Світлані не щастило з нареченими. З раннього дитинства мама їй говорила, що Світлана особлива, тому достойна найкращого. У Світлани були …
Автор: Kit Liliia
Олена зайшла в електричку і побачила Таню. – Дякую, що мені місце зайняла, – сказала вона. – Ти як? Все сама живеш? – Сама. Що з чоловіком гулякою сама поралася, що тепер. – А я от заздрю тобі. Я ж думала, що сина добре виховала. Все йому купувала. А він… – ображено сказала Олена. – Що сталося? Ніби ж Павло в тебе хороший хлопець, – запитала Таня. – Ой, Таню, навіть не знаю, як і сказати. Перестали ми з ним спілкуватися
-Ну ось, приїхали завчасно. Ну куди ти поспішала? Тепер сорок хвилин чекати електричку, – бурчав Андрій, виходячи з машини. -Завжди …
Настя шукала житло. Ввечері вона зібралася і поїхали дивитися чергову кімнату. Двері їй відчинила бабуся. – Ось кухня, це моя кімната, тут живе один хлопець, Сашко. А ця – для тебе. Так Настя з бабусею і Сашком прожили разом кілька місяців. А на Новий рік бабуся раптом заявила: – Ну все звільняйте квартиру! – Чому це раптом, – здивовано запитали Настя з Сашком. – А тому що маю я одне заняття
Настя приїхала з села у місто і почала шукати кімнату. Поки що вона жила у своєї подруги і хотіла влаштуватися …
Богдан повернувся додому пізно. Олена ще поралася на кухні. – Олено, – сказав він. – Я хочу за дев’ять місяців стати татом. А якщо ти проти – я подаю на розлучення. – Подавай, – сказала Олена, розвернулась і пішла спати до зали. А наступного дня вона пішла на роботу, але додому вже не повернулася
Богдан з Оленою були одружені вже сім років, і щоразу, коли чоловік починав розмову про дитину, дружина знаходила нове виправдання: …
У Олени не стало чоловіка. Син Ігора на похорон навіть не приїхав. Прийшов через 3 дні і заявив: – Вимітайся з квартири, це квартира батька! Олена вирішила залишити цю квартиру і повернулася до себе село. Жінка дивилася на заросле бур’яном подвір’я і думала з чого почати? Наступного дня Олена пішла в магазин, і на зворотному шляху, недалеко від свого будинку, побачилав, як в кущах щось ворухнулося
У Олени не стало чоловіка, з яким вони прожили двадцять один рік. Це в неї другий шлюб, перший був невдалий, …
Ліда поверталася додому. Настрій був зіпсований. Раптом її гукнули. Обернувшись, Ліда побачила свою однокласницю – Катю. Катя запропонувала зайти до кафе, побалакати. Дівчата сіли за столик, раптом Ліда каже: – Я з весілля, тож не голодна! – З весілля, і така сумна? Що зі свого втекла? Ліда засміялася. – Ні, звичайно, але краще б я на таке весілля не ходила
Дощ посилювався і Ліда пішла швидше. Рання осінь не балувала місто гарною погодою, йшли дощі і, хоч зранку світило яскраве …
До під’їзду приїхала нарядна машина. Товпиться народ. Чекають на появу нареченої. На подвір’я влетіло таксі і різко загальмувало. Усі озирнулися. З машини вискочив Михайло і бігцем кинувся до під’їзду. Назрівав скандал. – Любо, повір, ти робиш помилку. Це я все вигадав. Це був жарт. Не виходь за Віктора, – віддихуючись промовив Михайло
Липневий ранок. За вікном лунає триразовий урочистий гудок. На подвір’я в’їхала гарно прикрашена машина. Наречений приїхав. Любов Іванівна Микитенко – …
– Маша, я хочу тобі дещо сказати. Я довго думав, і мені нелегко було наважитися. – Вадиме, та що ж трапилося? Говори, не тягни! – Ой, ні. Давай іншим разом. Щось не можу. Маша здивовано дивилася чоловіка. Що ж там таке він хоче сказати? – Невже у нього з’явилася жінка? – думала вона. – Господи, ну як так? Хто ж вона така?! Та чоловік вперто мовчав
-Маша, мені треба тобі щось сказати. Якщо чесно, мені нелегко було наважитися на це. -Вадиме, що трапилося? Говори, не тягни. …
Іван з Надією купили хату в селі і почали робити ремонт. Син Віктор приїхав на вихідні і вони з батьком пішли робити підлогу в кімнаті. – Тату, тут щось є! – раптом закричав Вітя, піднімаючи стару дошку. Там був портфель, загорнутий у тканину. Віктор легко відкрив його і застиг. – Тату, що ж з цим тепер робити?
Іван Степанович, як він і мріяв, жодного дня не став працювати з виходом на пенсію. Дружина Надія Дмитрівна вже була …
Марія йшла селом, як раптом до неї підбігла жінка. – Що ж ти робиш, Марія? Як тобі не соромно! Навіщо сім’ю руйнуєш? – Ні! Мені не соромно, ні крапельки. Це Люба ваша моє кохання вкрала, а ви допомагали. Не маєте права мене соромити! Марія швидким кроком віддалялася від жінки. Та, здивована такою відповіддю, стояла посеред дороги, забувши, куди йшла
-Що ж ти робиш, Марія? Як тобі не соромно! Навіщо сім’ю руйнуєш? -Ні, Тітко Галю! Мені не соромно, ні крапельки. …