Skip to content

Народна Думка

  • Історії
  • Лайфхаки
  • Рецепти
  • Цікаве
  • Політика конфіденційності

Автор: Kit Liliia

Історії

Донечко, ну що я у вас там робитиму? Я ж без роботи не зможу, та й на кого я будинок з городом залишу? – казала бабуся Олени, а потім тихенько плакала, сидячи в машині

23.09.202123.09.2021 Kit LiliiaComment on Донечко, ну що я у вас там робитиму? Я ж без роботи не зможу, та й на кого я будинок з городом залишу? – казала бабуся Олени, а потім тихенько плакала, сидячи в машині

Олена стояла посеред напіврозваленого будинку і з сумом озиралася на всі боки. Підняла голову і побачила небо, затягнуте важкими, сірими …

Історії

Люся їла булочку. Це була вже третя булочка за кілька хвилин. – Мені незручно з тобою з’являтися на людях, – у вухах все ще звучали слова її чоловіка

22.09.202122.09.2021 Kit LiliiaComment on Люся їла булочку. Це була вже третя булочка за кілька хвилин. – Мені незручно з тобою з’являтися на людях, – у вухах все ще звучали слова її чоловіка

Люся плакала, і сльози текли по булочці, яку вона їла. Це була вже третя булочка. -Мені незручно з тобою з’являтися …

Історії

Мамо, а ти ніколи не хотіла віддати мене в дитбудинок? – запитав Любу Павло. – А до чого таке питання? – здивувалась та. – Не знаю, просто цікаво стало. Я ж батько і знаю, як діти можуть себе поводити. Коли син поїхав, Люба замислилася. Просто так таким не цікавляться. І вирішила зранку зателефонувати Ользі, дружині Павла

22.09.202122.09.2021 Kit LiliiaComment on Мамо, а ти ніколи не хотіла віддати мене в дитбудинок? – запитав Любу Павло. – А до чого таке питання? – здивувалась та. – Не знаю, просто цікаво стало. Я ж батько і знаю, як діти можуть себе поводити. Коли син поїхав, Люба замислилася. Просто так таким не цікавляться. І вирішила зранку зателефонувати Ользі, дружині Павла

-Мамо, а ти ніколи не хотіла віддати мене в дитячий будинок? Таке питання Любі поставив її син, тридцятип’ятирічний Павло. Люба …

Історії

Олена Михайлівна прибирала в кімнаті сина і його нареченої Наталі. Вона відкрила вікно і папери з папки на підвіконні розлетілися по кімнаті. Збираючи листки вона побачила дарчу, написану нібито нею

21.09.202121.09.2021 Kit LiliiaComment on Олена Михайлівна прибирала в кімнаті сина і його нареченої Наталі. Вона відкрила вікно і папери з папки на підвіконні розлетілися по кімнаті. Збираючи листки вона побачила дарчу, написану нібито нею

Олена Михайлівна страшенно втомилася! Їй хотілося кинути все і піти куди-небудь, щоб хоч якийсь час не бачити нікого і нічого …

Історії

Надії згадалось її перше весілля. Вона в пожовклій від часу сукні тітки, з уже помітним животом, крокує по брудній дорозі в гумових чоботях. І притримує сукню, щоб не забруднилася

21.09.202121.09.2021 Kit LiliiaComment on Надії згадалось її перше весілля. Вона в пожовклій від часу сукні тітки, з уже помітним животом, крокує по брудній дорозі в гумових чоботях. І притримує сукню, щоб не забруднилася

Дивлячись на свою дочку в весільній сукні, Надя не могла стримати сліз. Вона була така красива і щаслива. Надя поклала …

Історії

Гримнули вхідні двері і всі відразу з поважним виглядом застигли в напружених позах. Ще б пак, в будинку Мірошників чекали сватів

21.09.202121.09.2021 Kit LiliiaComment on Гримнули вхідні двері і всі відразу з поважним виглядом застигли в напружених позах. Ще б пак, в будинку Мірошників чекали сватів

Грюкнули вхідні двері і всі відразу з поважним виглядом застигли в напружених позах. Ще б пак, в будинку Мірошників чекали …

Історії

Ти навіщо цибулю купуєш? – запитала Ольга. – У мене ж дача, я ж обіцяла тобі. Володимир нерішуче залишив пакет з цибулею. – А тобі хоч вистачить? – Вистачить! Нині повно. – Гаразд, я віддячу, картоплю вирішиш копати, дзвони

20.09.202120.09.2021 Kit LiliiaComment on Ти навіщо цибулю купуєш? – запитала Ольга. – У мене ж дача, я ж обіцяла тобі. Володимир нерішуче залишив пакет з цибулею. – А тобі хоч вистачить? – Вистачить! Нині повно. – Гаразд, я віддячу, картоплю вирішиш копати, дзвони

-Вова, ти там на базу збирався, може мене візьмеш? – Володимир почув голос Ольги. Запитала вона обережно, наче так, про …

Історії

Ти дивний сьогодні, – сказала Діана. – Все добре, – посміхнувся Ігор. Але така поведінка тривала кілька тижнів. Чоловік мало розмовляв, не посміхався. Діана зажадала пояснень. І Ігор пояснив: – Я не буду жити в квартирі, в якій я не господар

