Оксана та Ігор одружуються. – Мамо, ти готова? – Запитав Ігор. – Так, тільки підійди до мене, я тобі дещо розповісти хочу. – Давай тільки швидше, бо гості чекають, – погодився син. Жінка взяла руку сина і почала поспіхом говорити: – Мені днями зателефонувала якась дівчина і сказала, що твоя Оксана користується тобою. Ось у цьому конверті докази. Ігор взяв конверт і почав розглядати фото, а вже за хвилину вибіг з кімнати

Анастасія Степанівна вирішила використати той конверт, який заготовила ще до того, як син привів у будинок свою дівчину. Жінка була незадоволена вибором сина. Дівчина, яку він любить, із простої сім’ї. А от Анастасії Степанівні це не подобалося. Як так, може виникнути кохання та пристрасть між її сином і цією простушкою.

Мати Ігора не вважала це любов’ю, а черговою примхою сина, який збився з потрібного шляху. І вирішила зробити внесок у майбутнє свого синочка, адже вона не може допустити, щоб він зруйнував своє життя та подальшу долю.

Ігор та Оксана познайомилися випадково. Він гуляв зі своїми друзями парком. Ігореві не властиво знайомитися в таких місцях з дівчатами, але саме Оксана зачепила його, і він не зміг пройти повз неї. Красива дівчина з довгим красивим волоссям кольору блонд і небесно-блакитними очима була схожа на ангела. Між молодою парою пробігла іскра, яка переросла у неземне кохання. Незабаром молодик познайомив Оксану зі своїми батьками. Батьку Оксана дуже сподобалася, особливо манерами, а ось мати її одразу не злюбила. Анастасія Степанівна вважала, що ця дівчина не варта перебувати в колі їхньої родини.

Оксана була звичайною дівчиною, яка народилася у сім’ї фермера. Тільки ось мати Ігоря не стала вдаватися до подробиць про фермерство, адже вона й так знала, що це люди, які працюють на городі та полях, загалом звичайні селяни. Мати нічого й ніколи не питала у молодих. Все сама вирішила, що зробить так, що ця простушка більше не переступить поріг їхньої квартири, і взагалі не заважатиме жити її синові.

Якось Анастасія Степанівна вирішила сказати синові:

– Знаєш синку, ця дівчина тобі не пара. Вона тихоня, і ще не відомо, що в неї в голові. Я відчуваю, що все закінчиться погано, тому хочу вберегти тебе від цього. І я не дозволю цій дівці зламати тобі життя.

– Мамо, послухай, я її люблю, і для мене вона найкраща на всьому білому світі – відповів Ігор.

– Вона не та, за кого себе видає. Я вже знаю, що говорю.

– Не вигадуй мама.

Після цієї розмови Анастасія Степанівна більше не підходила до сина і нічого не питала. Вона вирішила, що все зробить сама, і не допустить, щоб вони одружилися.

Настав день весілля. Анастасія Степанівна вже вигадала план, як позбутися невістки, щоб та більше ніколи не змогла подивитись у бік їхньої родини. Жінка була впевнена, що батьки Оксани не змогли бути присутніми на весіллі через свою бідність і те, що їхня дочка вирішила заволодіти майном та грошима їхньої родини. Але це були лише її думки.

– Мамо, ти готова? – Запитав Ігор заглянувши в кімнату.

– Так синочку, тільки підійди до мене і присядь поруч на ліжко, я тобі дещо розповісти хочу.

Ігор озирнувся на всі боки, зайшов у кімнату і зачинив за собою двері, а потім запитав:

– Що ти хочеш мені сказати? Давай тільки швидше, бо гості зачекалися.

Жінка взяла руку сина і почала поспіхом говорити:

– Ти ж знаєш, як я сильно тебе люблю, і хочу, щоб ти влаштував своє життя і нічого не потребував. Мені днями зателефонувала якась дівчина, я її не знаю і сказала, що твоя Оксана просто користується тобою і водить за носа. Я вирішила перевірити, навіщо їй усе це потрібне. І відправила свою людину, щоб вона простежила за твоєю нареченою. Ось у цьому конверті докази.

Ігор насупив брови та уважно слухав свою матір. Відкривши конверт, Ігор почав уважно розглядати фотографії, а вже за хвилину на підлогу впав букет, який призначався нареченій. Хлопець вибіг із кімнати мало не плачучи. А Анастасія Степанівна задовольнилася, що змогла зірвати весілля сина і вигнала Оксану прямо з урочистості. Для Анастасії Степанівни, Оксана була звичайною простачкою, яке позарилося на їхні гроші.

З того часу минуло понад сім місяців. Анастасія Степанівна як завжди виходила із салону краси, адже жінка стежила за собою і мала відповідати своєму статусу. Вийшовши на вулицю жінка вирішила випити філіжанку кави, а потім пройтися по магазинах, прикупити речей, і звичайно не змогла пройти повз ювелірну крамницю, де придивилася дуже дорогі сережки, які все-таки купить собі на день народження.

Коли жінка зайшла в ювелірний магазин, то побачила знайому дівчину, це була Оксана, і в руках у неї були ті дорогі сережки, які хоче купити собі свекруха. І тут жінка сама собі сказала:

– Що вона тут взагалі забула.

У цей момент вона звернула увагу на чоловіка, який стояв поряд з Оксаною, він був худорлявої статури і у віці. А Анастасія Степанівна не вгамувалася:

– Ха, ось же простачка, знайшла собі «папіка». Не вийшло з моїм сином молодим і красивим, вирішила не соромитися і взяти в оборот чоловіка, який на 15 років старший. Але нічого, зараз я їй все зіпсую. Знатиме, як бігати за чужими грошима.

