Оксана готувала на кухні, коли пролунав дзвінок у двері. Вона витерла руки рушником і пішла відчиняти. На порозі стояв її чоловік і загадково посміхався. – Кохана, вітаю тебе з днем ​​народження! – Микола витяг з-за пазухи пальто банку з водою, в якій щось виблискувало. – А це тобі подарунок! – Дякую, любий, – посміхнулась вона. – А що це? – А це, Оксаночко, те що принесе удачу в нашу сімʼю, – і знову дивно посміхнувся

Оксана якраз готувала на кухні, коли пролунав дзвінок у двері. Вона витерла руки рушником і пішла відчиняти. На порозі стояв її чоловік і загадково посміхався.

-Кохана, вітаю тебе з днем ​​народження! – Микола витяг з-за пазухи свого пальта літрову банку, до країв наповнену водою, в якій щось виблискувало. – А це тобі казковий подаруночок!

-Дякую, любий, – на обличчі дружини з’явилася поблажлива усмішка. – А що це?

-А це, Оксаночко, те що принесе удачу в нашу сімʼю! Золота рибка. Дідусь продавав на вулиці. Причепився – купи та й купи. Ніби як, це та сама золота рибка з казки. Ну, я й купив.

-Все ясно… – Оксана почала розглядати подарунок. – Гарна. Тільки їй, мабуть, у такій баночці тісно буде…

-Ти поки що її в трилітрову банку перемісти. Я скоро акваріум куплю.

-Господи, знову витрати, – зітхнула дружина. – Як би цю рибку наш кіт не побачив, поки у нас акваріум з’явиться. Гаразд, ходімо на кухню. Я невеличкий святковий стіл приготувала. Незабаром син прийде.

-Стривай, я ж тобі ще лотерейку купив, – схаменувся чоловік і поліз у кишеню. – Рекламу чула? Кажуть, тепер у цю лотерею мільйон розігрують.

-А як же, чула, – дружина пішла на кухню, навіть не глянувши на лотерейний білет.

Тільки-но сіли за стіл, як прийшов син Іван. Він побачив рибку, яка плавала вже в трилітровій банці на підвіконні, і як дитина зрадів.

-Ого яка! Я про таку в дитинстві мріяв.

-Це, між іншим, справжня золота рибка, – пожартував Микола. – Давай, загадуй бажання, влаштуємо їй перевірку.

-Хочу, щоб сьогодні наші у футбол виграли, – так само жартома сказав Іван. – З рахунком три нуль.

-А що, сьогодні футбол? – пожвавішав батько.

-Ага, – кивнув син. – Вже почався.

-Чудово. Зараз маму привітаємо і подивимося кінець гри.

Поки вечеряли, поки балакали, сміялися і пили чай із тортом, час пройшов швидко. Години через дві син схаменувся.

-Ой, тату, про футбол ми забули! Зараз я в кімнаті телевізор увімкну, гляну, як там наші грають.

Повернувся син за кілька секунд здивований.

-Тату, матч щойно закінчився…

-А рахунок який?

-Три нуль, наші перемогли…

Після таких слів сина, всі зі здивуванням переглянулись, і з подивом витріщилися на банку з золотою рибкою.

-Це що? – пробурмотів Микола. – Дідусь правду казав, чи що? Вона дійсно справжня? Іване, синку, а сьогодні ще хтось грає?

-Ага, – кивнув син. – Динамо. А що?

-А то… Ану, рибка, зроби так, щоб Динамо перемогло з рахунком два нуль! – голосно та урочисто оголосив своє бажання Микола.

-Навіщо? – майже заволав син. – Не потрібний нам такий результат!

-Тихо! – зупинив батько Івана. – Це я спеціально такий футбольний рахунок замовив для перевірки. Якщо й цього разу він здійсниться… – Іван від хвилювання зробив глибокий вдих, – загадаємо ми тоді цій рибці, щоб наша мама в лотерею завтра виграла багато грошей.

-Ага, розмріялися, – засміялася Оксана. – Прямо як діти.

Засміятись вона засміялася, але футбол сіла дивитися разом з чоловіками.

А коли матч закінчився з тим самим рахунком, який замовив Микола, у кімнаті запала тиша.

-Ну, що, жінко, неси квиток, – зібравшись з думками, сказав чоловік. – Він на холодильнику лежить. І рибку сюди теж неси. А потім загадуй бажання.

-Ні, – прошепотіла Оксана. – Краще ти, чи Іван. У вас вийшло, а не в мене. І взагалі, може, ця рибка тільки чоловіків слухається…

-Добре, – сміливо кивнув Микола. – Тоді я сам попрошу.

Банку з рибкою поставили на стіл і всі троє застигли в очікуванні.

-Ну, рибко, слухай моє бажання, – з тремтінням у голосі сказав голова сім’ї. – Хочу, щоб завтра моя дружина виграла мільйон.

Усю ніч усім членам сім’ї снилося практично одне й теж – уві сні вони намагалися помістити в одну трилітрову банку цілий мішок грошей. Напевно, хотіли перевірити – поміститися, чи ні мільйон у трилітровому банку?

Вранці першим прокинувся Іван – від дивного гуркоту на кухні. Він, спросоння, невдоволено скривився, ліниво виліз з-під ковдри, і пішов дивитись, що там сталося.

За мить, з кухні пролунали його крики.

Коли Оксана й Іван примчали до нього, вони побачили батька, який намагався рукою дістати з-за холодильника кота.

А ще вони побачили, що на підлозі, у калюжі води, лежать величезні уламки від трилітрової банки. Золотої рибки ніде не було…

-Миколо, – закричала Оксана. – Вставай з підлоги!

Тут же пролунало: “Мяууу!”

Вдень, коли розпочався розіграш лотереї, всім трьом, було вже зрозуміло, що мільйона їм не бачити як власний вух. Так і вийшло. Вони не виграли ні гривні.

А під диваном, заховавшись у куток, усе ще сидів кіт, який так і не зрозумів, за що його мало не виставили з дому.

Ну з’їв він якусь рибку – і що такого? Вона ж була така маленька…

Добре, що Оксана виявилася сміливою та рішучою – забрала бідного котика з рук свого чоловіка вже перед самими дверима на балкон.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.