Яна мила посуд, коли в двері подзвонили. Вона витерла руки і пішла відкривати. На порозі стояла свекруха з пакетами в руках. – Яночко, ой, а я вирішила вам принести котлетки рибні. Такі смачні вийшли, соковиті! – Ольга Іванівна, я ж вам казала вже, нащо ви знову це робите? – Та маю їх купу – не пропадати ж добру. Яна мовчки пішла на кухню. Скільки ж разів вона їй говорили! Ні! Все одно робить

Яна мила посуд, коли в двері подзвонили. Вона витерла руки і пішла відкривати. На порозі стояла свекруха з пакетами в …

Юля мовчки підійшла до дверей квартири. – Де тебе носить? – з порога крикнула їй мати і тут же застигла – дочка була не сама. – Тетяно, привіт. Нам треба поговорити, – сказала Олена. Вони зайшли на кухню. Олена глянула на гору посуду та заляпаний стіл. – Вибачте, не встигла прибрати. Самі розумієте – сім дітей та й восьма скоро буде! – сказала Таня. – От про це я й хочу поговорити, – сказала гостя

Юля сиділа на лавці у парку. Додому йти зовсім не хотілося. Там на неї чекало таке, що вона про це …

Денис розгублено оглянув квартиру. Стояла незвична тиша і напружував ідеальний порядок. Денис зіщулився. Він дістав з кишені конверт і задумливо дивився на нього. “Яка тепер різниця, що там написано.” – подумав Денис. – “Тепер вже байдуже”. Його роздуми перервав телефонний дзвінок. – Сину, ти вже отримав результат тесту? – нетерпляче промовила мама

Денис розгублено оглянув квартиру. Здається, нічого не змінилося, речі знаходилися на своїх місцях. Тільки стояла незвична тиша і напружував ідеальний …

– Мамо, тату, – звернувся Віктор до батьків, – хочу сказати, що ми з Галею одружуємося. Людмила з Миколою переглянулися і Людмила змінившись на обличчі спитала: – З якою Галею? – ледь чутно пролепетала вона, боячись почути відповідь сина. – Ну, з нашою сусідкою. Людмила хвилин п’ять сиділа в якомусь ступорі, а потім як закричить: – Та ти що, з глузду з’їхав!?

Галя сиділа на лавці біля будинку підставляючи своє миле личко лагідним променям вересневого сонця. Вона навіть заплющила очі, насолоджуючись останнім …

Микола стояв і дивився на свіжий горбочок. Він ще не міг повірити, що це не сон! Що її більше нема. Його Наталки… Залишився Микола один. Лише, коли дзвонив син Михайло – він оживав. Єдина радість. А якось Михайло приїхав сам. – Діло у мене до тебе є. Вирішили ми з жінкою будинок мамин продати. Так що збирай речі. Микола нічого не зрозумів. – А куди ж мені їхати, синку? – Ну, у тебе ж сестра є… Миколи так і присів на стілець

У день поминок було дуже холодно. Дув пронизливий вітер. Але сивуватий чоловік стояв без шапки і дивився на свіжий горбочок… …

Віра повернулася додому. Дивно, але чоловіка не було. Вона вирішила приготувати вечерю, коли пролунав шум біля вхідних дверей, але це була сусідка тітка Марія. – Як добре, що ви зайшли. Я вам привезла подарунок. – То тебе вдома не було? А з ким тоді твій Саша був? – А в чому справа? – Так у п’ятницю ввечері, видно коли ти поїхала, я бачила його з кимось тут

Віра повернулася додому, вона одразу вирушила в душ, їй не терпілося змити з себе запах дороги. Вона тільки що приїхала …

Ніна була дуже нещасна. Дочка з’їхала на орендовану квартиру. І залишилася вона сама. Вирішила вона здати одну кімнатку, і взяла до себе молодого хлопця – Ігоря. Якось, Ігор зайшов до Ніни Михайлівни на кухню. – Ти чому сумний такий?, – Ніна подивилася на хлопця. – Та тут така справа, – засоромився Ігор, – короче, будьте моєю…тещею! Ніна Михайлівна так і сіла на табуреточку від подиву

Ніна Михайлівна була дуже нещасна. Впали всі її останні надії. Дочка, яку вона ростила і плекала, як ніжну квітку, з’їхала …

Олексій з Наталкою зайшли в магазин. До них підійшов продавець. Він уважно подивився на Олексія і раптом вигукнув: – Олексій! Ти чи що? Та це ж я, Сашко! Друг твій! – Саша! Ну треба ж! – здивувався Олексій. – Треба зустрітись, наших старих знайомих зібрати! – сказав Сашко. Вони зібралися в Олексія вдома, посиділи. Було вже пізно, гості порозходилися. І тільки Сашко все не збирався йти

Олексій з цікавістю розглядав через вікно машини своє містечко: вулиці, центр, закутки. Він тут виріс і не був купу років. …