Олена розлучилася з чоловіком, поміняла номер телефону, знайшла нову роботу, звільнилася зі старою і на два тижні поїхала в санаторій. …
Історії
Тамара Іванівна збиралася до церкви, щоб помолитися за покійного чоловіка Ігоря. Раптом вона почула – наче машина під’їхала до будинку… – Дивно, я ж нікого не чекаю, – пробурмотіла Тамара і пішла до воріт. Вона глянула, а це дочка із зятем приїхала з онуками! – Ой, та що ж це таке, не чекала я вас, мої любі! – Тамара Іванівна кинулася обіймати рідних. – Мамо, а ми не з порожніми руками, – почала Марійка. Дочка з зятем підійшли до багажника, відкрили його і дістали величезний кошик. Тамара глянула в нього й руками сплеснула від несподіванки
Літо видалося надзвичайно врожайним. У червні Тамара Іванівна лише встигала збирати полуницю – на варення, компот, та й внучиків улюблених …
Ольга готувала вечерю, коли син з невісткою повернулися з роботи. – Привіт, мамо! – привітався Олег. – Що у нас сьогодні на вечерю. – Я картоплі насмажила, – відповіла Ольга. – Гукай Ірину, будемо вечеряти. Вся родина повечеряла разом за столом. – А тепер, я хочу вам дещо повідомити! – раптом сказала Ольга після вечері. – Що вже сталося? – захвилювався Олег. – Не заважай, дай договорити! – вигукнула Ольга і продовжила свою промову. Син та невістка вислухали її і застигли від почутого
-Запустили ви себе, Ольга Петрівно, ну на цукор можна було б здавати хоч іноді. Адже не молоді вже, – говорив …
У чоловіка Рити Юрія був день народження. Він заздалегідь попросив у дружини годинник, щоб Рита встигла назбирати грошей на подарунок. Рита назбирала й купила коханому, те що він хотів… А от перед днем народження Рити Юрій попередив: – Риточко, давай без подарунка обійдемося тобі. У нас і так грошей не вистачає. Ти не образишся? – А я що, особлива якась? – обурилась Рита. – Усім родичам подарунки, а мені ні?! – Ми гостей покличемо, – сказав Юрій. – Тобі ще надарують ого-го! Рита, коли розкрила всі подарунки, які їй подарували родичі, то очам своїм не повірила
Рита все думала, як їй бути далі. Образа на чоловіка Юрка зростала з кожним сімейним святом. А одружені вони були …
Ольга смажила чебуреки, коли в двері подзвонили. Жінка витерла руки об рушник і пішла відкривати. На порозі стояла її найкраща подруга Тамара. – Де він? – з порога вигукнула Тамара, безцеремонно відсторонивши Ольгу вбік, вона забігла всередину квартири. – Що сталося, Тамаро? – вигукнула господиня, і побігла слідом. Тамара вже заглядала під дивани. – Ти щось загубила? – застигла Оля. – Скажи чесно, він у тебе? – Тамара схопилася на ноги, і ображено дивилася на Ольгу. – Хто? Тамаро, ти про що? – Ольга здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається
Тамара увірвалася до квартири своєї найкращої подруги, і з порога вигукнула: – Де він? Потім, безцеремонно відсторонивши Ольгу убік, вона …
Жанна дуже посварилася зі своїм чоловіком Данилом. Той махнув рукою і пішов з квартири… Час наближався до півночі, а чоловіка все не було. Жанна не витримала і подзвонила йому. Пролунали гудки і… Чоловік вимкнув телефон! – Подумаєш! – фиркнула Жанна. Трохи згодом вона знову набрала номер, але Данило знову відключив телефон. До ранку Жанні так і не вдалося заснути. А вранці пролунав стукіт у двері. Як була в нічній сорочці, жінка кинулася в коридор. Не дивлячись у вічко, вона відчинила двері і застигла від несподіванки
За чверть століття спільного життя Данило та Жанна начебто все змогли зробити. Дітей виростили, вивчили та одружили, не гірше за …
Ліда прийшла додому пізно з важкими пакетами продуктів в руках. Вона зайшла на кухню і сумно зітхнула. В мийці було повно брудного посуду, стіл весь крихтах… – Романе! – гукнула вона чоловіка, який сидів на дивані перед телевізором. – Нам що, може знову до твоєї мами поїхати, чи що?! Роман вдав, ніби його не стосується те, що сказала дружина. – Добре, якщо так, тоді значить їдемо! – блиснула очима Ліда і почала збирати у велику спортивну сумку свої речі. – Лідо, ти що це таке робиш?! – ахнув Роман. Він стояв і не розумів, що відбувається
Почалося все два роки тому, коли Ліда й Роман одружилися. Між ними було кохання, яке допомагало згладжувати протиріччя і спочатку …
Рита поставила чайник, засипала в заварничок зелений чай і поставила на стіл вазочку з шоколадним печивом. А як же ж?! Скоро в неї будуть гості. Рита щойно налила чаю, як раптом пролунав дзвінок у двері. – Ого, – подумала вона. – Тільки двадцять хвилин пройшло, як ми домовилися, а вони вже мабуть тут. Рита запнула домашній халатик і поспішила в коридор. Вона відкрила двері, очікуючи побачити гостей… Але за дверима нікого не було! – Що це за дивні звуки і шурхіт?! – ахнула Рита. – Що це? Жінка зазирнула за двері й остовпіла від побаченого
У квартирі була дзвінка тиша, ніби в ній ніхто не жив. Маргарита зайшла, кинула ключі на тумбочку, роззулась й увімкнула …
– Оксано, я сьогодні після роботи, затримаюся, – говорив Сергій у телефон. – Ти, сильно не сварися! – А навіщо мені сваритися? – раптом сказала дружина. – Навпаки, це дуже добре. – Добре? – розгубився Сергій. – Добре, що ти затримаєшся. Я теж, кудись, розвіюся, – пояснила Оксана. – Оксано, припини сміятися, – Сергій розумів, що дружина жартує. – Ну, правда, сьогодні в мого друга день народження! – Я знаю! Коли вітатимеш його, скажи, що я його теж вітаю. І навіть обіймаю і цілую, – єхидно сказала дружина. – Що? З якого це дива? – Сергій здивовано слухав дружину, не розуміючи, що відбувається
– Оксано, сонечко, я сьогодні після роботи, це… Затримаюся… – плутано говорив Сергій у свій мобільний телефон. – Ти, сильно …
Ольга Пилипівна читала газету, коли задзвенів телефон. – Оленко, тобі дзвонять! – гукнула вона дочку. – Мамо, я вечерю готую, візьми слухавку, – відповіла їй Олена. Ольга Пилипівна взяла мобільний доньки в руки. – Алло, – сказала жінка. – Привіт, Олено, не впізнала? – поцікавилася в неї якась жінка. – Якщо чесно, ні, – здивовано відповіла їй Ольга Пилипівна. – Ну звісно – ми ж десять років не спілкувалися. Відтоді, як школу закінчили. І тоді ти заміж за мого Славка і вийшла! Це Фаїна – однокласниця твоя! Згадала тепер у кого Славка відвела? – Відвела?! Як це? – Ольга Пилипівна не розуміла, що відбувається
Ольга Пилипівна сиділа в кріслі й читала газету, коли пролунав дзвінок мобільного телефону. – Оленко, тобі дзвонять! – гукнула вона …