Дружина у Іллі була хороша, він це визнавав. Так і говорив: “Хороша ти дружина, Люда!”.Вона працювала, при цьому встигала готувати та прибирати. Говорячи про те, що у нього хороша дружина, Ілля завжди додавав: “Тільки от не фотомодель, на жаль …” Однак, як це часто буває, все змінив випадок.

Насправді, дружина у Іллі була хороша, він це визнавав. Так і говорив: “Хороша ти дружина, Люда!”. Та й знайомі постійно говорили, як Іллі пощастило з дружиною.

І справді. Люда була м’якою безконфліктною людиною, не “виносила мозок”, не кричала, не вимагала. Якщо щось було потрібно, ввічливо просила і, якщо отримувала відмову, робила сама. Вона працювала, при цьому встигала готувати, вважаючи, що їжа повинна бути смачною і корисною. Прибирала, правда, найчастіше, у вихідні, але Іллі це було не принципово – головне, що вона не чіпала його.

Коли народилася дочка, і Люда пішла в декрет, стало ще простіше: тепер у неї був час і на прибирання теж. А просити допомоги у чоловіка їй і зовсім совість не дозволяла – вона ж, і справді, весь день вдома сидить.

Словом, дружиною вона була хорошою. Але, як відомо, ідеальних людей не буває. Був недолік і у Люди. І досить серйозний. Вона не мала модельної зовнішністю.

Її волосся не було ідеально красиве, ніколи не можна було зробити нормальну укладку. Вилиці теж не дуже виділялися – форма обличчя у Люди була класичною, овальною. А ще у неї були тонкі губи, що, зрозуміло, було зовсім не модно. Та й вії не дивували ні довжиною, ні об’ємом – цілком собі посередні такі вії. Про колір обличчя навіть і говорити не варто: він не був ідеально рівним, до того ж Люда від природи була досить блідою.

І фігура Люди доставляла Іллі чимало cтpaждaнь. Мало того, що у неї були не надто довгі ноги, так після пологів вона ще й поправилася, насилу влізаючи в сорок шостий розмір. Вона, звичайно, обіцяла Іллі схуднути, як тільки донька трохи підросте і з’явиться час зайнятися собою, але він насилу в це вірив.

Чоловік любить очима, тому говорячи про те, що у нього хороша дружина, Ілля завжди додавав: “Тільки от не фотомодель, на жаль …” Люді було прикро це чути, але Ілля пояснив, що на правду ображаються тільки недалекі люди і показував їй фотографії з інтернету: стрункі, довгоногі, неймовірно прекрасні дівчата з персиковою шкірою і бездоганним волоссям. “Ти на них схожа? Ні. От я і кажу – НЕ фотомодель,” – і безнадійно зітхав.

Люда дуже переживала, але поки змінити нічого не могла. Грошей катастрофічно не вистачало, тому вона економила на собі – які вже тут салони краси, якщо з усіх засобів догляду за собою грошей вистачало на найдешевший денний і нічний крем, а єдина помада, яку вона могла собі дозволити, – це гігієнічна, і то тому, що від вітру у неї тріскалися губи.

Люда сумувала все сильніше, тим більше, що і подружки підливали масла у вогонь, кажучи про те, що не дарма її чоловік мало не цілими днями “лайкає” фотографії красунь, дивись, і піде до якої-небудь з них. Люда смутно уявляла собі, що таке дenpeсія, але це не заважало їй повільно, але вірно рухатися саме в цьому напрямку. І тоді історія б закінчилася дуже і дуже сумно. Однак, як це часто буває, все змінив випадок.

Іллю з Людою запросили на ювілей його рідного дядька – п’ятдесят років, це не жарт! У банкетному залі народу зібралося багато, деяких Ілля смутно пам’ятав, когось не знав зовсім: тут були і родичі, і друзі, і колеги.

Ілля і Люда виявилися за столиком з двома іншими парами: чоловік і дружина середнього віку і молодий хлопець з дівчиною. Як естет, Ілля насамперед постарався розгледіти дівчину і, розчаровано відвів погляд: дівчина була не те що некрасивою, вона була, на його смак, відверто страшненькою.

Можливо, вона намагалася нафарбуватися, але вийшло у неї погано. Косметика не могла приховати ні величезних синців під очима, ні болісно опухлих губ, ні запалень на шкірі. А ключиці випирали з декольте вечірньої сукні так, що ставало страшно. Коли дівчина встала, щоб піти танцювати зі своїм супутником, Ілля побачив, що вона не просто дуже худа. Вона абсолютно плоска. “Дошка!” – пpeзuрливо констатував він і відволікся на салати, які тут були просто чудові.

Від їжі він відволікся нескоро, тому пропустив момент, коли зав’язалася розмова між Людою і молодою парою. Він прийшов до тями, коли кавалер страшненької дівиці говорив його дружині:

– Ви дуже красива жінка! У вас є родзинка, чарівність. Зараз всі дівчата схожі один на одного – на жаль, це мода … А вам вдалося зберегти свою самобутність …

– Так перестаньте, – ніяковіла Люда. – Теж мені, знайшли красуню! ..

– Ви, дійсно, красива жінка, – подала голос страшненька дівчина, – Стас абсолютно правий! Ви йому вірте – він професійний фотограф.

– Як цікаво, – вирішив включитися в розмову Ілля. – Ніколи не спілкувався з фотографами. Заздрю ​​вам: цілими днями спілкуєтеся з красивими дівчатами … От би подивитися хоч на одну з них …

– Tа не питання! – посміхнувся Стас. – Знайомтеся – це Сніжана. – він показав онімілому Іллі на свою супутницю. – Бачили в місті білборди з рекламою парфумів? Це наша з нею робота.

– Але … але … – белькотів Ілля, не в силах підібрати слова. Звичайно, він не раз задивлявся на ту дівчину, що тримала в руці флакон духів. – Але … ви не схожі …

– Ну ще б пак, – мелодійно засміялася Сніжана, анітрохи не образившись. – Робота візажиста – близько двох годин, професійна косметика, професійний візажист. Зачіска – півтори години, двоє над моїми волоссям чаклували, тонна засобів і лаку. Одяг підібрав стиліст. А, знаєте, скільки ми зі Стасом працювали, щоб отримати той самий, один-єдиний знімок? .. Десять годин! ДЕСЯТЬ !!! поки кадр вибудувати, поки світло поставити …

-Ну і обробка фото – пару днів я посидів, напевно, – доповнив Стас.

Сніжана подивилася на Іллю, потім на розгублену Люду, потім знову на Іллю і глузливо сказала:

– А ви, напевно, були впевнені, що моделі в життя виглядають рівно так само, як на фото? Завжди? Навіть щойно прокинувшись?

– Ілля кивнув: “Ну я ж бачив фото – дівчина снідає, тільки що встав з ліжка …”

– Зйомка в стилі “будуар”- в один голос сказали Стас і Сніжана і також дружно розсміялися.

– Як здорово, що залишилися ще люди, які щиро вірять нашим роботам, – сказав Стас.

– Але як же це сумно, коли ці люди вимагають такі ж картинки в реальному житті від своїх дівчат або дружин, – додала проникливо Сніжана.

Ілля промовчав. У нього в голові щось змістилося, і це “щось” поки не вдавалося повернути на місце. Перший раз за все спільне життя йому було соромно перед Людою.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.