Олена вирішила пройтися магазинами. У місцевому торговому центрі дівчина зайшла до косметичного відділу. Стоячи біля стенду з помадами, вона несподівано почула: – Йому подобаються насичено червоні кольори. Олена повернулася і побачила за спиною якусь незнайому жінку. – Вибачте, ви до мене? – здивувалася вона. – Так. Я кажу, що моєму чоловіку подобаються насичено червоні кольори, – додала незнайомка. – А до чого тут ваш чоловік? – єхидно посміхнулася Олена. – Так ви ж коханка мого чоловіка! – раптом сказала жінка. – Я? Коханка? – Олена здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається 

– Олексію, я втомилася постійно ховатися, – знову почала скаржитися Олена. – У мене більше немає сил. Я що, не заслуговую бути щасливою!? – підвищила голос дівчина, крадькома милуючись своїм відображенням у дзеркальному панно ресторану.

Дівчина вже довгий час просила свого бойфренда розлучитися із дружиною. Але Олексій, з якоїсь причини, не хотів йти від своєї непоказної дружини. І це були не слова Олени.

– Олено, я тобі вже всі сто разів пояснював. З тобою у нас гарні, високі та романтичні стосунки. У нас любов. Нам разом добре. І я не хочу, щоб ти, як моя Віра, мила посуд, та сорочки прасувала. Я не хочу, щоб ти перетворювалася на хатню робітницю, – м’яко посміхнувся їй чоловік.

Олексій задумався про дружину. Вони познайомилися п’ятнадцять років тому. Тоді Олексій був простим працівником сервісного центру. А Віра – вчителькою початкових класів. Їх познайомили спільні друзі. Досить швидко між ними виникли сильні почуття, що закінчилися весіллям. Віра та Олексій цілий рік насолоджувалися один одним. А потім народилася дочка Марія.

І з цієї миті щось пішло не так. Вони навіть не встигли відсвяткувати п’ятирічний ювілей весілля, як Олексій охолонув до дружини. За цей час він встиг закінчити ВНЗ та влаштуватися на відмінну роботу. А його дружина так само працювала в школі за копійки. До того ж трохи набрала зайвого і перестала стежити за собою, як раніше, у цукерково-букетний період…

Минуло ще десять років. І тепер змінилося майже все. Він зовсім охолонув до дружини, бачився з нею дуже рідко. Вони не проводили час разом. Їх об’єднувала лише донька. І все, що з нею пов’язане. Олексій за цей час зумів відкрити свій бізнес. І його дратувало, що Віра навіть не спробувала стати йому рівнею. А все тягалася в цю школу, навчаючи чужих, дітей. А він у цей час безсоромно розважався з молодими дівчатами, які працюють у його компанії.

– І все ж я хочу, щоб ти повністю належав мені. Повністю! – Вивела його з роздумів Олена.

– Не хвилюйся, я і так твій.

Олексій притяг до себе дівчину, щоб поцілувати. Їхній день пройшов у легкій та романтичній атмосфері. А ввечері Олені несподівано зателефонував двоюрідний брат.

– Олено, слухай, мене на роботі затримали. Ти можеш забрати Сашка зі школи, я зовсім не встигаю? З мене шашлики у вихідні.

– Звичайно, Дмитро, немає проблем. Я якраз вільна.

І дівчина вирушила до школи, де навчався Сашко. Хлопчик уже грав у дворі із друзями. А поряд стояла жінка – вчителька. Вона була просто одягнена, але доглянута і трималася з гідністю. Сашко, побачивши Олену, відразу помчав їй назустріч, а потім підстрибом до машини, щоб швидше влаштуватися на передньому сидінні. Вчителька кинула погляд на Віру і застигла в німому здивуванні. Олені здалося, що вона її десь бачила. Тільки ось де?

Олена забрала хлопчика та відвезла його додому. А після цього вирішила пройтися магазинами, Олексій якраз щедро поповнив її банківську картку. У місцевому торговому центрі дівчина зайшла до косметичного відділу. Стоячи біля стенду з помадами, вона несподівано почула:

– Йому подобаються насичено червоні кольори.

