-Ми ж начебто домовлялися! – сердився Петро, дивлячись на свою дівчину. Та тільки безневинно посміхалася, погладжуючи живіт, що округлився, що …
Історії
Тетяна м’ялася біля входу до кафе. Вона точно знала, що в цей час дружина Віктора завжди тут п’є каву. Нарешті дівчина рішуче штовхнула двері. – Ольга Іванівна? Жінка повільно підняла погляд від чашки кави. – Слухаю вас, – спокійно відповіла вона. – Мене звуть Тетяна, і я коханка вашого чоловіка!
Тетяна м’ялася біля входу до кафе. Вона точно знала, що в цей час дружина Віктора завжди тут п’є каву. Потрібно …
Світлана з Іриною сиділи в кафе. Ірина бачила, що подруга явно не в настрої. – Світлана, щось трапилося? Ти зовсім сумна якась. – Так, Іринко, трапилося. Мені здається, що в Андрія хтось є. Він став часто затримуватись на роботі, приходить втомлений, живемо як сусіди. – Почекай, не гарячкуй. Може на роботі щось? – Ні, не думаю. Я вирішила – сьогодні я про все дізнаюсь сама
Світлана сиділа в кафе з подругою Іриною за дівчачими розмовами. Ірина бачила, що подруга не в настрої, від неї так …
– Відчепись від мене! – викрикнула Аліна до Каті, яка плакала поруч. – Він тебе більше не любить, зрозуміла? Влаштовуй своє життя, як зможеш, а мені не заважай! – Але ж у нас дитина, і Костя – мій чоловік! Аліно, на чужому нещасті щастя не збудуєш! – Ой ой ой! Втіха для слабких та скривджених! – парирувала щаслива суперниця. – А ти запам’ятай: Неморально жити без кохання! І йде Костя не від сина, а від тебе
– Відчепись від мене! – вигукнула Аліна на Катю, яка плакала поруч. – Він тебе більше не любить, зрозуміла? Влаштовуй …
Дмитро та Олеся запланувала поїхати на дачу, друзі напрошуються на шашлики. Чоловіки взялися за шашлик, а жінки стали накривати стіл. Дмитро телефон залишив у хаті. Олеся зайшла до хати по фрукти і почула, що дзвонить телефон чоловіка, де висвітлилося “Катя”. Жінка прийняла виклик і почула жіночий голос: – Алло, це Діана, дочка Діми в лікарні. Олеся збентежено запитала: – Яка Діана, яка дочка?
Дмитро приїхав увечері з роботи і повідомив дружині, що завтра їде у відрядження на тиждень. Для Олесі це не новина, …
– Мамо, знайомся, це мій Міша. Наталя Михайлівна насилу утримувала на обличчі посмішку. Але вона повзла і кривилася. Жінка відчувала, що і Міша, і донька Лара все розуміють. – Рада знайомству. Проходьте. – Дякую, – Михайло простягнув майбутній тещі букет. Наталя Михайлівна скривилася і недбало взяла його в руки. Даа… не такого чоловіка вона хотіла для доньки
-Мамо, знайомся, це мій Міша. Наталя Михайлівна насилу утримувала на обличчі посмішку. Але вона повзла і кривилася, і жінка відчувала, …
Катя відкрила очі і побачила чоловіка. – Де моя сорочка? – Як де? В шафі. – Я не можу знайти. Дай її мені. І покажи, що ти мені приготувала з собою на обід. Катя встала, дістала сорочку: – Ось тримай. – Дякую. А що з обідом? – спитав чоловік, коли помітив, що Катя знову зібралася іти спати. Катя пішла на кухню і вийняла з холодильника вже зібраний пакет. – А що, на гарнір гречка? – розчаровано простяг чоловік. Від цих слів Катя прокинулася остаточно і здивовано заплескала очима
-Катя…Катя… -Що? – Катя ледве розплющила очі і побачила чоловіка. -Де Моя випрасувана сорочка? -Як де? В шафі. -Я не …
Наталя знала, що Віктор їй зраджував, зраджував регулярно. Спочатку були просто підозри, а потім Наталя зіткнулася з доказами. Випадково після роботи Наталка зустріла свою колишню однокурсницю Маринку. – Наталка? Привіт! Як я рада тебе бачити! Ти прямо лялечка! Давай в кафе
Наталя знала, що Віктор їй зраджував, зраджував регулярно, і що називається з душею. Спочатку були просто підозри, здавалося, просто все …
Вероніка їхала додому, до батьківського будинку, твердо вірячи, що все тепер буде добре. Ось і дім. Ключ у Вероніки завжди із собою. Дивно, навіть не зачинено. Вероніка тихо зайшла, озираючись і перевіряючи кожен куточок. Тиша, але якийсь дивний запах і дуже брудно. Раптом пролунали кроки та голоси. Вероніка прислухалася, це був голос вітчима.
Вероніка їхала додому до батьківського будинку, твердо вірячи, що все тепер буде добре. Їй начхати на те, що скажуть сусідки. …
Оля стояла на зупинці – тролейбуса не було. – Вас підвезти? – біля зупинки раптом пригальмувала машина. Оля замотала головою і зробила крок назад. – Сідайте, дівчино! – наполягав водій, але Оля відвернулася. -Настирний який! – подумала вона. Яке ж було її здивування, коли за кілька днів до неї на зупинці підійшов той самий водій
В той день погода була погана: холод, дощ, вітер – тільки снігу не вистачало. Оля стояла на зупинці і безнадійно …