Віктор їхав з роботи додому і раптом дзвінок від матері. Вона знала, що він повертається з роботи на машині, в …
Оля, ледь переставляючи ноги від втоми, зайшла на кухню. На роботі був важкий день, і вона дуже втомилася. Добре, що вчора приготувала їжу на кілька днів. Зараз повечеряє, та й у ліжко. – Коханий, я вдома! – гукнула Оля до чоловіка, коли зайшла в коридор. Відповіді – не було. – Дивно. А де Павло? – подумала жінка, зняла пальто і пройшла на кухню. Оля помила сковорідку, поставила її на плиту, та підійшла до холодильника, щоб дістати контейнер з котлетами. Жінка відкрила холодильник і застигла від здивування. – Цього не може бути! – тільки й вигукнула вона
Ольга, ледь переставляючи ноги від втоми, зайшла на кухню. На роботі був важкий день, і вона дуже втомилася. Добре, що …
Світлана поралася на городі. Земля була сира, а вона на своєму восьмому десятку перекопала половину грядки. Помічників же ж немає… Чоловіка давно не стало, діти ліниві, а онукам це взагалі не потрібно! Раптом крізь сітку Світлана побачила, що до неї йде якась незнайома дівчина! – О, Боже! – ахнула вона. – Та це ж Бідачка! Онучка Софійки! Дівчина зупинилася біля хвіртки, ніби не наважуючись зайти. – Що ж їй треба?! – думала Світлана. – З Софією ми ж не дружимо… І раптом вона аж присіла на табурет від несподіванки! Вона все зрозуміла
У брязкітливий старий автобус на районній станції зайшла дівчина. Вона одразу привернула увагу оточуючих. І не стільки тому, що вона …
Ганна з батьком їхали в машині по вулиці. Раптом батько різко комусь посигналив. Ганнуся аж стрепенулася від несподіванки. Раптом дверцята відчинилися, і в машину сіла якась незнайома жінка! Ганнуся її не знала, але батько розмовляв із цією жінкою так, ніби добре її знав. Раптом жінка глянула на Ганну й ахнула! – Ти зовсім, чи що?! – сказала вона. – У тебе ж дочка тут сидить! – Ну і що? Вона нічого нікому не скаже… Правда ж, Ганнусю? Ганна не розуміла, що відбувається
Вперше Ганнуся побачила її у сім років… Тоді йшов дощ, і вона забруднила свої білі штанці об дверцята машини. Через …
Поліна прийшла до свого коханого Степана додому. Вона вирішила зробити йому сюрприз. Дівчина відкрила двері своїм ключем і взялася за підготовку. Вона навела всюди порядок, накрила стіл. Поліна запалила свічки й стала чекати. Дівчина не помітила, як задрімала. Раптом в замку повернувся ключ і почулися якісь голоси! – Ох, Степанчику, – манірно промовив жіночий голос. – То ти ще й сюрприз для мене приготував! З коридору Поліну видно не було. – Який ще сюрприз? – почувся здивований голос Степана. – Ну, не виправдовуйся! Дякую, коханий! – обняла хлопця незнайомка. Поліна не вірила в те, що відбувається
Поліна поверталася додому пізно. Дівчина була сумна – знову мати сваритиметься через пізнє повернення. Вона тихенько відкрила двері – у …
Олена зайшла в купе. Дівчина їхала в рідне село свого коханого Максима. І не просто в гості, а познайомитись зі свекрухою! – Ох, ледь добралася! – раптом пролунало біля дверей. В купе зайшла жінка в квітчастій сукні і з двома сумками в руках. – Куди їдеш? – запитала незнайомка. – У Василівку… Олена розповіла, що їде знайомитися зі свекрухою, а вона дуже строга й вимоглива. – Ой, ми ж не познайомились з вами! – ахнула Олена. – Тамара, – сказала жінка і вийшла з купе. Олена рота відкрила від здивування. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона
Олена зайшла у своє купе, сіла на своє місце і хвилин п’ять намагалася віддихатися. – Встигла! – вигукнула вона. Ця …
Яна кокетливо поправила зачіску. Покрутилася перед дзеркалом у новій сукні, підморгнула собі. Пролунав дзвінок у двері. Яна одразу глянула на годинник. – Та що ж це, ще рано для гостей, – подумала вона і пішла відкривати. На порозі стояла симпатична, молода дівчина. – Вам кого? – здивувалася Яна. – Дмитро Анатолійович тут живе? – сказала незнайомка. – Так. Щось сталося? – зенепокоїлася жінка. – З ним ні, зі мною – так, – пояснила гостя. – Дмитро ваш сильно накосячив. Я вагітна. Яна здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається
Наближалося свято. Яна вийшла із торгового центру з важкими сумками. Купила продукти для застілля. В окремому пакеті лежали сувеніри та …
Дмитро Степанович прийшов додому, чоловік був дуже схвильований. – Привіт, тату! Вечеряти будеш, – зустріла в коридорі батька Марія. – Я не голодний, – тихо сказав батько, і опустився на стілець. Марія помітила, що з батьком щось не так. – Що сталося? – захвилювалася вона. – Я і не знав, Марія, що ти така! – раптом сказав Дмитро Степанович до доньки. – Як ти могла так обманути батька?! Як ти могла?! – Тату, ти про що? – Марія здивовано дивилася на батька, нічого не розуміючи
-Дякую, Марійка! Нагодувала батька вечерею! – подякував Дмитро Степанович дочці, піднімаючись з-за столу. -Тату, я хотіла тебе запитати щодо тих …
Ніна тихенько відкрила двері своїм ключем і зайшла в квартиру навшпиньки. Вона дуже не хотіла розбудити свою маму Світлану Миколаївну… Дівчина якраз повернулася з танців. Вона, не вмикаючи світла, зайшла на кухню й налила собі склянку води. Але раптом світло таки увімкнулося! Її мати зайшла до неї і тихо сказала: – Ну як ти? Все добре? Батько вже спить, йому рано вставати. – Так і тобі рано вставати, спала б, – пошепки сказала Ніна. Світлана Миколаївна раптом глянула на доньку і аж присіла від несподіванки! Вона плакала
Ніна тихенько відкрила двері своїм ключем і зайшла в квартиру навшпиньки. Вона дуже не хотіла розбудити свою маму… Дівчина якраз …
Олена Василівна варила суп, як раптом почула, що з кімнати невістки і сина долинали якісь схлипування. – Це ще що таке? – Подумала жінка. – Начебто не сварилися вони! Пройшло хвилин десять, але ці звуки не припинилися. Жінка не витримала, рішуче кинула в раковину ложку, якою помішувала суп, вимкнула газ і пішла до невістки. Рита лежала на дивані і плакала, закопавшись обличчям у подушку. – Рито, що сталося! – спитала свекруха. – Облиште мене! Радійте, ви свого вже досягли! – відповіла Рита піднявши обличчя. – Ти про що? Чого я досягла? – здивовано запитала свекруха, нічого не розуміючи
Олена Василівна прислухалася, з кімнати, де жила невістка з сином долинали схлипування Рити, які періодично переходили в нестримні ридання. -Це …