Марина прийшла додому пізно. – Який же важкий день, – подумала вона. Марина жила сама і мусила підробляти, миючи посуд в ресторані. А ще 3 роки тому у неї було все! Велика квартира, мати… А потім Марині виповнилося 18 років. І як же вона здивувалась, коли наступного дня її мати заявила: – Я свій обов’язок виконала. Тепер твоє життя мене не обходить. Ти маєш місяць, щоб з’їхати з квартири

Марина прийшла додому пізно. Зайшла в кімнату і втомлено відкинулася на спинку дивана. День був по-справжньому важкий: цілий день навчання, …

Люба розкладала продукти в холодильнику і постійно зітхала. Вона ніби все хотіла щось сказати чоловікові, але ніяк не наважувалась. Коли сіли вечеряти Максим запитав: – Вибач, Люба! А компот буде? – Так, іди, там в сараї каструля стоїть. Набереш собі і черпачок помий одразу! Максим розгублено дивився на дружину. Такого ще ніколи не траплялося. Піди, принеси, помий

Час на дачі тягнувся дуже повільно. Ті кілька маленьких грядок, що Люба зробила цього сезону, були давно прополоті. Овочеве рагу …

Галина Євгенівна дуже любила готувати. Ось тільки, не було тих, хто зміг би оцінити кулінарний талант жінки. Якось у Галини потекла труба у ванній. Розхвилювалася жінка, — а ну як, прорве трубу зовсім і затопить сусідів? Настелила ганчір’я, і пішла дзвонити в диспетчерську. Зробила заявку і почала чекати. До обіду в квартиру жінки прийшов чоловік

Галина Євгенівна на пенсії дуже сумувала. Жила жінка похилого віку одна в однокімнатній квартирі. Телевізор дивитися вона не любила. Ну, …

– Микольцю, йди вечеряти! – гукала чоловіка Ліза. Микола неохоче поплентався на кухню. Навіщо поспішати, якщо вечеря не віщувала нічого хорошого. У хаті навіть не пахло нормальною їжею! З яким задоволенням він зараз з’їв би соковиту котлетку, або бутерброд з копченою ковбаскою. Але ні! На кухні на нього чекало щось незрозуміле в тарілці

-Микольцю, йди вечеряти! Микола неохоче поплентався на кухню. Навіщо поспішати, якщо вечеря не віщувала нічого хорошого. У хаті навіть не …

Ніна Петрівна доживала останні дні. Так вона сама вирішила. Ніна вийшла за ворота, сіла на лавку. Вона прикрила очі, сиділа, насолоджуючись свіжим повітрям після дощу. З цього стану її вивів тонкий дитячий голосок. – Вибачте, ви не знаєте, у вас у селі ніхто кімнату не здає? Ні, не дитина! Дівчинка, років двадцяти стояла біля паркану, і запитливо дивилася на Ніну

Ніна Петрівна доживала останні дні. Так вона сама вирішила та розуміла, що її життєвий шлях підійшов до свого завершення. Багато …