– Олеся, я ж казала тобі, що щось погане він задумує…
– Пам’ятаю бабусь що казала, а зараз що робити, – відповіла онука.
– Щось придумаємо, – і бабуся поклала трубку.
Олеся та Вадим жили разом не так давно. Він був із забезпеченої сім’ї. Любив пускати пиль в очі. Показував свої дорогі машини, брендовий одяг. В інституті завжди катав дівчат з вітерцем. Олеся була зовсім іншою, проста дівчина, домашня і порядна. За нею юрбами хлопці бігали, але вона була зосереджена на навчанні.
Вадим помітив її та зрозумів, що така дружина гарна для сімейного життя. Гуляти не буде, брехати не зможе. Дітей народить і виховуватиме їх, будинок в чистоті триматиме, готуватиме. А він, навіть якщо гульне десь, то навряд чи вона дізнається.
Щоправда, батьки відлучили його від своєї годівниці і сказали, що допомагати не відмовляються, але хотіли б, щоб син сам досягав всього в житті. Тим більше, що він людина вже сімейна, відповідальність треба на себе брати.
Вадим такого від батьків не очікував і дуже злився. А свій поганий настрій зганяв на дружині. І жити із нею більше не планував. Йому потрібна була квартира більша, він шукав будь-яку можливість отримання прибутку. Не звик жити економно.
Олеся не втручалася у їхні сімейні справи, намагалася не лізти в їхні відносини.
Він працював у батька на фірмі, але графік і те, чим він займався йому не подобалися. Хотілося легкості та веселощів. І тут у Вадима дозрів план.
– Олеся, у твоїх батьків квартира є? – спитав вранці чоловік.
– Так є. А що? – здивувалася Олеся.
– Ми ж з тобою скоро станемо батьками, нам треба розширюватися, так?
– Так. Правда, я не вагітна ж, хоч ми й плануємо.
– Нічого, житлоплощу розширимо і тоді все вийде. Поговори з ними, може продати їхню і нашу квартиру і купимо собі більшу, а то діти з’являться, тісно буде.
– Та квартира записана на Олексія, брата мого. Це його майно.
Вадим не заспокоювався і продовжував говорити.
– А будинок у бабусі великий, адже вона не живе у ньому. Весь час на дачу їздить. Тож нехай туди перебирається зовсім. Скільки їй ще лишилося.
Олеся дивилася на чоловіка і думала, що вони мають різний підхід до життя.
Коли він залицявся до неї, показував себе з абсолютно іншого боку. Говорив, що для нього важливі сімейні цінності. Сказав, що нагулявся. Що щасливий зустріти Олесю, бо всі решта дівчат лише багатих наречених шукають. А вона інша. Коли дізнався про квартири та будинки у їхній сім’ї, то ще швидше став пропонувати зіграти весілля.
Про бабусин будинок він питав через день.
– Олесю, ти поговорила з бабусею? Якщо дача взимку для життя непридатна, вона може й у батьків твоїх пожити.
– Ти знаєш, любий, бабуся зараз нездужає, от одужає тоді і поговорю з нею.
Вона не знала, як йому сказати, що говорити на цю тему з бабусею не збирається. Але з ним сперечатися не хотіла. Сваритися не любила і завжди намагалася обминати проблемні теми. Адже у них сім’я, їм жити разом треба. А він зрозуміє з часом, що своєю працею потрібно досягати всього, а не за чужий рахунок. Одного вона не розуміла, що Вадим зараз показує їй своє щире обличчя. Він хотів квартиру купити, та й розлучитися потім із Олесею. А вона мріяла про дітей.
– Бабусю, нам треба поговорити, правда я не знаю з чого почати, – зателефонувала Олеся бабусі.
– Почни дитино з початку, – відповіла Віра Степанівна.
І онучка все розповіла, як розуміла і що думала.
– Ну що доню, кажи Вадиму, що я згідна. Заодно і перевіримо його. У мене є план, – сказала Віра Степанівна.
***
– Вадиме, у мене чудова новина, бабуся погодилася свій будинок продати, щоб грошей нам дати на нову квартиру.
Вадим не очікував такого швидкого результату, але тим краще. Перестане бачити цю нудну Олесю, що про дітей мріяла.
У двері подзвонили. Вадим пішов відкривати. На порозі стояла бабуся Олесі.
– Здрастуйте Віра Степанівно, Олеся мені якраз розповіла, що ви вирішили допомогти нам із квартирою.
– Так, що не зробиш для онуки. І вона занесла дві великі сумки.
– Це гостинці, які ви добрі!, – Вадим розплився в посмішці.
– Це мої речі, Вадиме. Тепер я з вами житиму. Оголошення на продаж будинку я вже виставила. А як розширите свою площу, так і я з вами переїду. З моїм внеском можна і дві квартири купити. Виділіть мені одну кімнатку, мені вистачить. Я вам із онуками допомагатиму стану. Усім добре буде і Олесі легше.
Вадим такого не очікував, його план провалився. Бабуся та онука зробили все, щоб Вадима на чисту воду вивести та подивитися на його реакцію. Прожили вони з бабусею тиждень і Вадим подав на розлучення.