Коли Олена дізналася, що її чоловік Михайло зустрічається з іншою жінкою, вона відразу показала йому на двері. Олена в той момент була настільки здивована вчинком свого чоловіка, що навіть не замислювалася про те, як не легко їй самій буде підніматиме семирічного сина.
Михайло вибачався, просив дружину не поспішати з розлученням. Але Олена вже все вирішила для себе. Продовжувати жити із зрадником вона не могла.
Відчувши, що дружину йому вже не повернути, Михайло продовжив стосунки з Марією – з тією дівчиною, з якою в нього і виник роман. Дівчина була на десять років молодша за нього.
Михайло обіймав посаду провідного інженера на великому підприємстві. Він непогано заробляв, справно платив аліменти і кожну суботу проводив зі своїм сином.
Видно не дарма існує прислів’я, що час допомагає. Ось і в Олени згодом колишня неприязнь до Михайла зійшла нанівець.
Якось, чергового суботнього ранку, коли Михайло заїхав до Олени, щоб відвідати сина, Андрійка вдома не було.
– Моя мама щойно забрала його до себе, – заявила Олена.
– Може хоч на чашку чаю запросиш? – Запитав Михайло.
– Гаразд, проходь, – не заперечила Олена.
Чаювання, що почалося на кухні, завершилося в спальній кімнаті.
– Олено, яка ж ти гарна! – Розсипав колишній чоловік компліменти при розлуці.
– Не знаю, що на мене знайшло, але більше цього не повториться, – завершила розмову Олена.
Ось тільки своє слово вона не дотримала. І таємні зустрічі Михайла з Оленою продовжились. А одного разу Олена здивувала Михайла звісткою.
– Михайло, у нас буде дитина.
– Олено, я тебе, як і раніше, люблю, наше розлучення було помилкою. З дружиною я розлучусь і повернуся до тебе.
Олена не мала нічого проти повернення колишнього чоловіка.
Але коли Михайло, повернувся додому, то почув від своєї дружини таке саме зізнання.
– Михайло, скоро у нас буде малюк!
Михайло зрозумів, що яке б він рішення не ухвалив, в очах однієї з цих жінок він на вік залишиться негідником.
Коли Михайло в суботній день не з’явився на порозі квартири, в якій проживала його перша дружина з сином, то Олена занепокоїлася, чи не сталося чогось з ним. Лише другого дня Михайло зателефонував Олені.
– Михайле, у тебе все нормально? – поцікавилася Олена.
– Як тобі сказати, – заюлив Михайло.
– Кажи як є. Я хочу почути твоє рішення.
– Олено, вибач, але я залишаюся з Марією, адже у неї буде дитина.
– А як же я? Мені що тепер робити?
– Олено, ти цілком самостійна людина. А ось моя Марійка без мене пропаде.
– Ну й негідник же ти! – тільки й вигукнула Олена.
Але тим часом Михайло вже закінчив дзвінок.