Тетяна відпросилася з роботи раніше. Чоловік сьогодні мав бути вдома пізно, і вона хотіла встигнути спекти йому смачний фірмовий пиріг. Тетяна зайшла в квартиру з важким пакетом продуктів у руках. Раптом в коридорі вона побачила чужі жіночі черевики! На вішалці було жіноче пальто і куртка Сергія! Зі спальні чулися якісь голоси. Тетяна застигла від несподіваної здогадки. Вона підійшла до дверей спальні і прислухалась

Була п’ятниця. Тетяна відпросилася з роботи раніше.

Її Сергій сьогодні мав прийти з роботи пізно, і Тетяна хотіла встигнути спекти смачний фірмовий пиріг.

Вона дуже любила готувати Сергію смачні страви. Щоразу вигадувала щось різне.

Вони були одружені три роки. Дітей поки що не було. Тетяна вже мріяла про малюка, але Сергій вважав, що треба пожити для себе, та й зарплата у нього була поки що невелика.

Тетяна заробляла більше за чоловіка і йому це трохи не подобалося. Начальство дуже цінувало її працьовитість і здібності, і вона часто отримувала хороші премії.

Останнім часом Сергій почав пізно приходити додому. Казав, що має багато роботи, а от грошей він став приносити дедалі менше. Та ще й у відрядження він почав їздити дедалі частіше…

Але Тетяна думала, що це тимчасово. Хоча мама їй часто говорила:

-Тетянко, подивися, як він себе любить! То черевики, то нову сорочку собі купує! А тобі що? Машину купили – кредит на тебе оформили. А їздить на ній тільки він. Та й вдома він мало що робить.

-Мама в нього зараз період такий, – відповідала Тетяна. – Ну, не щастить йому. Все зміниться…

-Ой Тетянко, як була ти наївною дівчинкою, такою й залишилася… Не вірю я йому. І очі в нього на всі боки дивляться, я ж бачу, – казала матір.

Але Тетяна тільки відмахувалася від таких розмов.

Тетяна зайшла в квартиру з важким пакетом продуктів і раптом у коридорі побачила чужі жіночі черевики, а на вішалці – жіноче пальто і куртку чоловіка!

Зі спальні чулися якісь голоси…

Тетяна застигла від несподіваної здогадки. Вона підійшла до дверей спальні і прислухалася.

-Кохана, швидше одягайся, – чувся голос її чоловіка. – Скоро дружина прийде! І коли вже твоя мати поїде, щоб ми могли спокійно в тебе зустрічатися?

-Через дві дні мама їде до сестри, – відповідав йому жіночий голос. – Ти скажи дружині, що поїдеш на два тижні у відрядження. А сам поживеш у мене. А коли ти з нею поговориш, любий? Я хочу, щоб ми одружилися!

-Галю, ну навіщо нам поспішати. Хіба нам погано? – казав Сергій. – Я поки що розлучатися не збираюся. Я тобі й так увесь час роблю подарунки. Та й Тетяна за машину кредит виплачує, а я тебе на ній катаю весь час. Ну, вона теж має свої плюси – класно готує. Її фірмовий пиріг – це така смакота! Навчись і ти так готувати, а то я від тебе завжди голодний іду.

-Любий, зате я любити вмію, тобі ж добре зі мною? – сміялася жінка.

-Так, ти чудова…

Тетяна нарешті зрозуміла, чий голос чувся зі спальні. Це був голос її подруги Галини…

Тетяна раптом зрозуміла, що все закінчено назавжди, і життя розділилося на “до і після».

І тільки тому вона не зайшла у кімнату, не закричала, не сварилася, а прихопивши сумку з продуктами тихо вийшла з квартири.

Навіщо кричати, скандалити, якщо вже нічого не повернути назад. Ніколи не повернути.

Вона знайшла лавку, сіла й заплакала, а потім, як маленька дівчинка, пішла до мами. Мама жила поряд із її домом.

-А я що тобі казала. Не слухалась мене! – говорила матір.

-Мамо… – плакала Тетяна.

-Це добре, що ти не зайшла в спальню і не сварилася. Значить, розум ще є. І перестань плакати. Все на краще. Йому нічого не говори поки що. Подавай на розлучення. А машину треба продати і закрити іпотеку. У мене сусід Дмитро є. Нещодавно переїхав до нашого будинку, працює в автосервісі, займається продажем машин. Він допоможе. До мене постійно бігає то по сіль, то запитує, як правильно кашу зварити. Самотній.

