Вже з пів години Софія чекала Максима. На вулиці було холодно і вітряно. Максим запізнювався… – Та що ж це таке? Ще й телефон на морозі сів – подзвонити не можна… Ну добре, ще хвилин 10 і йду, – думала вона. Раптом неподалік вона помітила пару. Хлопець простягнув дівчині букет квітів та вона їх не взяла і пішла. Аж раптом той самий хлопець підійшов до неї

Вже з пів години Софія чекала Максима. Зима, на вулиці було холодно і вітряно. Максим, як в принципі й завжди, …

Того дня Зоряні не спалося. Все згадувала Галину Василівну: – Яка ж у неї дивна доля. Все у неї є. І будиночок цей.. А на старості отаке… Зоряна пішла на кухню і в темряві зачепила, стареньку тумбочку. Раптом на задній стінці вона побачила невеликий мішечок акуранто прикріплений до дерева. Коли вона показала його Галині Василівні, та не повірила своїм очам

Зоряна зі своєю донькою Іванкою орендували житло на першому поверсі старого двоповерхового будинку. Це була невеличка квартирка в якій зимою …

– Андрію, синочку, подивися, ставлю її сюди!..- Ну мааа, – Андрій навіть скривився. – Ну нащо? Я ж всерівно не вірю у таке. І до того ж. Це, всетаки, моя квартира! -Твоя-твоя, ніхто і не заперечує? – мама спокійно посміхнулася. Я ж тобі не меблі нові прпоную савити? І не штори – Андрій згодно похитав головою, і Марія Василівна зрозуміла , що вона перемогла у цій суперечці…

– Андрію, синочку, подивися, ставлю її сюди!  – Ну мааа, – Андрій навіть скривився.  – Ну нащо? Я ж всерівно …