Була п’ятниця. Починало вже темніти, а Іван тільки повертався з роботи додому. Стежка, якою він йшов, проходила повз автобусну зупинку, …
Марійка поливала перчики на городі й уважно дивилася через паркан до своїх сусідів. А там було на що подивитися! Головна красуня села, Оксана, збирала свої речі… А під час цього, вона голосно сварилася зі своїм чоловіком Романом… На город вийшла мати Марійки, Ніна Іванівна, і теж глянула в той бік. – Марійко, що там таке відбувається?! – здивовано запитала вона дочку. Марійка глянула на матір і раптом засміялася. – Ти чого це радієш? – ахнула Ніна Іванівна. Вона не розуміла, що відбувається
Марійка поливала перчики на городі й уважно дивилася через паркан до своїх сусідів. А там було на що подивитися! Головна …
Олег повернувся з роботи не в настрої. – Коханий, що сталося? – захвилювалася Катя. – Нічого! – відмахнувся Олег. – Давай вечеряти! Я дуже голодний. Дружина швидко розігріла борщ. – Знову борщ? Вже третій день поспіль! – скривився Олег сідаючи за стіл. – Я свіжий зварила! Не було часу щось видумувати, – пояснила Катя. – Так він ще й не смачний! – вигукну Олег, спробувавши ложку. Каті було прикро чути таке, сльози накотилися на її очі, і вона вийшла в кімнату. – Значить борщ мій тобі не подобається! – сказала сама до себе Катя, як раптом в голові у неї виник несподіваний план
– Катю, я завтра їду на рибалку і це не обговорюється! – ображено вигукнув Олег. – Ах так! Ну, їдь! …
У Ганни не стало чоловіка Павла. Багато односельчан прийшли провести його в останню путь. – Ой, сором який! – шепотіла сусідка Ганни, Тамара. – Хіба ж так можна?! Грішно, їй-Богу, грішно. Жив усе життя Павло, при дружині ненагодований і не доглянутий, та так і пішов у засвіти… Жаль, хороший був мужик… – І не говори, Тамарко, і не говори, – відповідала їй Олена. – Ох же ж і Ганна… Аж раптом до них підійшла сестра Ганни, Наталя. – І що це ми ту таке говоримо?! – єхидно запитала вона. – Що вже не подобається?! Жінка застигли від несподіванки
У Ганни не стало чоловіка Павла. Багато односельчан прийшли провести його в останню путь. – Ой, сором же ж який! …
Наталя мила посуд, коли пролунав дзвінок телефону. Жінка витерла руки об рушник, підняла слухавку. -Алло, – скзала вона. -Алло, привіт, – сказав незнайомий жіночий голом. -Привіт…, – здивувалася Наталя. – Мене звуть Алла, я коханка твого чоловіка, – раптом почула вона в слухавці. – Я хочу зустрітися. – Навіщо? Розповісти як спиш із моїм чоловіком? Розповідатимеш яке у вас неземне кохання? – єхидно сказала Наталя. – Ні. Чекаю на тебе завтра о дванадцятій у Едельвейсі, знаєш, де це? – запитала Алла. – Розберуся! – відповіла жінка і закінчила виклик. Але Наталя навіть уявити не могла, навіщо хотіла зустрітися коханка її чоловіка
-Алло… -Алло, привіт… -Привіт… Наталка слухала з подивом жіночий голос, що це не реклама і не якісь пройдисвіти, жінка зрозуміла …
Марія зустрілися з своєю подругою Ганною біля улюбленого кафе, зайшли всередину. Подруги зробили замовлення, порозмовляли про те, про се. Раптом Ганна взяла подругу за руку. – Марія, вибач, але твій чоловік справжній негідник, інакше його не назвеш, – тихо сказала Ганна. – Ганно, ти чому ображаєш мого Андрія? Він не заслужив, щоб ти так до нього ставилася, – ображено промовила подруга. – Марія, мені важко про це розповідати, але ти повинна дещо дізнатися про свого чоловіка, – сказала Ганна і зупинилася, не наважуючись продовжити. – Що сталося?! Говори! – Марія здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи
Марія вже на виході з роботи почула музику на мобільному телефоні, діставши його з сумки побачила, дзвонить подруга Ганна. – …
Марія повернулася додому, зайшла на кухню і побачила своїх батьків. – Ой, мамо, тату, привіт! – здивувалася вона. – Ви ж у неділю мали повернутися, що сталося? – Ти ще смієш питати?! – крізь сльози сказала мама і продовжила плакати. – Заспокойся, Лідо, – гладив дружину по плечах чоловік. – Ми вже все знаємо, дочко. Ти подивися, до чого ти довела матір. – Ви про що? – не зрозуміла Марія. – Ти подивися, ще й сміється з нас! – не витримав батько. – Мама, тату! Поясніть мені, що сталося? – дівчина розгублено дивилася на батьків, не розуміючи, що відбувається
П’ятничного вечора у двері квартири Бондаренків подзвонили. Марія, якій нещодавно виповнилося сімнадцять років, була вдома одна, готувалася до випускних шкільних …
Олена вирішила зробити чоловіку сюрприз та зустріти його після роботи. Жінка підїхала до будівлі офісу, де працював Михайло. Коли чоловік вийшов на вулицю, Олена хотіла було гукнути його, але Михайло пішов у інший бік від їхнього будинку. – Дивно, куди це він? – подумала Олена і рушила слідом. Михайло підійшов до чотирьохповерхового будинку, натиснув на кнопку домофона і зайшов в середину. За півгодини Михайло вийшов з дверей під’їзду, Олена глянула на нього і застигла від побаченого. – Краще б ти до коханки ходив, чим таке! – тільки й вигукнула Олена, підійшовши до чоловіка
Олена допила чай із чашки, подивилася на свою подругу і знову запитала: -А ти точно впевнена, що це він був? …
Ганна зі своєю бабусею Катею прийшла на цвинтар провідати маму. Вони підійшли до памʼятника. Бабуся Катя сіла на лавку і пустила сльозу. – Клади троянди, – сказала старенька. Ганна поклала букет і відійшла до памʼятника молодому чоловіку, трохи осторонь від маминого. – Молодим пішов, ще й тридцяти не було, – подумала Ганна, дивлячись на портрет молодика. Йому вона теж купувала троянду сама не знаючи, чому. Раптом до неї підійшла якась літня жінка. – Здрастуйте, – сказала вона тихо. – А ви та сама Ганна? – Яка та сама?! – Ганна не розуміла, що відбувається
Ганна жила з бабусею Катею з вісімнадцяти років, відколи не стало її мами. Та й бабуся дивом залишилася на цьому …
– Іринко, а скоро вже буде вечеря? – гукнув з кімнати її чоловік Сергій. Ірина зиркнула на картоплю-пюре. Її вона явно проґавила… Тепер картопля розварилася і не буде ніжною, як любить чоловік. Жінка зітхнула й покликала його вечеряти. Сергій поважно зайшов на кухню. – Що це? – чоловік уважно розглядав пюре. – Чому ти навалила все до купи, а не гарною гірочкою? І де риба? Ірина застигла. Про рибу вона забула… – Може, тобі ліньки стояти біля плити, як роблять усі хороші господині? – не вгавав Сергій. Ірина, як почула таке, то одразу вирішила діяти
– Ти колись навчишся готувати з душею?! – голос її чоловіка Сергія сколихнув тишу на кухні. Ірина обернулась до нього …