У цей час пролунав дзвінок. Мама пішла відчиняти

-Зінаїда Андріївна, виручіть мене. Дайте цибульку та одну морквинку.

-Заходь, Дмитрику. Ти нам якраз дуже потрібний. Знайомся, це моя дочка Тетяна.

Дмитро оцінювально подивився на Тетяну, і видно було, що вона йому дуже сподобалася, хоча Тетяна була дуже сумна в цей момент.

-Розумієш, вона з чоловіком розлучається, треба машину продати терміново й іпотеку закрити. Допоможеш?

-Звичайно допоможу. Все зробимо! – погодився Дмитро.

Увечері Тетяна прийшла додому, а Сергій уже чекав на неї. Він лежав на дивані і дивився телевізор. Їй було неприємно бачити чоловіка. Вона ледь стримала себе.

-Тетяно, а чому так пізно? І де твій фірмовий пиріг? Я дуже хочу їсти, – сказав чоловік.

-Я до мами заходила, щось себе не дуже добре почуваю. Краще скажи як твоя робота?

-Та двоє звільнилися, тепер все на мені. Буду з начальством говорити, щоб зарплату додали. Я, до речі, через два дні маю їхати у відрядження.

-Добре… – сухо сказала Тетяна.

-Дивна ти сьогодні, Таню. Не сваришся, що їду. Зазвичай ти таким буваєш незадоволена.

-Занедужала я. Піду ляжу у вітальні…

Майже всю ніч Тетяна не могла заснути, згадуючи зраду чоловіка. Вранці вона встала невиспана. Сергій, цмокнувши дружину в щічку, побіг на роботу. Тетяна хотіла взяти вихідний, але подумала, що вдома буде ще гірше. На роботі хоч люди якісь відволікають…

Минув тиждень і Дмитро знайшов покупця на машину, поки Сергій був у відрядженні.

Тетяна домовилася з банком, що продає машину і закриває іпотеку. На розлучення вона подала і їх обіцяли швидко розвести, бо ділити не було чого – нічого вони толком і не нажили.

Настрій у неї покращився, вона заспокоїлася і вже починала думати, що все, що не робиться, робиться на краще.

Вона зателефонувала на роботу Сергія і дізналася, що ні в яке відрядження його не відправляли.

У неї тепер з’явилися кишенькові гроші, і вона сходила в перукарню, гарно підстриглася і купила собі модні джинси.

Вона вийшла з перукарні в піднесеному настрої і зненацька зустрілася з Галиною.

-Тетяно, привіт! Ходімо посидимо в кафе, поговоримо. Ми так давно не бачились, – радісно сказала подруга.

Тетяна трохи подумала і погодилася.

Вони сіли за столик і замовили каву

-Ти добре виглядаєш, Таню.

-Так, я вирішила почати нове життя!

-А Сергій у відрядженні? – запитала Галина.

Тетяна подивилася на подругу і посміхнулася:

-Так, тобі, напевно, краще знати!

-Чому, не зрозуміла? – здивувалась Галя.

-Та годі, Галю вдавати, що ти нічого не розумієш. Мені все відомо! Я подала на розлучення. Передай Сергію, що його валіза стоїть у коридорі і нехай він її швидше забирає, бо я скоро замки поміняю. На машину вже знайшовся покупець і банк чекає, коли ми закриємо іпотеку. Я більше не маю наміру платити за нього кредит.

-А квартира?.. – Галина застигла.

-А що квартира? Вона мені у спадок від бабусі дісталася. Так що забирай Сергія з його валізою і вперед. Я сподіваюся, ти все зрозуміла?

Тетяна залишила Галину з відкритим ротом і пішла додому. Біля під’їзду вона побачила Дмитра.

-Таню, я тебе цілу годину чекаю, – сказав він.

-Що з покупцем машини? Відмовився? – запитала Тетяна.

-Ні. Там усе гаразд. Просто я… Я скучив… – раптом сказав Дмитро. – Давай кудись сходимо?

-Дмитре, я поки що заміжня жінка. В процесі розлучення…

-Зрозуміло, Таню. Тому я не чіплятимусь до заміжньої жінки. Ми просто погуляємо і сходимо в один затишний ресторанчик, – посміхнувся він.

Минуло півроку. Тетяна тепер зустрічається з Дмитром. І вони вже думають про весілля.

А Сергій розлучився з Галею і кілька разів приходив до під’їзду Тані, благав його пробачити.

Говорив, що Галя – це випадкова помилка. Але Тетяна навіть слухати його не хотіла…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.