Андрій подзвонив дружині і заявив, що підготував сюрприз. Жінка готувала вечерю, раптом через вікно вона побачила машину чоловіка, і вискочила у двір, відчинила ворота. Настя побачила, що в машині він не один, поряд сиділа жінка. Вони вийшли з машини. – Привіт дружино, це Марина, моя кохана жінка, ми будемо жити тут, а ти збирай свої речі. У Насті потемніло в очах, вона не розуміла, що відбувається

У Андрія з Настею весілля було скромне, раніше майже не було шикарних. Насті навіть фату подруга дала тимчасово, щоб потім повернула назад. Але справа не в цьому, справа в тому, що вони любили одне одного так, що важко описати словами

Почалося сімейне життя, Андрій намагався бути добрим чоловіком, народився довгоочікуваний син, вони виховували його в любові. Все для сина, та й одне одного не забували. Сім’я була міцна, спочатку жили у її батьків у квартирі, але потім переїхали до його батьків в інше невелике містечко, у них свій будинок, місце було де жити, але Насті хотілося свій будинок.

Будинок збудували великий, світлий у два поверхи, батьки допомагали і ті, й інші, і ось через десять років Андрій з Настею живуть у своєму будинку, син навчається у школі. Насті подобається їхній будинок, вона із задоволенням веде домашнє господарство, хоч і працює, Андрій працює у будівельній фірмі, і в цьому плані їм пощастило з будівництвом будинку.

Двір перетворили на «мрію господині», Настя облагороджувала територію, а Андрій допомагав, навколо квіти, декоративні чагарники. Батьки Андрія до невістки ставляться добре, радіють, що така господарська і зі смаком дружина у сина.

І раптом Настя на тридцять восьмому році зрозуміла, що в них з’явиться знову малюк. Вона поспішила повідомити Андрію цю новину, він зрадів, і через дев’ять місяців зустрічав її з донькою з пологового будинку. Синові було вже п’ятнадцять, а донька тільки народилася, різниця велика між дітьми, але нічого, Насті не складно, швидко все згадала і присвятила себе дочці. У цьому віці жінка вже по-іншому ставиться до материнства, з розумінням, з особливою теплотою і турботою про малюка, в молодості це проходить швидко, не встигла озирнутися, дитина в садок, школу, ніколи насолодитися материнством.

Минуло років п’ять, донька підросла, у садок ходить, син навчається у будівельному коледжі, мабуть вирішив стати будівельником, як батько.

Якось Андрій увечері після роботи сказав Насті:

– Мене спрямовують у відрядження, там наша фірма об’єкт за договором вирішила будувати, і керівництво спрямовує мене, як досвідченого спеціаліста. Я таки вже не хлопчик, мені сорок чотири, як кажуть «розміняв п’ятий десяток», ось доведеться мені їхати. 

Настя стривожилася:

– Андрію, надовго тебе відправляють?

– Поки що на два місяці, а там, мабуть, заміну надішлють. Ну ти не хвилюйся, я іноді приїжджатиму на вихідні, і гроші вам відправляти.

Андрій поїхав, час минав, він приїжджав кілька разів на вихідні, але потім дзвонив і казав, що не може вирватися, роботи багато, треба встигати, та й укладатися в строки. Відрядження йому продовжили ще, потім ще, вже понад півроку Андрій жив там, правда справно дзвонив, казав, що сумує, і надсилав гроші.

Настя втомилася одна, на ній будинок, двоє дітей, а нещодавно вона зустріла колегу чоловіка, почала скаржитися:

– Іване, що у вас на фірмі більше нема кого направити у відрядження, мій Андрій сидить там безвилазно вже скоро рік? Іван якось дивно на неї подивився:

– Чому ж нема кого, просто Андрій сам не хоче приїжджати сюди, каже, що йому там подобається, і просить продовжувати автоматично його відрядження. 

Настя здивувалася:

– Як так? Мені каже, що сумує, але заміни йому немає, тож і затримався там.

– Ну не знаю, не знаю, – розсміявся Іван, і попрямував до своєї машини.

А Андрій півроку тому познайомився з жінкою років близько сорока, Марина працює адміністратором у готелі, де мешкає Андрій. Готель йому оплачує фірма, він все-таки інженер з будівництва, і керує однією з ділянок. Марина приємна, симпатична жінка, у розлученні, Андрій запросив її до кафе, а потім закрутилося, закрутилося. Марина живе у батьків, після розлучення чоловік її залишив ні з чим, житла свого немає, зустрічалися з Андрійом у його номері, вона навіть жила там по кілька днів.

