За півроку спільного проживання з Геннадієм Галя зрозуміла, що щось пішло не так. Не такого життя вона чекала з коханою людиною…
А так гарно все починалося.
Галина навчалася в інституті. Геннадій працював у процвітаючій фірмі.
Він був програмістом. Галя в цьому не дуже розумілася. Знала лише, що Геннадій розумний та затребуваний фахівець.
Він так красиво залицявся – квіти, театри, спільний відпочинок, милі подарунки і ласкаві слова.
На останньому курсі інституту, після довгих умовлянь, Галина перебралася з гуртожитку до його однокімнатної квартири.
Каву в ліжко Геннадій не приносив. Та вона й не чекала такого – не принцеса. Але квіти і лагідні слова чомусь теж залишилися в минулому.
Натомість Гена одразу озвучив, якою має бути на його думку ідеальна жінка – насамперед вона зобов’язана добре готувати, тримати будинок у чистоті, підтримувати чоловіка завжди і в усьому.
Ідеальна жінка не повинна критикувати чоловіка, а тільки хвалити.
-А які ж обов’язки залишаються ідеальному чоловікові? – запитала Галя.
Геннадій скромно промовчав у відповідь і швидко перевів розмову на іншу тему.
А ще Геннадій дуже любив чистоту.
Пилососити і мити підлогу треба було щодня.
Вікна треба було мити по суботах, а меблі полірувати по п’ятницях.
Ванну після себе потрібно вимивати до блиску.
Якось Галя забула це зробити. Геннадій влаштував сварку…
Галя намагалася відповідати високим вимогам чоловіка, але постійно щось траплялося.
У неї просто не вистачало часу. То заняття в університеті, то дипломна робота, то ще щось. У неї просто не вистачало сил.
Не завжди вона встигала приготувати вечерю або пропилососити квартиру.
Геннадій сердився, і скривившись брався за пилосос, бурмочучи собі під ніс, що він знову займається не чоловічою роботою.
Йому б відпочити після важкої роботи, а вдома не прибрано… І все у тому ж дусі.
Галя намагалася заперечувати:
-Не станеться нічого страшного, якщо один вечір не пропилососити, пісок з нас ще не сипнеться, навколо ні порошинки!
Та Геннадій тільки відмахувався і далі щось бурмочучи продовжував прибирати.
Якось у них зламався кран на кухні. Геннадій заявив, що для цього є спеціально навчені люди, і зателефонував майстру.
Галя здивовано дивилася на чоловіка.
-Я думала, що будь-якому чоловікові під силу замінити кран. У мене батько та брат самі справляються, – сказала Галя.
-Мене цьому не вчили, це не моє. Я хлопець міський, а не із села, як твої родичі, – ображено відповів Гена.
Кран полагодив сантехнік. За двадцять хвилин роботи він взяв чотириста гривень.
-Якщо на кожну дрібницю викликати майстрів, то так і грошей не напасешся, – подумала Галя, але вголос нічого не сказала.
Наступного разу в них зламалася люстра. Люстру купили нову. Щоб закріпити її на стелі Геннадій знову порадив викликати майстра.
Майстер Володя виявився молодим і симпатичним.
Галина нагодувала його борщем. Вони чудово поспілкувалися.
Через тиждень Галя викликала його підрегулювати розхитані дверцята у кухонних шафках.
Після чергової сварки, через погано почищені кахлі у ванній Галя не витримала.
Вона просто взяла, зібрала речі і пішла від Геннадія назад у гуртожиток.
Вона так і залишилася для нього неідеальною жінкою…
Через два місяці Галина вийшла заміж за Володю. Зараз у них дружня сім’я, двоє діток і затишний та налагоджений побут.
Чоловік майстер на всі руки, вона чудова господиня, і все у них чудово!
Як живе Геннадій Галя не знає, але до неї доходять чутки, що він так само в пошуках ідеальної жінки. І так само й надалі з пилососом і ганчіркою, наводить блиск у квартирі…