Олег із роботи сьогодні прийшов рано. Виглядав він дивно. – Олег, ти чому так рано? – Запитала Наталя. – Нам треба поговорити, – відповів Олег. Наталя підійшла до нього і сіла на диван. – Наталя, я хочу бути з тобою чесним. Я від тебе йду. – Поясни, що сталося? Ти маєш іншу жінку? – Немає в мене нікого, ти й сама знаєш чому я йду. Олег встав, взяв сумку і почав складати речі

Зачинилися двері. Наталя так і залишилася стояти біля дверей. Вона не могла повірити, що Олег пішов. Її Олег, коханий чоловік, з яким вони прожили 14 років. У них було двоє дітей, два хлопчики з різницею у віці 1,5 року. Старший був схожий на маму, молодший копія батька.

Олег та Наталка побралися коли їм ще й двадцяти не було. Олег привабив Наталю своєю серйозністю. Вони разом навчалися на одному курсі. Однокурсники хлопця, як і основна їхня маса в цьому віці відривалися на повну.

А Олег був інший, не за віком, серйозний і розважливий. Наталя одразу звернула на нього увагу. А Олег придивлявся до Наталі досить довго. Весь перший курс і тільки на другому курсі наважився до неї підійти.

Відносини їх зав’язувалися дуже обережно, Олег був досить сором’язливим, що стосується відносин із протилежною статтю, хоча в іншій ситуації він був досить розкутий. Так чи інакше, Олег та Наталя стали зустрічатися.

Через деякий час вони стали близькими, а через два місяці Наталя зрозуміла, що вагітна. Ох і злякалася вона. А раптом Олег відмовиться від дитини то, що тоді робити? Але Олег дуже серйозно прийняв цю новину та одразу зробив Наталі пропозицію. Наталя погодилася.

Весілля було веселим. Наталя була такою щасливою. Вона сама не могла повірити своєму щастю, їй так пощастило. Олег оточив Наталю турботою та увагою. Коли народився первісток, узяв на себе більшу частину роботи по дому.

Незважаючи на те, що він працював з ранку до вечора, йому вистачало сил ще й удома зварити вечерю або сполоснути пелюшки. Наталя не могла натішитися. Який він дбайливий, розуміє, що я втомлююся з дитиною і мені ніколи ще й біля плити стояти.

Поступово Наталя турботу чоловіка почала сприймати, як належне і приготування вечері стало природним обов’язком чоловіка. А Олег не скупився на допомогу, у свій вихідний він разом із Наталею то вдома прибирав та пелюшки гладив. Коли з’явилася друга дитина, Олег взяв підробіток, щоб сім’я ні чого не потребувала.

Коли діти трохи підросли, Наталя вийшла на роботу на неповний робочий день. Після роботи, поки діти були спочатку у садочку, а потім у школі, Наталя лягала відпочивати. Олег не повинен мене бачити розпатланою, думала вона. Я маю бути свіжою.

Виспавшись, і причепурившись перед приходом Олега Наталя зустрічала чоловіка з дітьми. З кожним роком Наталя гарнішала, а Олег все більше заривався в роботу. Він працював на хорошій посаді, був шефповаром дорогого ресторану і часто сім’я вдома не готувала, Олег приносив страви з ресторану.

Коли Олег став відділятися від Наталі, вона не могла зрозуміти. Все було добре, як завжди, ну правда в останній рік Олег зовсім став пропадати на роботі, все частіше став йти спати на диван, пояснюючи це тим, що не хоче її вночі будити. Але це Наталя сприймала як черговий акт турботи про них.

Два роки тому вони закінчили будівництво будинку. Тепер вони мали свій великий будинок. Щоправда, всередині будинку були ще недоробки, але Олег їх доробляв у вихідні дні.

Наталя дуже пишалася своїм чоловіком і, дивлячись на себе в дзеркало, була впевнена, що вона саме такого чоловіка і гідна, який усі турботи про сім’ю взяв на себе. Не те, що он, у її подружки її Сергій, ніколи до плити не встане і речі в машинку не завантажить. А мій Олег, мене береже. Так і перебувала Наталя в безтурботному стані до сьогодні.

Олег із роботи сьогодні прийшов рано. Вигляд у нього був дуже дивним, якимсь відстороненим і чужим. Діти були у школі.

-Олег, ти сьогодні рано, чому? – Запитала Наталя.

-Нам треба поговорити Наталю, – відповів Олег. -Іди сюди, сядь будь ласка поряд зі мною.

Наталя грайливо підійшла до нього і сіла йому на коліна. Але Олег досить різким рухом зняв її з колін та посадив на диван.

-Наталя, я хочу бути з тобою чесним. Я від тебе йду. Я прожив із тобою 14 років. Чесно прожив, тебе не обманював, але тепер я тебе більше не люблю. У мене до тебе немає жодних почуттів. І я не можу більше бути поряд з тобою.

Наталя вперше за останні роки подивилася на І Олега іншими очима.

-Олег, ти серйозно? Чи це такий жарт?

-Я серйозно Наталя. Я зараз тільки зберу речі та піду. На будинок я не претендую, цей будинок тобі та дітям. Дітям я сам усе скажу.

Олег встав, взяв сумку та підійшов до комоду, де лежали його речі. Йому і збирати то, як виявилося нічого. Закинувши в сумку кілька речей, він зачинив її і пішов до дверей. Тільки зараз Наталя ніби прийшла до тями і кинулася йому навздогін.

-Я не пущу тебе. Поясни, що сталося? Ти маєш іншу жінку? Так і скажи.

Олег обережно відсунув Наталю убік.

-Немає в мене нікого, ти й сама знаєш.

-Ну, А що тоді? У чому причина? – Запитала Наталя зі сльозами на очах.

-Наталя, не люблю я тебе більше, – сказав Олег і вийшов за двері.

Зачинилися двері. Закрилося життя. А Наталя все стояла і ніяк не могла збагнути, що вона зробила не так.

Шановні читачі, а ви як думаєте, що сталося, чому після 14 років начебто щасливого шлюбу, сім’я одного дня розпалася. Історія реальна. Імена змінено.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.