Рита їхала у відрядження. Вона поцілувала свого чоловіка Олега і поспішила на вулицю. Вже біля вокзалу, Рита зрозуміла, що запізнилася на поїзд. – От же ж! – пробурмотіла жінка. Рита схопила свою валізку й помчала назад додому… Вона піднялася на свій поверх. – Оце зараз Олежику сюрприз зроблю! – подумала вона і відкрила двері своїм ключем. Рита зайшла в квартиру і застигла від несподіванки. Олега вдома не було! – Олежику, а ти де? – набрала вона чоловіка. – Вдома, звісно, а де ж! – спокійно відповів той. Рита аж присіла від несподіванки. Вона застигла від несподіваної здогадки

Рита успішно просувалася карʼєрними сходами. До тридцяти років вона була начальницею відділу великої компанії.

Вона була дуже гарна і ця обставина не залишила байдужими багатьох співробітників офісу, які так і дивилися у її бік.

Але вибрати для серйозних стосунків вона могла лише одного з них. І вона обрала Олега – високого і мужнього красеня.

Олег окрім того, що був дуже гарний, ще й мав веселу вдачу і був дуже добрим.

Тому, коли він після кількох зустрічей зробив Риті пропозицію, то вона без зайвих роздумів відповіла згодою.

Матеріальна база для створення міцної родини в Рити вже була: простора квартира, гарний автомобіль і непоганий заробіток.

Олег хоч і не був багатий і не мав власної квартири, але теж досить непогано заробляв.

Рита вже була готова до того, щоб у сім’ї з’явилося поповнення, а ось Олегу ще хотілося пожити в своє задоволення.

По роботі Риті часто доводилося їздити у відрядження.

Але, здавалося, вимушена розлука тільки зміцнювала її стосунки з Олегом.

Вирушаючи у чергове відрядження, Рита поцілувала чоловіка, який ще спав, і поспішила на вулицю, де на неї вже чекало таксі.

І хоча, виїхала вона, маючи хороший запас часу, але по дорозі Рита потрапила в затор і не приїхала вчасно на вокзал.

Наступний поїзд, у те місто, вирушав тільки вранці…

– От же ж! – пробурмотіла жінка. – І як мені так не пощастило!

Рита взяла телефон і викликала таксі. Вона схопила свою невеличку валізку й помчала назад додому…

Рита розплатилася з таксистом, взяла валізу й піднялася на свій поверх.

– Оце зараз Олежику сюрприз зроблю! – подумала вона і посміхаючись відкрила двері своїм ключем.

Вона зайшла в квартиру й застигла від несподіванки. Олега вдома не було!

Рита здивовано набрала номер чоловіка.

– Олежику, а ти де? – запитала вона в слухавку. – Ще ж дуже рано.

– Вдома, звісно, а де ж мені ще бути! – спокійно відповів чоловік.

Рита аж присіла від несподіванки. Вона застигла від несподіваної здогадки…

– Вдома кажеш? Ну, зрозуміло, коханий… – сказала Рита.

– Люба, я вдома. Ти що не довіряєш мені?

– Звісно довіряю, – сказала Рита. – Просто хотіла почути твій голос.

Рита вирішила поки що підіграти чоловікові.

– Цілую тебе, кохана, – сказав на прощання Олег.

Після цієї розмови дрімота, яка найшла було на Риту, зникла зовсім.

– Те, що він мене обманює, це зрозуміло, – міркувала вона. – Ось тільки цікаво, де і з ким він знаходиться зараз, у цей момент…

Олег за весь день так і не зʼявився. Тієї ночі Рита так і не зімкнула очей.

Ближче до ранку вона викликала таксі, щоб вирушити на вокзал.

Коли Рита вже сіла на заднє сидінні авто, то раптом побачила, як до під’їзду під’їжджає ще одне таксі.

А вже наступної миті, з автомобіля, що під’їхав, вийшла пара!

Це був Олег і Марина – донька власника компанії, в якій працювала Рита.

Рита змогла подолати своє бажання вискочити з машини і застати свого чоловічка на гарячому.

Вона тільки провела пару поглядом із вікна. Для себе Рита вже все вирішила.

У відрядження вона так і не поїхала. Вона розплатилася з водієм і пішла у найближче кафе. Звідти вона написала Олегові повідомлення, що нікуди не поїхала і скоро буде вдома.

Почекавши годинку, вона повернулася в квартиру, вже будучи впевненою, що ніякої Марини там немає.

І дійсно, в квартирі був тільки Олег, який злякано метушився біля Рити і відчайдушно намагався приховати два келихи від ігристого на кухні, які він мабуть в поспіху забув сховати…

Рита з відразою подивилася на це все і мовчки пішла в кімнату.

Вона відкрила шафу й почала пакувати речі Олега.

– Кохана, ти що це робиш?! – ахнув той.

– Як що? – здивувалася Рита. – Допомагаю тобі якнайшвидше стати щасливим, любий!

Рита виставила сумки з речами в коридор, а слідом виставила й Олега.

Більше їй з ним не було про що говорити…

…А через три місяці Рита зустріла Сергія. Вони дуже покохали один одного і невдовзі одружилися.

Зараз у них дві донечки–близнючки і Рита вагітна третьою дитиною.

А про Олега вона більше згадувала. Вона знала тільки те, що з Мариною він був недовго, а скоро і з роботи звільнився…