Олена різко обернулася і побачила перед собою ту саму вчительку. Краще придивившись, вона зрозуміла, хто це. То була Віра. Дружина її Олексія.

– Вибачте що?

– Я знаю, що ви – нова пасія мого чоловіка.

Олена не знайшла слів, що відповісти. Вона розгубилася від сміливості жінки. Ось тобі й скромна дружина. Але Олена ніби не помічала її:

– Поговоримо?

Олена лише слабо кивнула. Вони вийшли з магазину і попрямували до невеликої кав’ярні. На той момент дівчина вже встигла трохи зібратися з думками.

– Він мене любить. І зовсім скоро Олексій подасть на розлучення. Ви залишитеся одна, – зарозуміло сказала дівчина.

– Я знаю. І я не проти. Але в мене до вас одне прохання. Не розповідайте Олексію про нашу зустріч. І тоді я не перешкоджатиму розлученню. Він буде цілком і повністю ваш. Навіщо я вас покликала? Хотіла подивитись на суперницю. І я побачила все, що хотіла, – слабо посміхнулася Олена.

Олена знову кивнула. А Віра кинула на стіл кілька купюр і встала. Дивлячись на її віддалену, дуже рівну спину, Олена не могла повірити, як ця жінка може бути тією непоказною дружиною, яку описував Олексій.

Але дівчина навіть не підозрювала, що ще з самого початку Віра знала, що чоловік їй зраджує. Вона знайшла у його машині яскраво-червону помаду. Олексій пожартував, сказав, що її забула колега, яку він підвозив. Вона йому, звісно, не повірила. З того часу навколо її чоловіка вилося безліч жінок з таким відтінком помади. Ну от любив він колір пристрасті і все. Не те що Віра, яка віддає перевагу ніжним, легким кольорам.

З моменту свого відкриття Віра почала будувати шляхи до відступу. Вона почала підробляти репетитором у дітей заможних батьків. Віра досконало володіла двома іноземними мовами, що зробило її чудовим фахівцем. І це приносило добрі гроші. За роки подружнього життя, точніше за роки зради, їй вдалося накопичити на квартиру в іншому місті.

Все було майже готове, і їй потрібно було зовсім небагато часу, щоб усе облаштувати до кінця.

Через три місяці Олексій повернувся з роботи і не впізнав свого будинку. Всюди валялися залишки скотчу та паперу. Багато речей було розкидано або зовсім зникло. А в хаті нікого не було. Тоді він подзвонив Вірі:

– Що сталося у нашому будинку? До нас хтось проник?

– У твоєму будинку! Ми з донькою там більше не живемо. На тумбочці у спальні лежать документи на розлучення. Мені набридло закривати очі на твоїх дівок. Всього найкращого.

Олексій втомлено опустився на диван. Він не міг повірити, що дружина покинула його. Це він повинен був піти від цієї нудної жінки. Він! Але вона випередила його. Правда він не став довго журитися. А вирушив святкувати свободу до Олени. Більше трьох тижнів їхнє життя було наповнене радістю та веселощами. Їжа з ресторану, одяг із бутіків, усі проблеми вирішує помічниця по господарству.

Але потім йому все набридло. Одного дня він прокинувся вранці і виявив, що всі його сорочки м’яті. На сніданок немає вівсяної кашки та фірмового омлету, який майстерно готувала його колишня дружина… І ще, що його банківський рахунок випаровується з космічною швидкістю…

З цього моменту в їхніх стосунках почався розлад. Олена не поділяла його погляди, не приймала претензії, і не збиралася ставати хатньою робітницею. Тому ще через два місяці вона виставила Олексія за двері, закінчивши з ним остаточно.

Олексій спробував вимолити вибачення у дружини. Але Віра до цього моменту вже встигла облаштуватись у новому місті і навіть знайти чоловіка. Тому й ці двері зачинилися перед ним. Остаточно і безповоротно. Він залишився зовсім один. Наодинці зі своїми претензіями та невипрасуваними сорочками.