Весь вечір Олексій був похмурий і незадоволений. Наталка спробувала розговорити чоловіка, дізнатися, що сталося, але той тільки мовчав і клацав пультом телевізора.
Вранці терпіння Наталі закінчилося.
– Ти скажеш, що сталося, чи ні? – не витримала вона. – Ходиш надутий, наче я перед тобою в чомусь винна.
– Тобі скажеш, – пирхнув Олексій. – Знову сваритися почнеш.
– Я? Не перебільшуй, будь ласка, – образилась Наталка.
– Ну добре. Батько хоче паркан на дачі ставити, треба допомогти.
– Допоможи, – погодилася Наталка.
– Грошима допомогти. Стовпці, сітка, цемент – все дороге, а мати ще нову теплицю замовила. Теплицю вони самі подужають, а будматеріали – з нас.
– Чому з нас? – Усміхнулася Наталка. – Це що, наша дача? Ми на ній відпочиваємо?
– Хто тобі не дає? – здивувався Олексій. – Приїжджай хоч щодня і відпочивай.
Так, відпочинеш у них! Наталя давно зрозуміла, що слова “дача” та “відпочинок” у батьків Олексія разом ніяк не стикуються. Будь-якого дня і в будь-який час для сина та його дружини завжди знаходилася важлива та термінова робота.
Свекруха, щиро радіючи додатковій робочій силі, всім встигала дати завдання. До вечора, коли чоловік, що засинав від втоми, смажив шашлик, заради якого вони, власне, і приїхали, Наталя вже нічого не хотіла. Тільки додому та спати.
– Треба допомогти, крім мене нема кому, – зітхнув Олексій.
– Тобто сестричка твоя старша взагалі не при справах? – уточнила Наталя.
– Так і знав, – зітхнув чоловік. – Починається. Треба було тобі не казати.
І не сказав би, якби можна було непомітно забрати із сімейного бюджету половину зарплати.
– Вона жінка і в неї троє дітей, – нагадав Олексій дружині.
Наталя посміхнулася. Тобто, якщо у нас поки що немає дітей, то вони мають допомагати батькам? Що переконало сестру чоловіка тричі народжувати дітей від коханих чоловіків? Жоден з них на ній так і не одружився, і зараз вона знову знаходиться у вільному пошуку.
Враховуючи, що свекри допомагають їй грошима та продуктами (ось для кого ростуть на дачі овочі та фрукти), і що свекруха постійно няньчиться з малюками, можливо, сестра чоловіка не зупиниться на досягнутому. Раптом ще один коханий чоловік підвернеться? Доведеться народжувати.
– Я не дам грошей, – твердо сказала Наталка. – Скільки можна? Ми постійно допомагаємо твоїм батькам, а навіщо? Твоя мама на пенсії, у батька пенсія та зарплата. А дача ця взагалі їхня, а не наша.
– Ось як? Варення мамине любиш, – зауважив Олексій.
– Ні не люблю. Воно дуже солодке, я таке не їм. Вона ж для вас варить, для тебе і твоєї сестри, тож ви його їсте. За варення можеш іти відпрацьовувати, але грошей не дам.
– Я дам, – образився чоловік. – Це мої батьки, хочу допомогти – допоможу, мені твій дозвіл не потрібний.
Далі більше. Якщо зазвичай їх зарплати складалися разом і з суми, що вийшла, виділялися всі необхідні платежі, то тепер, отримавши від чоловіка лише частину зарплати, Наталя різко скоротила витрати на продукти і розваги.
– Ти що знову макарони зварила? Набридли вже, – обурювався Олексій.
– На що заробив – тим годую, – різко відповідала Наталя.
Вона суворо записувала всі суми, які чоловік витрачав на допомогу своїм батькам і рівно стільки ж надсилала своїй мамі.
– Доню, не треба мені грошей, я не потребую, – відмовлялася мама. – Дякую, звичайно, мені приємно, але не треба.
– Потрібно, це справа принципу, – рішуче заявила Наталка. – Чому батькам Олексія ми допомагаємо, а тобі ні? Якщо так, нехай буде по-чесному. Скільки їм, стільки й тобі.
– Я відкладатиму вам на відпустку, – вирішила мама.
– Собі відкладай. А у нас відпусток довго не буде, у Олексія так точно. Свекруха вирішила на дачі сарай поставити, хоче з весни до осені курей завести. Так що Олексію тепер літа не бачити – закінчать паркан, почнуть сарай будувати, а там і холоди знову, – зітхнула вона.
Після того, як із матеріальним питанням вони з чоловіком дійшли єдиного рішення, стосунки начебто налагодилися. Але постала інша проблема. Якщо Олексій був готовий весь вільний час проводити на дачі у батьків, Наталя не збиралася бути там безплатною працівницею.
– Я скоро забуду, як ти виглядаєш, – обурювався чоловік. – На тижні обоє працюємо. Давай хоч вихідні разом проводити!
– Давай, – легко погоджувалась Наталка. – Але не на дачі. Це не відпочинок.
Олексій сумно кивнув. Весна закінчилася, настало літо, а вони з дружиною навіть на озеро ще жодного разу не вибралися.
– Поїхали цими вихідними? – несподівано запропонував Олексій.
– Поїхали! – Зраділа Наталя.
Не гаючи часу, чоловік орендував будиночок і човен. Відпочивати так відпочивати, щоб і на рибалку, і обід на природі, і юшка ввечері біля багаття.
Олексій попередив батьків, що не приїде на дачу. Свекруха образилася, але промовчала. Але коли наступних вихідних Олексій і Наталя зібралися відпочити з друзями, вона сама прийшла поговорити з сином.
– Вам би тільки розважатись, – докірливо заявила свекруха. – Адже для вас стараємось, потім все вам і дістанеться.
– Нам нічого не треба, – сказала Наталя.
– А ти за всіх не кажи, – заперечила їй свекруха. – Спочатку дитину народи, а потім говоритимеш, що треба, що не треба. Третій рік живете!
– Мамо, та не хочемо ми поки що дітей, – образився Олексій. – І взагалі самі розберемося.
Свекруха, обурена поведінка сина, не витримала. Висловила все, що думала. І що батьків ніхто не поважає, і що син батька не береже, що матір ні в що не ставить і живе за вказівкою дружини. Що Олексій забув, хто його народив, виростив та вивчив.
Наталя спробувала заступитися за чоловіка і дізналася, що їй на батьків чоловіка начхати, хай хоч не стане їх від важкої роботи. Що не таку невістку свекруха хотіла своєму сину. Навіщо їм у родині така ледарка, яка петрушку від кропу не відрізняє?
Висловивши все, що накипіло, свекруха пішла, голосно зачинивши двері.
– Все, більше не дозволю себе експлуатувати, – рішуче сказав Олексій. – Раз на місяць допоможу, решта – мій час.
– І жодних грошей, – нагадала Наталка. – Давай, справді, краще на відпустку збирати.
Олексій згідно кивнув. Йому соромно було за те, що наговорила його мама.
***
Наталя не дозволила Олексію порушити цю обіцянку собі, хоча спроби були. Все ж мати має на нього дуже великий вплив, і батька шкода. Наймати працівників вони не будуть з метою економії, а батько вже не молодий для важкої праці.
Помирилися сім’ї лише восени, коли картоплю копали. Свекруха вирішила, що поганий мир кращий за хорошу сварку. Але це, чесно кажучи, дуже поганий мир.