-Не очікувала тебе зустріти, Світлано! Ти яким вітром тут, подруго? – запитала Тамара. – Так я так по роботі. – І як сама, як життя склалося? – Добре. Заміжня, 2 дочки. Почекай, зараз фото покажу… Ось старша. А ось молодша. На весіллі у твоєї… – У кого моєї?.. Тамара здивовано подивилась на фотографію. З кольорового знімка, посміхаючись, дивилася юна дівчина в білій сукні, так схожа на саму Тамару..

Автобус, на якому Тамара з понеділка по п’ятницю поверталася з роботи, в цей вечір не вийшов в рейс, і їй …

Рита, важко дихаючи, несла стопку коробок на восьмий поверх. Вона присіла навпочіпки, щоб дістати з кишені ключ, і почула над головою: – О! А я думаю, хто це тут шарудить вечорами! А це наші сусіди! Будемо знайомі, я Катя.. Перед Ритою стояла миловидна брюнетка років тридцяти. -Привіт, а я Рита. Тоді ще Рита не знала до чого приведе це знайомство…

Рита, важко дихаючи, несла стопку коробок на восьмий поверх. Як на зло, сьогодні в їхньому новому будинку, відключили електрику. І …

“Павле, – звернулася до молодого чоловіка старша медсестра, – вам не треба тут бути, через кілька годин все закінчиться, їдьте!”. Павло підняв очі на жінку, заперечливо похитав головою і сказав: “Ні. Я залишуся. Я буду з нею до кінця “. З oпepaційної вийшов лікар, зняв маску і підійшов до батьків Лізи. Павло зітхнув, підняв очі на батьків Лізи і вимовив: -“Не заспокоюйте мене, я знаю, що винен!”..

– «Павле, – звернулася до молодого чоловіка старша медсестра, – вам не треба тут бути, через кілька годин все закінчиться, …

Марія відкрила своїм ключем квартиру, пройшла на кухню і поставила пакети з продуктами на стіл. Чоловіка ще не було. І вона зателефонувала йому. – “Абонент не відповідає або тимчасово недоступний”, – почула у телефоні. – “Дивно”, – подумала Марія.Трохи пізніше, вона подзвонила своїй мамі. – “Женя пропав”, – зaплakала Марія. – “Я їду до тебе, – відповіла вона, – тримайся!”

Марія відкрила своїм ключем квартиру, пройшла на кухню і поставила пакети з продуктами на стіл. Чоловіка ще не було, вона …

Була субота. Син з невісткою лишили внуків і поїхали. Антоніна Пилипівна задрімала, її розбудила внучка. – Бабусю, дивись, що я намалювала! Антоніна від побаченого, аж присіла. – Сонечко, а ти де ці листочки взяла? – У тій коробочці! Для Антоніни та коробочка була найбільшою цінністю… Хто ж міг дати її дітям? Але вона вже знала хто

Антоніна Пилипівна була не схожа на звичайну бабусю. Цій енергійній жінці позаздрила б будь-яка молода дівчина. У Антоніни Пилипівни день …