– Ти глянь! Йде і хоч би що. Наробила справ, а їй все байдуже! Безсовісна! – шепотілися люди в селі. Звичайно, Аня все це чула. Чула і знала, що всі в селі вважають її безсовісною і гулящою. – І нехай! Зате він мій! Мій і нікому його не віддам! Аня принесла матері сумку з продуктами та пішла до своєї кімнати. Та несхвально подивилася на дочку – в хаті запала тиша

-Ти глянь! Йде і хоч би що. Наробила справ, а їй все байдуже! Безсовісна! – шепотілися люди в селі.

Звичайно, Аня все це чула.

Чула та знала.

Знала, що всі в селі вважають її безсовісною і гулящою.

-І нехай! І нехай! Зате він мій! Мій і нікому його не віддам!

Так думала Аня проходячи повз жінок, що стояли біля магазину.

Вона пройшла гордо. Ніби нічого не чула. Наче говорили не про неї, а про когось іншого.

Додому вона заскочила ображена, але постаралася не подати вигляду перед матір’ю, що вийшла з кімнати.

Та несхвально подивилася на дочку, проте не сказала їй ні слова.

Аня передала матері сумку з продуктами та пішла до своєї кімнати.

Все це робилося в абсолютній тиші.

Аня знала, мати її засуджує та не розуміє її вчинку, але їй було все одно.

Вона анітрохи не шкодувала про свій вчинок, навіть навпаки.

Аня вважала, що вона має рацію на всі сто відсотків. Вона мала боротися за своє щастя, і вона це зробила.

-Аби тепер усе було добре! Аби все вийшло.

Аня яка ніколи не знала молитов намагалася як могла звернутися до Бога, інших хто б міг їй зараз допомогти вона просто не знала.

…Три місяці тому безтурботна та молода дівчина приїхала на канікули додому.

Вона вже три місяці навчалася у місті і ще не разу за цей час не була вдома.

Аня дуже скучила за мамою та молодшим братом, раніше вона ніколи так надовго не виїжджала з дому і зараз їй здавалося, що вона не була вдома цілу вічність.

Вдома вона мала пробути цілий тиждень і Аня справді була дуже рада цьому.

Першого ж вечора вдома подружка покликали її на день народження.

Щось того вечора весь час зупиняло Аню, та сукня яку вона хотіла надіти виглядала на ній не так, як їй хотілося, то не встигла вчасно купити подарунок і довелося думати, що подарувати.

Та й мама чомусь ніяк не хотіла, щоб Аня кудись ішла.

Спочатку Аня навіть подумала, що напевно просто не варто нікуди йти, але дуже хотілося поспілкуватися з подружками яких давно не бачила і Аня переступивши всі передчуття все-таки пішла в гості до Наталки, у якої якраз і було свято.

Ось там все і сталося.

Максим був чоловіком старшої сестри Наталки.

Аня знала його давно, але чомусь саме на тому святі придивилася до нього ближче. Та й він виявив до неї симпатію.

Сестри Наталки не було вдома, якісь термінові справи затримали її в місті, куди вона поїхала раніше.

Ніхто й не помітив, як весь вечір переглядалися Аня та Максим.

Аня відчувала, як від погляду Максима їй стає незручно та соромно. Через все це їй захотілося на вулицю подихати свіжим повітрям, трохи охолонути від цього погляду і вона в самий розпал загальних веселощів вийшла на вулицю.

Але сховатися від Максима їй не вдалося, він вийшов слідом за нею і ось тут і трапився між ними перший поцілунок, а далі все було як у сні. І закрутилося.

Цілий тиждень, поки Аня була вдома, вони з Максимом таємно зустрічалися.

Він клявся їй, що ніколи нікого не любив оскільки покохав її, а їй навіть не варто було нічого говорити.

Вона беззастережно вірила йому.

Потім Аня поїхала на навчання.

Виїжджала у сльозах. Мама втішала як могла вона думала, що Аня так не хоче залишати їх, але все було набагато простіше.

Аня не хотіла розлучатися з Максимом.

Їхати все ж таки довелося ще два тижні, після від’їзду, Аня не могла знайти собі місця, а потім Максим несподівано приїхав і вони не розлучалися ще цілий тиждень.

Що вигадав Максим для своєї дружини і як зміг вибратися з дому на цілий тиждень Аню просто не цікавило, вона була дуже щаслива, а більше їй нічого було не потрібно.

В останній день, перед від’їздом Максима додому, вони вирішили сходити на кафе.

Саме там і побачила їх жінка з їхнього села. Вона була у місті у справах і зайшла перекусити, ну а далі як за сценарієм.

Природно, що в селі про них всі дізналися і коли Аня наступного разу приїхала додому, на неї дивилися всі з осудом і гнівом.

Ще б пак! Залізла в сім’ю, зруйнувала її та ходить щаслива.

Мати влаштувала Ані грандіозну сварку і перестала з нею розмовляти. Хіба що скаже пару фраз і на цьому розмова закінчувалася, але Аня терпіла.

Адже Максим обіцяв їй, що залишить сім’ю та буде з нею.

Аня вірила в це свято, але відколи приїхала Максима вона ні разу не бачила.

Не з’явився він і перед її від’їздом.

Аня мучилася і не знала, що робити. Усі її сумніви та надії розсіяла мати. Вона зайшла до її кімнати, коли Аня збирала свою сумку і, посміхнувшись, сказала.

-Що страждаєш? Ну ну. А що ти думала? Що він покине дружину, дитину і прибіжить до тебе. Ні дорогенька, такого не буде.

Аня розгубилася, мама ніколи не розмовляла з нею так. Подивившись на матір, вона крізь сльози сказала:

-Максим мене любить мама, і ми будемо разом.

-Ні не будете. Максим помирився з дружиною і так воно й має бути. Знаєш Аня, я хотіла б тебе підтримати, але не можу. Ти зробила дуже не добрий вчинок і ще довго платитимеш за це. Ти будеш, а він не.

Аня поїхала.

Вона ще сподівалася, що все, що казав їй Максим правда, але правдой виявилося те, що сказала їй мама.

Додому вона тепер намагалася не їздити, жила зі своїм вчинком і дуже шкодувала, але виправляти, щось було пізно.

Після того, що сталося, вона бачила Максима лише один раз. Він пройшов повз неї низько опустивши голову і навіть не привітався.

Після цієї зустрічі Аня довго плакала, а потім все собі вирішила.

Після навчання додому вона не повернулася. Залишилась у місті.

За кілька років вийшла заміж і народила малюка.

Син був ще зовсім малюк, коли Аня дізналася, що чоловік має коханку. Молоде безтурботне дівчисько, таке якою Аня була раніше.

Аня знову плакала, але чудово знала, що простить чоловіка.

Тепер вона чудово розуміла, що таке брехня і що таке закон бумерангу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.