Микола прийшов з роботи похмурий. Він мовчки роззувся, відкрив двері в кімнату і став на порозі. Ірина здивовано глянула на нього. – Я йду від тебе, – раптом сказав Микола й почав повільно збирати речі у свою валізу. Ірина розплакалася. Вона не могла зрозуміти, що трапилося

Микола прийшов з роботи похмурий. Він мовчки роззувся, відкрив двері в кімнату і став на порозі. Ірина здивовано глянула на нього.

-Я йду від тебе, – раптом сказав Микола й почав акуратно й повільно збирати свої речі у валізу.

Ірина розплакалася. Вона не могла зрозуміти, що трапилося. Вона ж його так кохає!

Микола завжди дуже любив порядок. Всі речі в шафі повинні були розвішуватись по порядку, згідно з кольором. Посуд мав бути вичищений до блиску і скрипу, а їжа мала бути розкладена по тарілках так, як у ресторані.

Улюбленим заняттям Миколи було пройтися з білою ганчірочкою по квартирі з перевіркою – чи не залишився десь пил після прибирання.

З усіма цими домашніми обов’язками Іра справлялася граючись, бо сама любила чистоту і ще – дуже любила чоловіка.

А він сприймав усе, як належне. Ірина ніколи не чула навіть одного вдячного слова на свою адресу.

Але вона цього всього не помічала. Після роботи Іра ніби на крилах бігла додому. По дорозі вона не забувала заскочити в магазин і накупити продуктів.

Важкі пакети вона несла додому сама.

До приходу Миколи гаряча вечеря була на столі, а Іра, посміхаючись, зустрічала його в коридорі.

М’яка за характером і надзвичайно жіночна, вона огортала свого коханого чоловіка любов’ю й турботою.

Чого не вистачало в Ірині, так це, мабуть, яскравості у зовнішності та поваги до себе.

Вона була готова все зробити заради коханого Миколки, забуваючи про себе та свої бажання.

Іра була поступливою і у всьому погоджувалася з чоловіком.

Миколі з часом стало нудно. Він знайшов на стороні повну протилежність Іри – жваву і яскраву Марину.

Вона користувалася популярністю в чоловіків, а Микола пишався, що замість купи претендентів, вона обрала саме його.

Не знав Микола, що з усіма цими чоловіками Марина розходилася так само швидко, як і сходилася.

А коли Марина завагітніла від випадкового залицяльника, то вирішила швиденько одружити на собі Миколу, який до того ж непогано заробляв.

Все між ними сталося у його машині. А через два тижні Марина урочисто повідомила Миколі, що він стане батьком.

Микола був зачарований нею, тим більше у любовних справах вона була набагато досвідченішою за його непоказну дружину, яка навіть наодинці його соромилася.

Микола пішов від Ірини через кілька днів після розмови з Мариною.

Минув час. Тепер Микола – «щасливий» батько і чоловік Марини.

У їхньому будинку ніколи не буває чисто, а страви, які так смачно готувала Іра, залишилися тільки у його спогадах.

Постійно вимагає уваги дитина, яка якимось дивним чином не схожа ні на Марину, ні на нього самого…

Всі обов’язки по догляду за дитиною лягли на плечі вічно втомленого Миколи, адже готувати і підтримувати хоч якийсь порядок у домі доводиться саме йому.

Та й на роботу треба ходити щодня…

А що Марина? Марина цвіте і пахне, даруючи своє кохання всім, хто зверне на неї увагу, не звертаючи уваги на те, що скаже про це Микола… Вона така ж яскрава, красива і впевнена в собі. І що там думає чоловік її абсолютно не цікавить.

А Ірина знайшла собі хорошого чоловіка. Василь забезпечений, має власний бізнес. Іру він кохає безмежно, а вона його.

Про Миколу Ірина згадує хіба з посмішкою. Він зробив свій вибір в житті і що він там і як, її тепер абсолютно не цікавить.

Ось таке кохання… У всіх різне.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.