Віталік ріс з бабусею та мамою і якраз закінчив школу. Якось коли сина не було вдома, у двері подзвонили. Мати відчинила двері – на порозі стояла незнайома молода жінка років 25-ти. – Ви мати Віталіка? – запитала вона. – Я Олена. Ваш син спокусив мене, і тепер він повинен на мені одружитися. Він зробив мене вагітною, ось! – Олена показала живіт. – Вибачте, але як таке може бути, – мати так і сіла

Віталік ріс в інтелігентній родині з бабусею та мамою.

Мама з бабусею дуже піклувалися про єдиного сина та внука. Віталіка віддавали до приватного дитячого садка, на спортивні гуртки, але він був вередливим і трохи лінивим.

Однак у нього виявилися здібності до музики і він одразу ж почав ходити до музичної школи.

Вчителькою була гарна молода дівчина Олена. Віталік навіть червонів щічками у дев’ятирічному віці, коли приходив до неї на уроки.

Вона була для нього кращою за однолітків – розуміє його, може вислухати, дати пораду, пожаліти, з нею було якось тепло та затишно.

Він навіть плакав, коли вона одружилася і поїхала жити в інше місто. Подальші уроки йому викладала криклива жінка з пучком волосся на голові.

-Я не ходитиму на музику! – хникаючи, казав Віталік. – Мені потрібна лише Олена, інакше я взагалі не хочу займатися музикою!

Ну що ж, хоч би гітару не кинув! Свій вільний час він зазвичай проводив удома з гітарою, чи в інтернеті.

Коли Віталіку вже було 17 років, він частенько почав брати гітару та кудись зникав. Якось мама помітила, що він прийшов далеко за північ, без гітари та з легким запахом ігристого.

Віталік постарався швидко втекти в ліжко, але стривожена мама його зупинила:

-Синку, де гітара? І чому ти у такому стані?

-Мамо, я на день народження ходив! А гітару я там залишив!

-Де «там»?

-В Олени. Вона мила дівчина, я тебе потім якось познайомлю.

Ох, ну слава богу! Жодної поганої компанії, просто дівчина. Ну і що, що веселий прийшов, у свято можна пробачити. Головне, що син не самотній, ось навіть дівчина з’явилася. Цікаво, яка вона? Ось би побачити!

Віталік закінчив школу, і все літо десь пропадав, навіть із ночівлею. То він приходив весь засмучений, то навпаки – окрилений і весь вечір сидів у телефоні.

Лише у серпні, перед вступом до коледжу, він почав посилено готуватися і перебував у якомусь пригніченому настрої.

-Ти що, з Оленою посварився? – запитала мама.

-Все нормально, мамо, не втручайся, – відповів Віталік.

Коли сина не було вдома, а бабуся проводила літо на дачі, у двері подзвонили. Мама відчинила двері, на порозі стояла якась молода жінка років 25-ти.

Вона обтрусила парасольку від крапель дощу і попросила дозволити їй увійти.

-Ви мати Віталіка? – запитала жінка. – Мене звати Олена. Ваш син спокусив мене, і тепер він повинен на мені одружитися. Він зробив мене вагітною, ось!

Олена показала на живіт, що злегка округлився. Мати так і сіла!

Когось нагадувала їй дівчина. Ах так, вчительку з фортепіано, теж Олену, але та вже десь далеко, та й старша вона за цю дівчину. Зате така ж темненька, і стрижка каре, такий же кирпатий ніс, і все ж таки вона інша.

-Вибачте, як це спокусив? Йому ж скільки років!

-Ну ось, він мене ще й обдурив, – сумно сказала Олена. – А мені сказав, що йому двадцять! Ви погано його знаєте! Гаразд, я піду, а ви вирішуйте.

Увечері із сином відбулася серйозна розмова:

-Синку! Ти маєш на ній одружитися! Тато тебе з небес не пробачить, якщо ти не відповідатимеш за свої вчинки.

-Мамо, у неї вже є дочка. Але річ навіть не в цьому – я нещодавно прийшов до неї в гуртожиток, у неї якийсь вусатий чоловік був у гостях. Я не впевнений, що це моя дитина!

-Та мало хто це може бути! Друг, брате, неважливо! Але порахуй за термінами, коли ви з нею були і скільки місяців її вагітності? Сходиться?

-Та ніби сходиться. Перший раз – чотири місяці тому. Потім вона мені повідомила, що вагітна. Напевно так!
Ну, значить бути весіллю!

Не так вона собі уявляла перше кохання сина та його одруження. Зрозуміло було, що не син спокусив Олену, а навпаки, але відповідальність важливіша. Молоді збиралися подати заяви, але бабуся вирішила познайомитись із майбутньою родичкою.

-Оленко, а чому ти нічого не зробила і вирішила залишити дитину, коли дізналася про свою вагітність? – поцікавилася бабуся. – Ти ж бачила, що Віталік наш надто молодий, навіть якби йому було 20 років, ну який із нього батько сімейства?

-Я вважаю, що це гріх, – відповіла Олена з сумним обличчям. – А потім мені ніколи не відмолити такий гріх.

-Аа, ви глибоко віруюча, – з розумінням закивала головою бабуся. – Ну то як же ти без розпису лягла з Віталіком у ліжко?

-Бабуся! – зупинив жінку Віталік. – Ну, не починай!

-Каюся, – відповіла Олена. – Не встояла. Мене і перший мій хлопець покинув, коли спокусив, я не встояла і ось дочка народилася.

-Олено, а де твої батьки? – запитала бабуся.

-Бабуль, це дуже особисте! – відповів за Олену Віталік. – Вони не зрозуміли Олену і виставили її з дому. Вона зовсім одна.

Але бабуся все ж вирішила перевірити, не дарма ж вона до пенсії медсестрою довгі роки пропрацювала, і в жіночій консультації були у неї зв’язки.

-Так, – сказала гінеколог, відкривши медичну картку Олени. – Це у нас відома жіночка, частенько тут буває. Одні пологи чотири роки тому, три вагітності і знову вагітність, вже на 23-му тижні. Шостий місяць пішов!

-Як це шостий місяць? А це не помилка, має ж бути п’ятий місяць!

-Ні, не помилка! А навіщо вона цю вагітність залишила, можна лише здогадуватись!

Бабуся прийшла якраз у той час, коли її онук разом із Оленою збиралися їхати та подавати заяву.

-Почекай внучок, а як ти хочеш одружитися, якщо тобі 18-ти ще не виповнилося? – запитала бабуся.

-Мені за два тижні 18, а розпис місяця за два!

-Гаразд! – продовжила бабуся. – Олено, а чи не замала тобі квартирка? Усього три кімнати. Може, знайдеш ширше і чоловіка розумнішого?

-Я вас не розумію! – зніяковіла Олена.
-А я поясню! – усміхнулася бабуся. – Знайшла молодого д*рника, який ні в чому особливо не розуміється, зате у нього квартира велика, мама хороша, бабуся вічно на дачі і працюватиме він на сім’ю як миленький. Тільки ось ти на шостому місяці, а не на п’ятому. Цифри не сходяться. Чи ти потім скажеш нам, що зарано народила?

Олена хотіла щось відповісти, але змогла. Вона миттєво зникла за дверима, нічого так і не пояснивши. Більше вона не з’являлася в їхній родині.

Ходять чутки, що вона поїхала з гуртожитку з якимось вусатим мужиком ще до пологів, а куди – невідомо. Віталік відівчився, але одружуватися поки не збирається, не довіряє він ще дівчатам…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.