Аліна не могла повірити, що це відбувається саме з нею. Вони з Михайлом стільки років були щасливі у шлюбі, ну чи їй так здавалося, що щасливі, а зараз він заявляє їй, що подає на розлучення та поділ майна, бо в нього з’явилася інша. Скільки разів вона чула від своїх подруг, що треба тримати бути уважною, що і її зразковий чоловік, захоче молоденьку може їй зрадити, а Аліна тільки жартувала. Ну і правда, яку «молоденьку», коли вона сама виглядала ідеально: точена фігура, довге волосся, красиві блакитні очі. Адже саме за її очі Михайло і покохав її колись, а зараз що? Пройшло кохання зав’яли помідори?
– Михайле, ти зараз серйозно?
– Серйозніше нікуди.
– І хто вона? Я її знаю?
– Це не має жодного значення. Ми кохаємо одне одного і взагалі, скільки тобі? Сорок? А їй двадцять із невеликим. І якщо чесно, мені набридло працювати на дядька, з її батьком та його зв’язками у мене можливостей буде більше, а якщо пощастить, то взагалі працювати не доведеться.
– То тебе на молоду потягло? А нічого, що й тобі сорок? Її це не бентежить?
– Не повіриш, не бентежить! Їй навпаки подобається, що я такий досвідчений і…
– Я зрозуміла, можеш не продовжувати. Добре, розлучення так розлучення. Я почула тобі.
Аліні було важко усвідомлювати, що її зрадила найближча для неї людина, адже вони трохи чимало двадцять років прожили у шлюбі. Коли вони тільки одружилися, вони не мали нічого, крім сильної любові, і віри, що в них все вийде. Будучи студентами, вони примудрялися і вчитися і працювати, щоб забезпечити собі безбідне існування. Зараз, через стільки років, у них вже була велика простора квартира, машина одна на двох, і дочка Оля. Як тепер пояснити дочці, що тепер її батько житиме окремо, і що в нього на стороні роман? Більше того, вона і подумати не могла, що колись її чоловік наважиться на таке, адже вони жили душа в душу і практично ніколи не сварилися.
– Аліно, ти, правда, мене відпускаєш?
– Ти не радий?
– Та, радий я цьому, радий… Просто ти так спокійно погодилася, що я задумався, а чи не хочеш ти влаштувати мені якийсь підступ.
– Не видумуй. Мені це ні до чого. Раз ти так вирішив, хай так і буде, тільки дочці сам все поясни, я не хочу брати участь у цьому балагані.
– Добре, я поясню, тільки в мене до тебе прохання.
– Яке?
– Я, напевно, не зможу платити аліменти, сама розумієш, нова сім’я і таке інше.
– Я зрозуміла, думаю, ми з Олею не збідніємо без твоїх подачок, тим більше їй через два роки вже вісімнадцять. Мені просто цікаво, на що ти збираєшся жити, адже якщо подумати, останнім часом я тягла на собі всю сім’ю, а те, що ти заробляв, ледь вистачало на бензин і оплату комунальних витрат. А, зрозуміла, ти витрачав гроші на свою коханку. Вибач, я просто забула, що ця графа видатків дуже спустошує чоловічий бюджет.
– Ти не повіриш, вона варта того!
– Я рада за тебе, а тепер вибач мені час іти.
– Вже вечір, куди ти зібралася?
– Я ж тепер вільна жінка? Тому від своїх обов’язків я звільнена, хоч зараз поживу для себе.
Аліна одягла улюблену сукню, туфлі на підборах, і вийшла надвір. Куди йти вона не знала, але знала точно, що якби зараз вона залишилася вдома, то мінімум що б вона зробила, це розплакалася навзрид. У цей момент їй хотілося плакати від образи, плакати доти, доки всі сльози не закінчаться, але вона не могла. Не могла і не хотіла показувати свою слабкість людині, яка підступно зрадила її.
Аліна йшла швидким кроком, ніби хотіла втекти від минулого. Вона вже довго так йшла, і сама не помітила, як опинилася на жвавій вулиці. Несподівано, хтось взяв її за рукав, а через кілька секунд повз неї промчав автомобіль.
– Що ти робиш?
– Вибачте…
– Та ти сама не своя! Тобі потрібна допомога?
Аліна сама не розуміла, що їй зараз було потрібне. Вона не розуміла, куди вона йде, і хто цей незнайомий чоловік, який щойно вберіг її. Що йому від неї потрібно, і чому він із нею розмовляє на ти, ніби вони знайомі з ним тисячу років. Придивившись уважно, і переконавшись, що вони незнайомі, Аліна ввічливо подякувала чоловікові, і хотіла піти, але він її не пустив.
– Зачекайте, давайте я відвезу вас додому.
– Ні, тільки не додому! Мені туди не можна!
– Вас хтось образив?
– Від мене чоловік пішов.
– Це ж добре!
– Ви не зрозуміли, мене чоловік покинув.
– Все я чудово зрозумів. Це добре, що він пішов від вас. Навіщо вам зрадник, який будь-якої миті може від вас піти? Ви радіти повинні за те, що Бог вберіг вас від зрадника.
