьке, я майже всіх знаю, а тебе не бачила, – питала Уляна Василівна незнайомку, яку зустріла в магазині. – Приїхала, ось з вокзалу тільки, вирішила зайти води купити. Тут жінка дістала папірець, розгорнула і прочитала: – Вулиця Свободи, будинок 17. Підкажіть де це? Уляна Василівна помітно захвилювалася. Їй стало жарко. Це була її адреса

Дбайливо складаючи в сумку розсипані по підлозі карамельки, Уляна Василівна висловлювала невдоволення: -Що ж це за пакети такі? Навіть жменю …

Черга в магазині так і гула: – Чули, що Олеся з сусідом своїм любов крутить, так очима і блискає, як Андрія Петровича побачить. У купальнику кажуть, картоплю полола влітку, любов говорять. – Не розказуйте вже тут, не додумуйте! Йому ж під 70, а їй 32 навіщо він Лесьці? Вона в два рази молодша… Та правду знали тільки вони двоє

Маленький сільський магазинчик навпроти сучасного супермаркету був переповнений. Черга вишикувалася від прилавка до самих дверей. Але це нікого не зупиняло, …

– О, які люди! – з нacмiшкoю простягнув чоловік, побачивши стару знайому. Жінка здригнулася і впустила з рук упаковку морозива. – Погано виглядаєш, подруга. Не нафарбована, в якихось стpaшниx спортивних штанях … Зі мною ти собі подібного зовнішнього вигляду не дозволяла. – Ви помилилися, – вимyшeнo посміхнулася Аліса, виглядаючи когось біля кас…Аліса щосили намагалася тримати себе в руках.

– О, які люди! – з нacмiшкoю простягнув чоловік, побачивши стару знайому. Жінка здpигнyлacя і впустила з рук упаковку морозива. …

“Що ж він так дивиться”, – думала Віра, – може неправильно щось роблю, – її руху сповільнилися, пакет не виходило відкрити. – З вас тридцять дві гривні. Він немов прокинувся, вийняв п’ятдесятигривневу купюру і подав продавцеві. Віра не встигла отямитися, як була відповідь: – Решти не треба. – Як це не треба? – Жінка розгублено дивилася на незнайомця.

“Що ж він так дивиться”, – думала Віра, – може неправильно щось роблю, – її руху сповільнилися, пакет не виходило …

Надворі стояло жарке літо і Олена Іванівна знемагала від спеки у своїй квартирі. Її розбудив телефонний дзвінок. – Ало… – Мама, привіт. – в трубці почувся голос доньки. – Кать, ти чи що? Я задрімала, тільки хотіла тобі подзвонити. Як у тебе справи? Як здоров’я?. У трубці повисла тиша і через секунду Катя, немов вибачаючись, тихо сказала: – Я в лiкapнi – Як!? Що таке?. Цей ранок Катя і її мама не забудуть ніколи.

– Коли за другим? – невинно посміхнулася Олена Іванівна. – Марійці, вже чотири роки.Вже велика! На кухні перестала шуміти вода, …

Ближче до весни він покликав Василя до себе в майстерню: – Дивись. Василь стояв зачарований і дивився на силует дівчини, в легкому платті, з розпатланим вітром волоссям і ямочками на щоках. Василь зітхнув і подивився на нього: – Ти геній… Внизу картини з дівчиною, був його підпис, і букви – Т.М.О.Л. – Що означають ці букви? – Потім дізнаєшся… Невдовзі секрет було розкрито

Він дивився на зграйку усміхнених дівчат і тепло розливалося по душі, серцю і всьому тілу. З усіх він виділяв одну, …