Жінка стрімко попрямувала в їхній бік і втиснулася між ними, а потім вимовила:

– Ну привіт. Що знову за своє взялася. Не вийшло з моїм сином, то ти перекинулася на більш дорослого.

Оксана застигла, коли побачила маму Ігора. А та не вгамувалася:

– Що таке? Що застигла? Злякалася моїх слів? Правильно, бійся. Знаєш, а я рада, що змогла позбутися тебе. Не дала тобі влитися до нашої родини. Ти сподіваєшся, що зможеш купити ці сережки? По кишені вони тобі взагалі? Або ти сподіваєшся, що новий залицяльник їх купить, особливо після того, як дізнається, хто ти є насправді.

Оксана не могла дивитися на цю жінку, її погляд був спрямований прямо на чоловіка, який стояв за Анастасією Степанівною. Жінка це побачила і сказала:

– Не дивись на нього так, він зараз дізнається про тебе все, і одразу кине тебе. І я цьому допоможу. Ти брехливе і розважливе дівчисько, я таких ще не зустрічала ніколи. Така молода і вже хитра. Мабуть, у тебе і батьки такі, які навчили прилипати до порядних людей з високим статусом. Хотіла б я їм усе висловити у вічі.

– У вас зараз є чудова можливість зробити це. Не скажу, що із задоволенням хочу слухати, але ви вже скажіть – строгим голосом промовив чоловік.

Тут Анастасія Степанівна обернулася з здивованим обличчям і запитальними очима до чоловіка, і він продовжив:

– Я батько Оксани, Віталій Анатолійович, хочу послухати, що ви можете сказати мені. Так і бути, приділю вам час. Але те, що ви скажете, це буде вперше і востаннє. Я вас слухаю.

Жінка була шокована, адже вона знає, що батько Оксани звичайний фермер, а цей чоловік зовсім інший. Одягнений у дорогий костюм, черевики блищать, та й сам приємний на зовнішність. Як таке може бути. А потім жінка зрозуміла, що ніколи не питала ні Ігоря, ні Оксану про її батьків і чим вони взагалі займаються. Вона впіймала себе на думці, що прорахувалася.

Батько Оксани перепитав:

– Що ви мовчите? Є, що мені сказати?

Анастасія Степанівна мовчки стояла і дивилася на чоловіка, не могла промовити жодного слова, а він додав:

– Значить, не хочете говорити, ну нічого, я сам все вам скажу. Я давно хотів з вами розібратися, тільки Оксана попросила мене цього не робити. І тільки заради доньки я не зачепив вас, Оксана не хотіла заподіяти б1ль Ігореві через ваше ставлення до нього, коли б  він дізнався, хто його мати. Я одного не можу зрозуміти, чим заслужив ваш син кохання моєї дочки? Адже ви його повністю контролюєте і він не може зробити без вас крок. І слава Богу, що ми не поріднилися з вашою родиною. Це таке щастя, що ви особисто позбавили нас такої ганьби, яку я не зміг би витримати у своєму колі.

Від того, що сказав батько Оксани, Анастасія Степанівна розкрила рота, але сказати нічого не змогла. Віталій Анатолійович сказав:

– Я попереджаю вас, щоб ви до моєї доньки не підходили. І якщо ви коли-небудь з нею зустрінетеся, то краще буде, вам одразу зникнуть із поля зору. А якщо ви не розумієте нормальної мови, то я тоді перейду на вашу, яка вам знайома. Повторюся, ніколи, запам’ятайте, ніколи не підходьте до моєї доньки та не вимовляйте її імені. А тепер попрошу вас відійти, я хочу купити дочці сережки, які їй сподобалися, а краще взагалі покиньте приміщення, якщо, звичайно, не прийшли за покупкою.

Жінка трохи відійшла, вона була в такому стані, що не можна передати. Анастасія Степанівна попрямувала до виходу, а коли обернулася, побачила, що Оксана приміряє сережки, ті, про які вона мріяла. Жінка голосно застукала каблуками і зникла у натовпі покупців у торговому центрі.

Батько запитав Оксани:

– Тобі кудись треба ще?

– Так тату, я хочу з’їздити до мами.

– Добре, тебе Михайло відвезе.

– А ти хіба зі мною не поїдеш?

– Ні, я вчора в неї був. Сьогодні ти побудь з нею, я розумію, як тобі це необхідно. Тільки завезіть мене на ферму.

Через годину Оксана стояла біля могилки матері, яка пішла з життя 1.5 роки тому. Батько тяжко переживав втрату дружини. Оксана все розповіла Ігореві, коли вони були разом. Дівчина не любила, коли її шкодують і починають через цю жалість підлизуватися. Але тільки коли Оксана розлучилася з Ігорем, батько почав приходити до тями і зрозумів одне, що він зобов’язаний жити заради своєї дочки та захистити й.

Оксана ближче підійшла до могилки мами і сказала:

– Привіт мамо. Я хочу з тобою поділитись радісною новиною. Незабаром виходжу заміж за Андрія. Я його дуже люблю, та й з батьком вони непогано ладнають, а ще у нього чудові батьки. Я знаю, що це ти мій ангел-охоронець, який оберігає від помилок. Сильно сумую за тобою матусю і люблю. Оксана посміхнулася, поцілувала свої пальці та приклала їх до фотографії мами.

Оксана трохи посиділа, а потім ще раз поцілувала фото мами та пішла. Їй було добре на душі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.