Геннадій дуже любив чистоту. Мити підлогу треба було щодня. Вікна мити по суботах, а ванна мала блищати. Якось Галя забула прибрати і Геннадій влаштував сварку. А тут у них зламався кран на кухні і Геннадій викликав майстра. Галя здивовано глянула на чоловіка. – А мене цьому не вчили! Я хлопець міський, а не з села, як твої родичі! – сказав він

За півроку спільного проживання з Геннадієм Галя зрозуміла, що щось пішло не так. Не такого життя вона чекала з коханою людиною…

А так гарно все починалося.

Галина навчалася в інституті. Геннадій працював у процвітаючій фірмі.

Він був програмістом. Галя в цьому не дуже розумілася. Знала лише, що Геннадій розумний та затребуваний фахівець.

Він так красиво залицявся – квіти, театри, спільний відпочинок, милі подарунки і ласкаві слова.

На останньому курсі інституту, після довгих умовлянь, Галина перебралася з гуртожитку до його однокімнатної квартири.

Каву в ліжко Геннадій не приносив. Та вона й не чекала такого – не принцеса. Але квіти і лагідні слова чомусь теж залишилися в минулому.

Натомість Гена одразу озвучив, якою має бути на його думку ідеальна жінка – насамперед вона зобов’язана добре готувати, тримати будинок у чистоті, підтримувати чоловіка завжди і в усьому.

Ідеальна жінка не повинна критикувати чоловіка, а тільки хвалити.

-А які ж обов’язки залишаються ідеальному чоловікові? – запитала Галя.

Геннадій скромно промовчав у відповідь і швидко перевів розмову на іншу тему.

А ще Геннадій дуже любив чистоту.

Пилососити і мити підлогу треба було щодня.

Вікна треба було мити по суботах, а меблі полірувати по п’ятницях.

Ванну після себе потрібно вимивати до блиску.

Якось Галя забула це зробити. Геннадій влаштував сварку…

Галя намагалася відповідати високим вимогам чоловіка, але постійно щось траплялося.

У неї просто не вистачало часу. То заняття в університеті, то дипломна робота, то ще щось. У неї просто не вистачало сил.

Не завжди вона встигала приготувати вечерю або пропилососити квартиру.

Геннадій сердився, і скривившись брався за пилосос, бурмочучи собі під ніс, що він знову займається не чоловічою роботою.

Йому б відпочити після важкої роботи, а вдома не прибрано… І все у тому ж дусі.

Галя намагалася заперечувати:

-Не станеться нічого страшного, якщо один вечір не пропилососити, пісок з нас ще не сипнеться, навколо ні порошинки!

Та Геннадій тільки відмахувався і далі щось бурмочучи продовжував прибирати.

Якось у них зламався кран на кухні. Геннадій заявив, що для цього є спеціально навчені люди, і зателефонував майстру.

Галя здивовано дивилася на чоловіка.

-Я думала, що будь-якому чоловікові під силу замінити кран. У мене батько та брат самі справляються, – сказала Галя.

-Мене цьому не вчили, це не моє. Я хлопець міський, а не із села, як твої родичі, – ображено відповів Гена.

Кран полагодив сантехнік. За двадцять хвилин роботи він взяв чотириста гривень.

-Якщо на кожну дрібницю викликати майстрів, то так і грошей не напасешся, – подумала Галя, але вголос нічого не сказала.

Наступного разу в них зламалася люстра. Люстру купили нову. Щоб закріпити її на стелі Геннадій знову порадив викликати майстра.

Майстер Володя виявився молодим і симпатичним.

Галина нагодувала його борщем. Вони чудово поспілкувалися.

Через тиждень Галя викликала його підрегулювати розхитані дверцята у кухонних шафках.

Після чергової сварки, через погано почищені кахлі у ванній Галя не витримала.

Вона просто взяла, зібрала речі і пішла від Геннадія назад у гуртожиток.

Вона так і залишилася для нього неідеальною жінкою…

Через два місяці Галина вийшла заміж за Володю. Зараз у них дружня сім’я, двоє діток і затишний та налагоджений побут.

Чоловік майстер на всі руки, вона чудова господиня, і все у них чудово!

Як живе Геннадій Галя не знає, але до неї доходять чутки, що він так само в пошуках ідеальної жінки. І так само й надалі з пилососом і ганчіркою, наводить блиск у квартирі…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.