Зіна видавала заміж дочку. Гостей було небагато людей 35, майже всі родичі та друзі нареченого.
Дочка Лариса була прекрасною, як всі нареченої. Для Зіни її раннє заміжжя у 19 років стало несподіваним. Вона все-таки сподівалася, як всі матері слухняних і добрих дівчаток, що Лариса спочатку закінчить університет, а потім…
Але вийшло, як вийшло. Дочка на другому курсі, наречений Славко на останньому. Вони вирішили одружитися і крапка. Славко вважав життя без реєстрації несерйозним, його дівчина гідна стати дружиною одразу і назавжди!
Колишній чоловіка Зіни, батько Лариси, на весілля не прийшов, хоч і був запрошений. Щоправда, подарував доньці деяку суму, дякую і за це. Минуло вже п’ять років, як він пішов із сім’ї, до спілкування з дочкою не прагнув, обмежувався аліментами через бухгалтерію.
Весілля у самому розпалі. Все було чудово, тамада знав свою справу. Зіну бентежив один із гостей, здається, далекий родич нареченого, він не зводив з неї очей. В якому місці залу вона не знаходилася, відчувала на собі його погляд. Цей погляд буквально “пронизував”. Вона навіть розгнівалася, як сміє цей хлопчик так дивитись на неї?
Зазвучала музика вальсу, тнець рідкісний на сучасних молодіжних урочистостях, його танцювати мало хто вміє.
Зіна любила вальс, і з радістю пішла танцювати з тим самим хлопчиком, на якого п’ять хвилин тому ображалася за його пильні погляди. Він танцював божественно. Вони були найкрасивішою парою в середині кола. Зіна й так добре виглядала, а сьогодні вже здавалася сестрою, а не матір’ю нареченої. Красива сукня смарагдового кольору струменіла по її стрункій фігурі, недбало-модна молодіжна зачіска, блиск в очах, робили її чарівною.
– Де ж ти так навчився танцювати? – спитала його Зіна, коли він проводжав її після танцю.
– Я багато років займався бальними танцями. І я відразу зрозумів, що краще за Вас тут ніхто не танцює, – з усмішкою відповів він.
Всі інші танці Андрій, вони познайомилися, танцював лише із Зіною. Він не відходив від неї, щоб не запізнитися із запрошенням на наступний танець. У Зіни трохи паморочилося в голові від ігристого і було відчуття незвичайної легкості, як у молодості.
– Ну і що, що молодий, я хоч натанцююся до упаду, коли ще доведеться? – думала вона.
Після весілля Лариса з’їхала від матері до чоловіка. Квартиру поки що знімали. У Зіни закінчилася тижнева відпустка, і вона вийшла на роботу. Зіна була дуже здивована, коли після закінчення робочого дня побачила біля будівлі свого офісу, Андрія з букетом квітів.
– Ти навіщо тут, та ще й із квітами? З мене завтра всі колеги сміятися будуть, питатимуть у якому класі навчається твій кавалер? – обурилася Зіна.
– Я після університету вже працюю. Мій робочий день закінчується на годину раніше, і у мене виникло велике бажання побачити Вас. Координати взяв у Вашої дочки, ось. І не так вже й молодо я виглядаю поруч з Вами, мені 25 років, між іншим, – ображено відповів Андрій.
– А мені 40, між іншим, відчуваєш різницю. Я чесно попереджаю тебе, не йди за мною! Не марнуй свій час! Озирнися, стільки молодих і красивих дівчат навколо, – і Зіна рішуче попрямувала до автобусної зупинки.
– Вам 40 років? Не може бути! Ну, навіть якщо й 40, нічого страшного. Я любитиму Вас у будь-якому віці, і ніхто мені не заборонить, навіть Ви! Я тепер вірю в кохання з першого погляду, як побачив Вас на весіллі, так і закохався, – квапливо казав їй Андрій, крокуючи слідом.
Андрій став зустрічати Зіну щодня, він доїжджав з нею автобусом до її будинку, і повертався до себе. Він нічого від неї не просив, був надзвичайно галантний і запобіжний.
Чого гріха таїти? Зіні лестили його залицяння, але вона розуміла, що у них велика різниця у віці. Вона не хотіла псувати йому життя, він має зустріти молоду дівчину.
Як би вона не намагалася його відштовхнути, але все ж таки з якогось моменту їхні стосунки стали розвиватися, і в цих відносинах Андрій виявив себе як чуйна, порядна і серйозна людина. Зіна занедужала, він став піклуватися про неї. По суті, він виходив її. Тоді вона зрозуміла, що з його боку все серйозно, і він її справді любить.
Такого натиску його почуттів Зіна не витримала і здалася. А яка б жінка витримала?
Андрій зробив їй пропозицію. Дочка із зятем умовляли погодитися та стати дружиною Андрія. Зіна не погоджувалась. Вона була впевнена, що рано чи пізно він її покине.
Вона б і надалі сумнівалася, якби не несподівана вагітність, яку Зіна хотіла зупинити. Яка дитина? У неї ось-ось онуки з’являться. Андрій, швидше за все, покине її, і їй одній доведеться виховувати дитину.
Але Андрій перекреслив її плани. Він і його батьки переконали Зіну, що навіть у разі їхнього розлучення вони допоможуть виростити дитину.
Андрій та Зіна одружилися. Подію цю відзначили скромно і вдома серед найближчих, оскільки фігура нареченої на той час відверто видавала її становище.
Зараз їхньому синові Сергію 20 років.
Зіна з Андрієм досі разом. У них багато спільних інтересів. Вони розуміють одне одного з півслова, а буває достатньо й погляду. Загалом, вони щасливі у шлюбі.
Є лише одне “але”. Зараз Зіні 60 років, а Андрію лише 45. Зіну так само, тривожить думка, що вона зіпсувала Андрію життя.
А він вважає себе щасливим.