Коли Валера привіз Христину, як дружину до себе в село, зібралася вся рідня. Всі з цікавістю спостерігали за новою родичкою …
Автор: Kit Liliia
Валя знала Олю з дитинства. Але останнім часом все ніяк не було часу зустрітися. А потім Валя побачила Олю під ручку з дуже симпатичним чоловіком. Цікавість взяла гору, і Валентина, прихопивши коробку цукерок, поїхала до приятельки на чай. Двері відчинила Оля. – Привіт, от забігла чайку попити. – Ой, Валю, проходь, ти якраз на вечерю, ми тільки сіли за стіл. Валя вдала, що нічого не знає і не бачила
Валя знала Олю з дитинства, вони мешкали в сусідніх дворах і навчалися в одній школі. Оля завжди відрізнялася від своїх …
– Олеся, вибач, мені треба їхати, – Ігор знову поспішав. – Дружина дзвонила? Їдь, звісно. Я вже звикла… Їй було важко відпускати Ігоря до дружини. Так хотілося, щоб він залишився. – Два роки почекай, поки син підросте, от тоді я точно піду від дружини, – казав він. І Олеся чекала. Та одного дня вона раптом побачила Ігоря на вулиці. Він був з дружиною і вона явно була вагітна
-Олеся, вибач, мені треба їхати. -Дружина дзвонила? Їдь, звісно. Я звикла… Олесі було важко щоразу відпускати Ігоря до дружини. Так …
– Мамо, мамо, Володя зробив мені пропозицію! – Оля з криками радості залетіла додому. – Я така рада! – І ти відповіла “так”? – якось засмучено запитала мати. – Звичайно! Я його дуже кохаю. – Добре, доню, життя твоє. Але добре подумай… Весілля було через місяць. Оля була на сьомому небі від щастя. Та дуже скоро стало ясно, як же була права матір
-Мамо, мамо, Володя зробив мені пропозицію! – з криками радості залетіла додому Оля. – Я така рада! -І ти відповіла …
– Ми ж домовлялися! – Петро сердито дивився на свою дівчину. Та тільки посміхалася, погладжуючи округлий живіт. – Ніяких дітей, поки ми вчимося! Сама казала! А що тепер? Ти мені брехала. Ти… У мене слів просто нема! Петро, дістав із шафи валізу. – Ти що робиш? – Лариса здивовано дивилася на хлопця, котрий почав швидко збирати свої речі
-Ми ж начебто домовлялися! – сердився Петро, дивлячись на свою дівчину. Та тільки безневинно посміхалася, погладжуючи живіт, що округлився, що …
Тетяна м’ялася біля входу до кафе. Вона точно знала, що в цей час дружина Віктора завжди тут п’є каву. Нарешті дівчина рішуче штовхнула двері. – Ольга Іванівна? Жінка повільно підняла погляд від чашки кави. – Слухаю вас, – спокійно відповіла вона. – Мене звуть Тетяна, і я коханка вашого чоловіка!
Тетяна м’ялася біля входу до кафе. Вона точно знала, що в цей час дружина Віктора завжди тут п’є каву. Потрібно …
Світлана з Іриною сиділи в кафе. Ірина бачила, що подруга явно не в настрої. – Світлана, щось трапилося? Ти зовсім сумна якась. – Так, Іринко, трапилося. Мені здається, що в Андрія хтось є. Він став часто затримуватись на роботі, приходить втомлений, живемо як сусіди. – Почекай, не гарячкуй. Може на роботі щось? – Ні, не думаю. Я вирішила – сьогодні я про все дізнаюсь сама
Світлана сиділа в кафе з подругою Іриною за дівчачими розмовами. Ірина бачила, що подруга не в настрої, від неї так …
– Відчепись від мене! – викрикнула Аліна до Каті, яка плакала поруч. – Він тебе більше не любить, зрозуміла? Влаштовуй своє життя, як зможеш, а мені не заважай! – Але ж у нас дитина, і Костя – мій чоловік! Аліно, на чужому нещасті щастя не збудуєш! – Ой ой ой! Втіха для слабких та скривджених! – парирувала щаслива суперниця. – А ти запам’ятай: Неморально жити без кохання! І йде Костя не від сина, а від тебе
– Відчепись від мене! – вигукнула Аліна на Катю, яка плакала поруч. – Він тебе більше не любить, зрозуміла? Влаштовуй …
Дмитро та Олеся запланувала поїхати на дачу, друзі напрошуються на шашлики. Чоловіки взялися за шашлик, а жінки стали накривати стіл. Дмитро телефон залишив у хаті. Олеся зайшла до хати по фрукти і почула, що дзвонить телефон чоловіка, де висвітлилося “Катя”. Жінка прийняла виклик і почула жіночий голос: – Алло, це Діана, дочка Діми в лікарні. Олеся збентежено запитала: – Яка Діана, яка дочка?
Дмитро приїхав увечері з роботи і повідомив дружині, що завтра їде у відрядження на тиждень. Для Олесі це не новина, …
– Мамо, знайомся, це мій Міша. Наталя Михайлівна насилу утримувала на обличчі посмішку. Але вона повзла і кривилася. Жінка відчувала, що і Міша, і донька Лара все розуміють. – Рада знайомству. Проходьте. – Дякую, – Михайло простягнув майбутній тещі букет. Наталя Михайлівна скривилася і недбало взяла його в руки. Даа… не такого чоловіка вона хотіла для доньки
-Мамо, знайомся, це мій Міша. Наталя Михайлівна насилу утримувала на обличчі посмішку. Але вона повзла і кривилася, і жінка відчувала, …