Коли Валера привіз Христину, до себе в село – зібралася вся рідня. – А це що у вас, корови? Фу, ну і запах! – дивувалася Христя. – От молока звідси, я б точно пити не стала. Все ж в бруді! Фу! А це що? Добрива для городу? Що ж ви все отак робите, як це їсти потім можна?! Сільські жителі каталися від сміху, слухаючи міську пані. Та через пару днів усім вже було не до сміху

Коли Валера привіз Христину, як дружину до себе в село, зібралася вся рідня. Всі з цікавістю спостерігали за новою родичкою …

Валя знала Олю з дитинства. Але останнім часом все ніяк не було часу зустрітися. А потім Валя побачила Олю під ручку з дуже симпатичним чоловіком. Цікавість взяла гору, і Валентина, прихопивши коробку цукерок, поїхала до приятельки на чай. Двері відчинила Оля. – Привіт, от забігла чайку попити. – Ой, Валю, проходь, ти якраз на вечерю, ми тільки сіли за стіл. Валя вдала, що нічого не знає і не бачила

Валя знала Олю з дитинства, вони мешкали в сусідніх дворах і навчалися в одній школі. Оля завжди відрізнялася від своїх …

– Олеся, вибач, мені треба їхати, – Ігор знову поспішав. – Дружина дзвонила? Їдь, звісно. Я вже звикла… Їй було важко відпускати Ігоря до дружини. Так хотілося, щоб він залишився. – Два роки почекай, поки син підросте, от тоді я точно піду від дружини, – казав він. І Олеся чекала. Та одного дня вона раптом побачила Ігоря на вулиці. Він був з дружиною і вона явно була вагітна

-Олеся, вибач, мені треба їхати. -Дружина дзвонила? Їдь, звісно. Я звикла… Олесі було важко щоразу відпускати Ігоря до дружини. Так …

– Мамо, мамо, Володя зробив мені пропозицію! – Оля з криками радості залетіла додому. – Я така рада! – І ти відповіла “так”? – якось засмучено запитала мати. – Звичайно! Я його дуже кохаю. – Добре, доню, життя твоє. Але добре подумай… Весілля було через місяць. Оля була на сьомому небі від щастя. Та дуже скоро стало ясно, як же була права матір

-Мамо, мамо, Володя зробив мені пропозицію! – з криками радості залетіла додому Оля. – Я така рада! -І ти відповіла …

– Ми ж домовлялися! – Петро сердито дивився на свою дівчину. Та тільки посміхалася, погладжуючи округлий живіт. – Ніяких дітей, поки ми вчимося! Сама казала! А що тепер? Ти мені брехала. Ти… У мене слів просто нема! Петро, дістав із шафи валізу. – Ти що робиш? – Лариса здивовано дивилася на хлопця, котрий почав швидко збирати свої речі

-Ми ж начебто домовлялися! – сердився Петро, дивлячись на свою дівчину. Та тільки безневинно посміхалася, погладжуючи живіт, що округлився, що …

Світлана з Іриною сиділи в кафе. Ірина бачила, що подруга явно не в настрої. – Світлана, щось трапилося? Ти зовсім сумна якась. – Так, Іринко, трапилося. Мені здається, що в Андрія хтось є. Він став часто затримуватись на роботі, приходить втомлений, живемо як сусіди. – Почекай, не гарячкуй. Може на роботі щось? – Ні, не думаю. Я вирішила – сьогодні я про все дізнаюсь сама

Світлана сиділа в кафе з подругою Іриною за дівчачими розмовами. Ірина бачила, що подруга не в настрої, від неї так …

– Відчепись від мене! – викрикнула Аліна до Каті, яка плакала поруч. – Він тебе більше не любить, зрозуміла? Влаштовуй своє життя, як зможеш, а мені не заважай! – Але ж у нас дитина, і Костя – мій чоловік! Аліно, на чужому нещасті щастя не збудуєш! – Ой ой ой! Втіха для слабких та скривджених! – парирувала щаслива суперниця. – А ти запам’ятай: Неморально жити без кохання! І йде Костя не від сина, а від тебе

– Відчепись від мене! – вигукнула Аліна на Катю, яка плакала поруч. – Він тебе більше не любить, зрозуміла? Влаштовуй …

Дмитро та Олеся запланувала поїхати на дачу, друзі напрошуються на шашлики. Чоловіки взялися за шашлик, а жінки стали накривати стіл. Дмитро телефон залишив у хаті. Олеся зайшла до хати по фрукти і почула, що дзвонить телефон чоловіка, де висвітлилося “Катя”. Жінка прийняла виклик і почула жіночий голос: – Алло, це Діана, дочка Діми в лікарні. Олеся збентежено запитала: – Яка Діана, яка дочка?

Дмитро приїхав увечері з роботи і повідомив дружині, що завтра їде у відрядження на тиждень. Для Олесі це не новина, …

– Мамо, знайомся, це мій Міша. Наталя Михайлівна насилу утримувала на обличчі посмішку. Але вона повзла і кривилася. Жінка відчувала, що і Міша, і донька Лара все розуміють. – Рада знайомству. Проходьте. – Дякую, – Михайло простягнув майбутній тещі букет. Наталя Михайлівна скривилася і недбало взяла його в руки. Даа… не такого чоловіка вона хотіла для доньки

-Мамо, знайомся, це мій Міша. Наталя Михайлівна насилу утримувала на обличчі посмішку. Але вона повзла і кривилася, і жінка відчувала, …