– Можливо ви і праві …
– А давайте відзначимо цю подію! Ви не подумайте чогось, просто у мене теж на душі паршиво…
– Теж дружина пішла?
– Ні, з дочкою проблеми. Зв’язалася з якимсь пройдисвітом, каже, не можу без нього, навіть заміж за нього зібралася.
– Іноді треба відпускати дітей, щоб вони самі набралися досвіду.
– Я знаю, але так важко усвідомлювати, що твоя дитина вже виросла . Ну, то що, складете мені компанію?
– Складу.
– До речі, мене Сергієм звуть, а вас?
– Аліна.
– Дуже приємно, Аліна.
– Взаємно.
Аліна повернулася додому близько опівночі. Сергій виявився дуже цікавим співрозмовником, здавалося, він наперед знав, що Аліна хотіла сказати, і передбачав її бажання. Дізнавшись про майбутнє розлучення та проблему з поділом майна, Сергій пообіцяв Аліні знайти хорошого адвоката. Після вечері вони поїхали кататися містом, і тільки потім він відвіз Аліну додому. Коли жінка увійшла до квартири, чоловік і дочка сиділи у вітальні і чекали на неї.
– Ну, що нагулялася?
– Так. А тепер вибачте, я дуже втомилася та хочу спати. Михайле, ми начебто як розлучаємося, так що ти постели собі у вітальні.
– Мамо, у тебе хтось з’явився? Ви тому з татом розлучаєтеся?
– А ти спитай у тата.
– Я ж бачу, що ти така задоволена повернулася. Це все через тебе! Ти зрадниця! Якщо ви розійдетесь, я житиму з батьком!
– От і чудово, думаю, твій батько буде тільки цьому радий! Правда, Михайле?
Аліна ледве стрималася, щоб не засміятися, і пішла спати. Ви бачили б його обличчя, коли він почув, що дочка захотіла жити з ним. А потім був довгий процес розлучення, який Аліна перенесла стійко, адже тепер вона була не одна, у неї був надійний друг, який у всьому її підтримував. Після розлучення Оля залишилася з матір’ю, мабуть зрозуміла, що батько не в захваті від її затії, зате на літні канікули вони разом з матір’ю і Сергієм поїхали на море, де Оля чудово провела час і потоваришувала з Сергієм.
– Мам, може, вийдеш за нього заміж?
– Доню, ти чого! Не квапи події, та й взагалі, він же не зробив мені пропозиції, ми просто друзі.
– Друзі не дивляться один на одного такими очима, і на моря не возять. Чує моя душа, що ваше весілля не за горами.
Цього ж вечора Сергій і справді зробив пропозицію Аліні, і вона, як недивно погодилася. Пишне весілля вирішили не влаштовувати, і після приїзду до рідного міста вони швидко розписалися, благо у нього були зв’язки.
– Ну, що кохана дружина, влаштуємо молодятам сюрприз?
– Ти думаєш, варто?
– А то! Ти не уявляєш, як мені хочеться подивитись на їхні обличчя.
У невеликому ресторанчику шуміло весілля. Було смішно спостерігати за гостями, які разюче відрізнялися один від одного. Поки сорокарічні чоловіки піднімали тости за друга та бажали щастя молодим, двадцятирічні подружки нареченої весело танцюють у залі.
– Ну, і весілля… Твоїм друзям трохи б пригальмувати…
– Твої подружки теж не цукор.
Наречена ображено надула губи, і справді, чого вона не послухала батька і зв’язалася з Михайлом. Як безглуздо вона зараз виглядає, адже могла вийти заміж за свого ровесника. І взагалі, де ж тато, він обіцяв приїхати на її весілля та познайомити її з його новою пасією. Коли до зали увійшли Сергій з Аліною, Михайло та його друзі ахнули. Ніхто й подумати не міг, що покинута дружина стане йому тещею.
– Ну, що зятю, вітаю тебе! Бажаю тобі сімейного щастя, а то я чула, у першому шлюбі тобі не дуже пощастило.
– Не треба іронії, Аліна.
– Яка я тобі Аліна? Я тепер твоя теща, так що будь ласкавий, звертайся до мене відповідно.
Сергій подарував дочці на весілля ключі від помешкання, і з усмішкою подивився на Михайла.
– Тату, сподіваюся, квартира велика?
– Однокімнатна, думаю, вам спочатку вистачить, а якщо що, у тебе он чоловік є. Правда, зятю? Хоча якщо вас щось не влаштовує, можете жити з нами. Ну, гаразд, дочко, ви веселіться, а мені ще до нотаріуса заїхати треба, хочу заповіт змінити. У мене тепер є дружина, та й дочок тепер не одна, а дві.
Аліна була безмежно вдячна Сергію, і за допомогу, і за підтримку, і за те, що дав їй шанс поквитатися з колишнім чоловіком. Тепер Михайло нічого не отримає з того, на що він так розраховував, йому знову доведеться починати з нуля. А що? Він на це заслужив, адже кожен отримує рівно за своїми заслугами.