Тетяна мила посуд, коли у двері подзвонили. Її брат Петро поїхав до своєї дружини, яка лежала на збереженні, а Тетяна няньчила свого племінника. Вона поклала Ігорчика в ліжечко і пішла відкривати двері. Перед нею стояла незнайома молода дівчина. – Привіт! Я коханка твого чоловіка! – з порога сказала незнайомка. Тетяна не зрозуміла, що відбувається

Тетяна мила посуд, коли у двері подзвонили.

Її брат Петро поїхав до своєї дружини, яка лежала на збереженні, а Тетяна няньчила свого племінника.

Петро був усього на два роки старший за Тетяну, тому їх об’єднували не тільки родинні, а ще й дружні стосунки.

А Оля, дружина Петра, була найкращою подругою Тетяни. Вони були навіть трохи схожими зовні. І хто не знав, що вони просто подруги, частенько думали, що вони сестри.

Тетяна поклала Ігорчика в ліжечко і пішла відкривати двері. Перед нею стояла незнайома молода дівчина.

Виглядала вона якось непоказно, одягнена не дуже гарно, зате з зухвалим поглядом і яскраво нафарбованими губами.

-Привіт! Я коханка твого чоловіка! – з порога сказала незнайомка.

Тетяна не зрозуміла, що відбувається. Вона застигла і кілька секунд мовчки розглядала дівчину.

-Он як! – нарешті сказала Тетяна.

Сказати, що вона здивувалась – це не сказати нічого. За ті секунди в неї в голові промайнула ціла гама емоцій – здивування, обурення, сміх…

Так, вона б розгнівалася, але згадала, що чоловіка в неї якби й немає і знаходиться вона в квартирі свого брата.

-Значить, брат отаке наробив, – подумала вона. – І Оля, мабуть, цього не знає…

Тетяна точно не очікувала такого від нього…

-І тобі привіт! – в тон їй відповіла Тетяна. – І що далі?

Тут настав час дивуватися незнайомці. Вона чекала, що дружина Петра здивується, почне плакати, ну чи почне сваритися, але та незворушно дивилася їй у вічі. Так само зухвало, як і вона сама.

Вона ж не знала, що перед нею стоїть не дружина, а сестра Петра.

-Так ми цей… Любимо з Петром один одного, – відповіла дівчина.

-Та годі тобі! – засміялася Тетяна. – А ти, напевно, і є та сама дешева, нерозумна дівчинка, яка всюди за ним бігає. Так він просто грався з тобою. А ти повірила в його кохання, так? Це ти даремно…

У дівчини округлилися очі. Ось такого вона точно не очікувала!
-Запам’ятай, – продовжила Таня. – Якщо дівчина не має гідності – вона завжди буде дешева. Хоча, загалом, і вигляд у тебе такий же… А ти чого прийшла? Тобі гроші на щось може потрібні?

Дівчина розгублено дивилася на Тетяну, яка посміхалася до неї. На тлі доглянутої Тані ця дівчина виглядала і справді непоказною. А Таня продовжувала:

-Ну то чого прийшла? Новини розказати? Так я вже знаю. Чи може похвалитися? Так я думаю, нічим тобі хвалитися. Чоловіка до тебе відпустити? Так я його й не тримаю!

Дівчина вже й сама забула, навіщо прийшла. Вона хотіла їй щось відповісти, але в неї не вийшло.

Пробурмотівши щось незрозуміле, вона розвернулася і пішла.

Закривши двері за гостею, Тані було вже не до сміху.

Вона навіть не знала, що й сказати брату.

Коли Петро повернувся додому, Тетяна розповіла йому про розмову з гостею і влаштувала серйозну розмову, про те, що це за дівчина і взагалі, що це таке робиться.

Петро спочатку сміявся, а потім почав переконувати сестру, що це якесь непорозуміння і немає в нього ніяких коханок.

Переконати її не дуже вийшло…
На його щастя, Олі не було вдома, бо тоді так просто він би не відбувся.

Петро далі стверджував, що це все неправда, і Тетяна сказала братові, що коли вона ще раз щось таке почує, від Олі вона вже нічого приховувати не буде.

Поки що ця історія залишилася маленькою таємницею для неї…

Але й про ніяких дівчат у Петра Таня більше ніколи не чула.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.