Марта збиралася на роботу, аж раптом хтось постукав у двері. Подивилася у вічко – сусід. Відкрила. – Добрий ранок! Вибачте, а у вас комахи є? – почав він. – Які комахи? – Марта розгублено дивилася на сусіда

Марта збиралася в понеділок вранці на роботу, аж раптом – хтось стукає в двері. Подивилася у вічко – сусід. Чоловік симпатичний, вже третій місяць квартиру знімає.

Спілкування у них з сусідом було обмежене: “Добрий день!”, “До побачення!”. Іноді парою слів про погоду перекинуться, і більше нічого.

На його стук у двері Марта здивувалася – в перший раз таке. Цікаво, що йому потрібно? Відкрила.

-Добрий ранок! Вибачте, що турбую, – почав він. – А у вас є комахи?

-Які комахи? – розгубилася Марта.

-У моїй квартирі навала мокриць, лізуть незрозуміло звідки. Подумав, що з вентиляції, поприскав, ніякого толку. Викликав спеціальних людей, сьогодні виводити будуть їх. Вам не потрібно часом?

Мокриць Марта іноді в себе бачила, але дуже рідко.

-Ні, у мене, на щастя, немає, – невпевнено відповіла вона.

Вислухавши її напівправдиву відповідь, сусід розчаровано зітхнув, вибачився і пішов.
-Напевно думав, що я зрадію і підтримаю його ініціативу, візьму участь у витратах. Але ні, – подумала Марта.

Увечері Марта сиділа і дивилася серіал, аж раптом знову стук у двері. Вона відкрила, а там той самий сусід, Сергій. Скромно так питає:

-Дозвольте, я ввійду. Мені б з вами поговорити.

Впустила. Увійшов.

-Розумієте, сьогодні у мене мокриць виводили, – сказав він. – Такий сморід стоїть, що я не знаю, як спати буду.

Марта потягнула носом, нічого не відчула, але вирішила дати пораду:

-А ви вікна відкрийте ширше!

-Намагався, але холодно дуже.

Марта розуміюче кивнула і для підтримки розмови поцікавилася:

-А я чим можу допомогти?

-Хочу попроситися до вас на нічліг. У вас же дві кімнати. Ви не дозволите поспати у вашій вітальні на дивані? Всього одну ніч.

Несподівана пропозиція поставило Марту в безвихідь.

-Але це якось незручно, – зніяковіла вона, намагаючись пригадати, де лежить її нова піжама. – Може, вам краще в готель?

-Куди ж я піду проти ночі?! Невідомо, чи є вільні номери. Та й, чесно кажучи, у мене з фінансами не дуже, до зарплати ще два тижні. Плюс – паспорт прострочений, не можу ніяк зібратися поміняти.

-Значить, йому вже сорок п’ять, – подумала Марта, – хоча виглядає молодше.

-Гаразд, проходьте! – погодилася вона. – Тільки я серіал додивлюся, у мене в спальні немає телевізора.

Розмістилися в вітальні. Марта помітила у нього в руках коробочку, але розпитувати не стала, тільки попередила:

-У мене не к*рять.

-Не турбуйтесь! Це карти, захопив про всяк випадок, якщо буде нудно. Може, після серіалу пограємо?

Чому ні? Не на гроші ж! Марта погодилася.

Як серіал закінчився, Марта приготувала чай, і вони сіли грати. Першу партію виграла вона, пощастило з козирями. Надихнулася, адже Марта любила перемагати.

-Давайте, на що-небудь зіграємо, – запропонував сусід.

-А на що?

-Та хоч на сніданок, – посміхнувся він і подивився так по доброму, що у Марти навіть голова злегка закрутилася.

Марта порадилася сама з собою і вирішила, що їй, як гостинній господині, все одно потрібно гостя сніданком пригостити. Не перетрудиться, якщо в мультиварку ще пару ложок крупи кине, та зайвий бутерброд зробить.

Вона і погодилася. Програла, але не засмутилася. Не скнара ж! Гру кидати не стала, але уточнила, на що граємо.

-Може, на вечерю? – відповів Сергій і запитально подивився на Марту.

-Вечеря – справа серйозна, – подумала вона і запитала:

-А чому не на обід?

-Зазвичай я на роботі обідаю.

Продовжили грати. Знову програла. Спочатку Марта засумувала, а потім розсудила: мужик симпатичний, чому б вечерю не приготувати?

Стали грати ще, знову програш. Стало прикро, Марта почала гарячкувати, намагалася відігратися. В результаті програла сніданки і вечері на два тижні вперед.

Вночі ледве заснула, переверталася з боку на бік, все думала, чим сусіда годувати буде. Треба ж різноманітно, а то подумає, що жадібна або невміла.

Вранці Марта зробила каву, омлет з помідорами і тости з сиром. Добре вийшло. Сергій поїв, подякував і пішов. А вона задумалася: чим його ввечері годувати буду? А попереду ще два тижні сніданків-вечерь…

Мимоволі в голові у Марти спливла крамольна думка: а чи були мокриці?

Увечері Сергій прийшов на вечерю. Марта приготувала курячу грудку, салат і картопляне пюре. Сусід залишився задоволений. Посміялися. У карти грати Марта відмовилася. Коли сусід ішов, натякнула, що по-сусідськи міг би пробачити їй картковий борг. Сергій обіцяв подумати.

Вранці, як завжди, сусід вийшов на пробіжку, Марта бачила з вікна. А повернувся з квітами.

-Невже на останні гроші купив? – подумала Марта. – Приніс мені на сніданок айстри. Приємно…

Вона нагодувала його вівсяною кашею і сирниками з какао. Сергій сказав, що борг прощає, але чекає продовження приємного спілкування. Марта обіцяла подумати.

Наступного дня Марта побачила на підлозі у ванній мокрицю.

-Значить, все таки були. Невже від нього до мене прибігли? – подумала вона. – Виводити чи що? А де ночувати буду? У Сергія – однокімнатна квартира. Доведеться мабуть капцем їх…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.