20.09.202120.09.2021 Kit LiliiaComment on Ти дивний сьогодні, – сказала Діана. – Все добре, – посміхнувся Ігор. Але така поведінка тривала кілька тижнів. Чоловік мало розмовляв, не посміхався. Діана зажадала пояснень. І Ігор пояснив: – Я не буду жити в квартирі, в якій я не господар

-Я не буду жити в квартирі, в якій я не господар. Якби Діані хтось сказав таке зараз, то вона б …

Історії

У квартирі Маринки, давньої приятельки Василя, було шумно. – Привіт! Я не запізнився? – Василь посміхнувся. – Якраз вчасно! – відповіла Маринка. – Батьки поїхали до родичів, приїдуть через 3 дні

20.09.202120.09.2021 Kit LiliiaComment on У квартирі Маринки, давньої приятельки Василя, було шумно. – Привіт! Я не запізнився? – Василь посміхнувся. – Якраз вчасно! – відповіла Маринка. – Батьки поїхали до родичів, приїдуть через 3 дні

Василь, високий, з давно не стриженими кучерями каштанового волосся, темно-карими очима, що дісталися йому від батька, і чарівними ямочками на …

Історії

Уявляєш, мені на роботі премію дали, – хвалився Олег. Вероніка була рада за чоловіка. Та й за себе теж. Скоро їй виповниться 28 років, і вона була впевнена, що Олег подарує їй те, про що вона давно мріяла – невеличкий рюкзачок

19.09.202119.09.2021 Kit LiliiaComment on Уявляєш, мені на роботі премію дали, – хвалився Олег. Вероніка була рада за чоловіка. Та й за себе теж. Скоро їй виповниться 28 років, і вона була впевнена, що Олег подарує їй те, про що вона давно мріяла – невеличкий рюкзачок

-Уявляєш, мені на роботі премію дали. Олег явно хвалився. І Вероніка була за нього рада. Та й за себе теж. …

Пагінація записів

Назад 1 … 92 93 94 … 98 Далі

Недавні записи

  • Іван вдягнувся у все чисте, причепурився, і ні слова не кажучи дружині Марії, кудись пішов. Вже через пів години він повернувся додому і одразу ж чомусь подався у ванну… – Марійко! – пролунало звідти через хвилину. – Іди-но сюди! – Що таке?! – гукнула дружина з кухні й пішла у ванну. Іван стояв перед дзеркалом, і чомусь дуже напружено вдивлявся у своє відображення. – Марійко, скажи чесно, я що, виглядаю дуже старим, так? – спитав він. – Ну, як тобі сказати… – пробурмотіла дружина. – Тобі ж сімдесят два! Нормально ти виглядаєш для своїх років. – А для незнайомих жінок? – раптом запитав Іван. Обличчя Марії миттю змінилося від почутого
  • Оксана зі Степаном відклали весілля. В дівчини дуже заслабла мати. Дочка старалася, як могла підтримувала матір, допомагала батькові. Але настав час, і матері Оксани не стало… Батько не знаходив собі місця… Пройшов якийсь час після поминок. Поступово все стало на свої місця. Одного разу, коли Оксана розбирала речі матері, вона натрапила на старий конверт, потемнілий від часу. Всередині був лист для дочки, написаний рукою матері. Оксана взяла його в руки, почала читати і просто не повірила своїм очам
  • – Хто така Іваненко Ніна Григорівна?! Чому батько написав на неї заповіт?! – вирував Микита, який щойно повернувся від нотаріуса. – Їй відійшла більша частина нашого майна! – У якому сенсі? – його сестра Ніка миттю відклала телефон вбік. Дівчина трохи заслабла, тож на оголошенні заповіту присутня не була. – Що саме їй заповів батько? – здивовано запитала вона. – Квартиру, машину, бізнес! – вигукнув той. – Нам з тобою залишився тільки рахунок у банку. Не маленький, звісно, але все інше не наше. – Мамо, може, ти хоч щось поясниш?! – звернулася Ніка до матері. Та відвернулася до вікна, явно щось знаючи. Микита з Нікою не розуміли, що відбувається
  • У Надія Іванівни не стало чоловіка. Серце… Спочатку жінка не могла повірити в те, що сталося. Вона все робила машинально, навіть плакати багато не могла… Їй було на той момент п’ятдесят років, старшій дочці Світлані – двадцять п’ять, молодшій Ірині – двадцять два. – Що вдієш, Надю, – заспокоювали колеги. – Дякувати твоєму чоловікові, що хоч встиг дати дівчаткам освіту. Іра ж на останньому курсі інституту, а Світлана вже працює. Надя кивала, зітхала, і як могла звикала, що вона тепер вдова. Аж тут її Світлана прийшла до матері з несподіваною пропозицією
  • Люда й Микола працювали. Сім’я в грошах не купалася, але на життя вистачало. Великих сварок у родині не було, а від маленьких ніхто ніколи не застрахується. Син ріс хорошим хлопчиком, вчився добре. Чотирнадцять років хорошого розміреного сімейного життя, переконали Люду, що все так і триватиме надалі. Помилка! Іншого слова й не підібрати! І помилки припустився Микола… Якось Люда знайшла в нього дивний аркуш паперу. – Миколо, якщо ти такий великий любитель сиру, що ж ти його не їси? – запитала дружина. – Який ще сир? – здивувався Микола. – Що ти таке говориш? Люда показала чоловіку знайдений аркуш. Микола застиг від побаченого
Copyright © 2025 Народна Думка.