Він забув про свою любов до дружини, його спіткало нове кохання, а Марина робила все, щоб Андрій залишився з нею, поставила мету – вийти за нього заміж. Вона розумна, стильна, цілеспрямована та сильна натура. Такі жінки чоловікам подобаються, а Андрій виїхав зі свого провінційного міста, побачив гарну жінку і розтанув у її обіймах.

Зателефонувала дружина:

– Андрій, і що я дізналася, виявляється ти сам просиш продовжити тобі відрядження, а мені говориш зовсім інше. Ти що знайшов там іншу жінку? Нічим іншим я не можу це пояснити.

– Хто це тобі сказав? – обурювався Андрій.

– Хто-хто, Іван, твій друг і колега, я його нещодавно зустріла та запитала про тебе.

– Навіщо ти питаєш про мене у когось? Ти значить мені не довіряєш, та й живи, як хочеш, – злісно відповів Андрій і образився.

Настя не впізнавала свого чоловіка, завжди добрий, поступливий, не дозволяв собі кричати на дружину, а тут таке. Вона зрозуміла, що чоловік образився і більше не відповість. Зателефонувала за три дні, не відповів. Щоправда, через тиждень надіслав грошей.

Минуло ще три місяці, Андрій розмовляв телефоном неохоче, сам вже ніколи не дзвонив, дзвонила Настя, востаннє сказав, що за два тижні повертається з відрядження з сюрпризом. Настя все думала, гадала, що за сюрприз буде від чоловіка?

Через два тижні надвечір Настя у вікно побачила машину чоловіка, і вискочила у двір, відчинила ворота, Андрій в’їхав. Настя побачила, що в машині він не один, поряд сиділа жінка.

Вони вийшли з машини, Настя стояла розгублена, переводила погляд із одного на іншу:

– Привіт дружино, ось знайомся, це Марина, моя кохана жінка, ми будемо житимемо тут, а ти збирай свої речі, забирай доньку і йди. У Насті потемніло в очах, вона мало не впала.

– Оце сюрприз! Андрій, ти що сім’ю свою кидаєш, і привіз сюди цю жінку?

– Так, з тобою ми розлучимося, я одружуся з нею. Це моє остаточне рішення.

У Насті все сімейне життя полетіло під укіс, все навперейми, що робити, їй йти нікуди, будинок будували разом. Вона увійшла до хати, сльози текли градом, взяла доньку, і пішла до батьків чоловіка, вирішила там переночувати. Батьки Андрія теж були в шоці, не могли повірити, що так швидко їхній син забув сім’ю.

На ранок Настя відвела доньку до садка, зайшла додому, зібрати речі, чоловіка з Мариною не було, він поїхав на роботу, і взяв її з собою, вона хоче працювати разом із Андрієм. Речів виявилося багато, Настя вирішила поїхати до матері, батька вже не стало. Вона зателефонувала до компанії з вантажних перевезень, і замовила машину. Наступного дня вона з донькою поїхала до матері в інше місто, а син залишився тут із батьком, він уже працює в будівельній фірмі, де і батько, і поки що не хоче втрачати місце. Настя його розуміла і не образилася на сина, він вже дорослий.

Настя живе у квартирі з матір’ю, добре, що квартира трикімнатна, мама нездужає, майже нікуди не виходить, донька вчиться у другому класі, а Настя бореться з колишнім чоловіком, вона подала на поділ будинку та майна, це її порадила шкільна подруга, у неї чоловік юрист, вони їй допомагають. Андрій їй дзвонить і заявляє, що вона нічого не отримає, це триває другий рік.

Зрештою він виплатив Насті хорошу суму, половину вартості будинку, довелося йому взяти величезний кредит, а син одружився, і пішов від батька. Марині не подобається, що він узяв великий кредит, думала, що будинок просто так дістанеться їм, принаймні так обіцяв Андрій, а зараз треба платити та платити, а їй хочеться до Туреччини влітку.

Поступово Настя прийшла до тями, обжилася, і вирішила відкрити салон краси, вона колись закінчувала курси перукарів, а зараз закінчує курси візажистів. Незважаючи на те, що їй сорок вісім років вона кардинально змінила своє життя, свій стиль, відкрила Салон краси.

Квартира є, донька вчиться, і Настя поринула в індустрію краси, виявляється це її мрія, просто вона була десь глибоко в ній, а чоловік зрадник підштовхнув її до виконання мрії. Настя була десь навіть вдячна йому за це її перетворення. Вона з таким інтересом взялася за справу, вона ставилася з великою повагою до кожної клієнтки, їй подобалося, коли йшли з салону гарні жінки, з гордо піднесеною головою, і щасливі.

Життя у Насті налагодилося, вона розцвіла, подобається чоловікам, але не підпускає їх близько, ще свіжа зрада чоловіка, якому вона безмежно вірила. Напевно, все ще попереду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.