Дзвінок у двері пролунав тоді, коли Поліна виймала деко з пирогом з гарячої духовки. Накривши пиріг чистим рушником, жінка пішла …
Історії
Володимир повертався додому з двома важкими сумками у руках. Чоловік піднявся на свій поверх, дістав з кишені ключ, вставив у замкову щілину. Двері квартири несподівано не піддалися, були зачинені зсередини. Перше, що він подумав – господиня прийшла робити прибирання. Володя натиснув кнопку дзвінка. За хвилину двері відкрилися і Володя побачив перед собою зовсім незнайому дівчину. – А ви хто? – запитав чоловік. – Я…Я…Я, – спробувала відповісти дівчина, як раптом неочікувано розплакалася. Володимир здивовано дивився на незнайомку, не розуміючи, що відбувається
Володя відчинив двері своїм ключем і в коридорі відразу спробував носом втягнути в себе якнайбільше повітря. Пахло не їжею. Пахло …
Зоя варила на кухні зелений борщ, коли додому повернувся чоловіка. Роман зняв куртку в коридорі, і вже за хвилину зайшов на кухню, в руках у нього був шикарний букет червоних троян. – Що за привід? В честь чого такий подарунок? – радісно спитала Зоя і почала нюхати квіти. – Цей букет квітів не тобі! Він іншій жінці з якою я зараз маю зустрітися, – несподівано сказав чоловік. – Іншій жінці? Цікаво ж якій? Можливо поясниш? – округлила очі Зоя. Роман важко видихнув і все розповів дружині. Зоя вислухала чоловіка і аж присіла від почутого
– Романе, ти знаєш цю дівчину? Вона вже третій день поспіль дивиться мої фото та відео в інтернеті, – запитала …
Не стало бабусі Марії. Її любили усі. Життя у бабусі було нелегке. З дитинства вона жила в селі, там вона й працювала потім, там і заміж вийшла. Народилися в молодих двоє діток. Жили вони з чоловіком Петром нормально, як усі. Потім бабуся переїхала у місто… На сороковий день був поминальний обід. Двері в квартиру Марії були відчинені для сусідів. І тут раптом на порозі з’явився несподіваний гість. – Здрастуйте! – сказав чоловік з порога. – Ви пам’ятаєте мене? Всі застигли від здивування, не розуміючи, що відбувається і хто це такий
Не стало бабусі Марії. Її любили усі. Життя у бабусі було нелегке. З дитинства вона жила в селі, там вона …
Юля розвішували одяг після прання на балконі. У кімнаті пролунав телефонний дзвінок. Юля поставила тазик з одягом на стілець, зайшла у кімнату, підняла слухавку. – Юля? – Почула дівчина в телефоні незнайомий чоловічий голос. – Так, – невпевнено відповіла вона. – Вітаю, ти стала дорослою! – радісно вимовив незнайомець. – Дякую, звичайно, – Юлі сьогодні виповнилося вісімнадцять. – А ви хто? – Я твій тато! – несподівано сказав незнайомець. – Як тато?! Цього не може бути?! – Юля застигла з телефоном у руці, не розуміючи, що відбувається. Але вона навіть уявити не могла, який подарунок їй підготувала доля
– Юля? – Почула дівчина в телефоні незнайомий чоловічий голос. – Так, – невпевнено відповіла вона. – Вітаю, ти стала …
Надія повернулася у село з райцентру. Вона відкрила хвіртку, зайшла на подвірʼя й побачила під навісом свою матір. Жінка розставляла на столі чашки, вазочки з варенням та печивом. Біля столу на деревʼяній лавці стояла чиясь дорожня сумка… – Мамо, у нас що гості?! – здивовано вигукнула Надія. Відповісти їй мати не встигла. На подвірʼї з’явився батько. Він щось говорив комусь, все повертаючись назад. За ним ішов якийсь молодий чоловік з ранньою сивиною у волоссі. Надія придивилася хто то такий, і так і стала на місці! Вона не вірила своїм очам
Був теплий літній день. Легкий вітерець лагідно й грайливо торкався обличчя. З найближчого лісу долинала дзвінка трель пташиних голосів. Нещодавно …
Алла бігла додому в чудовому настрої. Сьогодні у них з чоловіком річниця. Зараз вона прийде додому, приготує вечерю і вони разом відсвяткують цю подію. Жінка швидко дісталася додому, зайшла в коридор і… застигла на місці. В коридорі на неї чекала свекруха. – Ви що тут робите? – тільки й змогла сказати Алла. – Та ось дивлюся, що тут можна забрати, – єхидно сказала Тетяна Матвіївна. – В сенсі? – перепитала Алла. – То ти ще нічого не знаєш? – усміхнулася свекруха. – Розлучається мій син з тобою! – Як розлучається? Чому? – Алла здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається
Алла бігла вниз сходами і посміхалася сонячним промінчикам над своєю головою. Добре як, весна. Сьогодні у них із чоловіком важливий …
Надія вийшла заміж за Бориса з великого кохання. Але чоловік поводив себе недобре. Якось під Новий рік Борис пішов гульбанити на цілий тиждень. Надія залишилася одна із сином. Без грошей, без продуктів. Борис з’явився на старе Різдво, як нічого й не було. Навіть не вибачився! Надія розплакалася. – Що трапилося? – запитав чоловік. – Когось не стало, чи що? – Ні, – відповіла вона. – Тихо не стає мене… Так вони жили майже десять років! За три дні до 8 березня Борис сказав, що їде у відрядження. І тут все змінилося в одну мить
– Надійко, привіт! – Інна давно не бачила подругу і дуже зраділа зустрічі. – Чудово виглядаєш – погарнішала, посвіжішала. – …
Люба сиділа в кімнаті й переживала. Мати з батьком уже годину сварилися на кухні. Потім вони перейшли в кімнату. Батько раптом чогось почав складати свої речі у велику спортивну сумку. Мати плакала, щось виправдовувалася. Що сталося, Люба тоді ще не розуміла. Ясно було одне – вина на матері. – Квартира моя! – гукнув Олег дружині на прощання. – Любочка тут прописана і все буде в майбутньому тільки їй. Ти тут ніхто! – Я тебе люблю, але змушений поїхати, – сказав він Любі. Ти ні в чому не винна… А після від’їзду батька сталося несподіване
Люба ніколи й не підозрювала, що буде власницею трикімнатної квартири. Велика квартира у центрі, хай і не найбільшого, але прекрасного …
Оксана зустрілася зі своєю подругою Людою, вперше після свого заміжжя. – Ну що, спокійні дні закінчилися? – одразу сказала Людмила. – Жити в одному будинку зі свекрухою… Такого й недругові не побажаєш! – Я тебе розумію, – чесно відповіла Оксана. – У чому проблема? У мене з свекрухою чудові стосунки! – Ага, скажеш таке, – єхидно посміхнулася Людмила. – Ні, справді, вона таке для мене робить, що я навіть уявити не могла, – задоволено сказала Оксана. – Ти про що? – тут вже не зрозуміла Люда. І Оксана все їй розповіла. Людмила вислухала її і аж рота відкрила від почутого
– Ну що, спокійні дні закінчилися? Тепер тобі можна лише поспівчувати! Жити в одному будинку зі свекрухою… Такого й недругові …