Була п’ятниця і сьогодні Зіна зі своїми найкращими подругами зустрічалася у кафе випити кави та поспілкуватися. Цю традицію вони не порушували ось вже 8 років, незважаючи ні на що.
Зіні минулого місяця виповнилося 30 років, вона жодного разу не була одружена. Звичайно, частково Зіна винила в цьому свою маму, яка відшивала всіх кавалерів дочки, знаходячи в них усілякі недоліки. Причому найцікавіше, що Зіна ці недоліки також бачила, але до знайомства нареченого з мамою вони не здавалися дівчині такими вже й значними. Мамі вдавалося переконати доньку, що такий недолік, як, наприклад, захоплення бігом або науковою фантастикою ставить під сумніви весь майбутній сімейний побут. Ось і не вдалося Зіні вийти заміж, але, можливо, Зіна сама була не дуже готова до заміжжя.
Подруга Ліля була заміжня, у неї з чоловіком був син, але чоловік розумів свою дружину і майже завжди відпускав її посидіти з подругами. Адже їхні посиденьки не тривали до ранку, і дівчатка поводили себе пристойно, з чоловіками не знайомилися.
Марія, або як її ласкаво називали подруги – Марічка, була третім кутом у їхньому дружньому трикутнику.
У неї все склалося якраз посередині. Вона зустрічалася з хлопцем, був бурхливий роман, Марічка вже переглядала весільні журнали. Коли вона повідомила майбутньому чоловікові, як вона вважала, про свою вагітність, той зізнався, що вже одружений та свою дружину та двох дівчаток залишати не збирається. Він запропонував Марії допомогу, але вона відмовилася, заявивши, що роститиме дитину сама. Таким чином вона стала самотньою матір’ю, і виховувала свого Михайлика сама.
Сьогодні вони знову зустрілися, правда Марічка сказала, що вона ненадовго, бо її мама і за сумісництвом бабуся Михайлика, сьогодні має кудись піти. Вони замовили свою улюблену каву і по одному маленькому круасану. Тут готували чудові маленькі круасанчики, які не шкодили таліям подружок.
Зіна одразу повідомила дівчатам, що вона також вирішила народити дитину, все одно заміж не вийде, а одна залишатися не хоче. Відразу посипалися питання, як це краще зробити, не підійде ж Зіна до чоловіка, який їй зовні сподобається і прямо заявить-допоможіть мені народити. Подруги почали пропонувати різні варіанти, але Зіна відмахнулася, сказала, що вирішить питання за допомогою ЕКО, гроші в неї є, вона має непогану роботу, що добре оплачується. Дівчата знизали плечима, зазначивши, що ці гроші їй у нагоді стали б після народження дитини, а зачати можна і природним шляхом, це навіть приємніше. Тема почала розвиватися і бурхливо обговорюватися, але Марії потрібно було йти і дівчата вирішили її продовжити наступної п’ятниці.
Додому Зіна прийшла не дуже пізно, поговорила з мамою «ні про що». Розмовляти особливо не хотілося, але наприкінці вона заявила:
– Я вирішила народити дитину. Завдяки тобі залишилася одна. Це питання не обговорюється жодним чином, я прийняла своє рішення і твоїх порад не слухатиму. І просити тебе про допомогу також не буду. Все.
Після чого розвернулась і пішла до кімнати, увімкнула навушники та почала слухати аудіокнигу. Мама говорила щось, мабуть, але Зіна її не чула.
Вранці мама намагалася ще раз порушити це питання, але Зіна відповіла, що більше не дасть мамі втручатися у своє особисте життя і якщо мама обговорюватиме цю тему, Зіна не відповідатиме їй. Запитання таким чином були закриті.
Субота була присвячена прибиранню та різним господарським питанням. Мама повідомила, що завтра з обіду прийде її подруга та попросила Зіну чисто мінімально підтримати компанію. Зіна відповіла, що якщо почнеться обговорюватися її, особисте життя, вона просто встане і піде, не прощаючись. Мама запевнила, що жодних запитань не буде.
У неділю мама з ранку почала готуватися, сходила в перукарню, напекла своє фірмове печиво, було враження, що чекають на візит як мінімум англійської королеви. І тут мама зауважила, що забула купити лимон до чаю. Ну який же чай без лимона і мама терміново послала Зіну в найближчий магазин. Вона хотіла спочатку сама побігти за лимоном, але Зіна обурилася – твоя подруга, ти й приймай.
У найближчому магазині лимони були настільки засушені, що Зіні було б незручно такі подавати на стіл, і вона пішла далі. Походивши по магазинам півгодини, Зіна повернулася з покупкою додому.
Двері їй відчинив чоловік. Побачивши такого красеня, вона мало не зачинила назад двері, але потім все-таки зайшла до квартири. Він був одягнений у якісь штани в яскраву смужку, які довжиною ледь досягали щиколоток. Трималися вони на підтяжках, між якими була засунута сорочка, явно не його розміру.
Набувши незворушного вигляду, ніби вона щодня зустрічає у себе в квартирі таке диво, Зіна перевзулась і пішла на кухню мити і нарізати лимон.
Коли вона з тією ж мімікою занесла до кімнати нарізаний лимон, мама почала знайомити доньку з гостями.
– Знайомся, Зіна. Це моя найкраща шкільна подруга Валя. А цей юнак, який відчиняв тобі двері, Віктор, її син. То чим ви, Вікторе, займаєтесь? – Мама звернулася вже до Віктора.
– Художник я.
– Ой, та він соромиться, коли він був маленький, він завжди був сором’язливим. Пам’ятаю, у садочку він захотів у туалет….., і тут мамина подруга почала розповідати такі речі, від яких Віктор став багряним, та й Зіні було слухати незручно. Тут вона поспівчувала молодому чоловікові, її мама такого не дозволяла собі.
Щоб розрядити обстановку, мама Зіни підхопилася і попросила Валю допомогти їй на кухні розкласти нарізку. Вона вирішила, що молодих треба залишити наодинці, хай самі поспілкуються. Вона й сама зрозуміла, що Валя ляпнула трохи не те, і її план познайомити дочку із сином подруги може провалитися.
Коли Віктор і Зіна залишилися самі, Віктор вибачився перед нею за вбрання
– Справа в тому, що я затятий холостяк і до моїх планів одруження не входить, але моя мама не припиняє спроби познайомити мене з перспективною дівчиною. Це мій сценічний, так би мовити, образ, щоб відштовхнути тих наречених, які мені знаходить матуся.
– Таак, ось тільки червоної кульки на ніс не вистачає, а в іншому образ повний, – відповіла Зіна.
– Вам пощастило, я також абсолютно проти заміжжя, свого часу мама постаралася так, що тут вам нічого не буде, наречена на шию вам кидатися не буде, – пояснила Зіна
– Відмінно, тоді я довго сидіти не буду і маму заберу з собою. Приємно, коли зустрічаєш людину, яка розуміє.
– Ну й домовилися, бо скоро починається моя улюблена недільна передача.
Коли обидві мами увійшли з тарілками до кімнати, Віктор оголосив, що він поспішає і просить маму не затримуватися, бо вона поїде додому на таксі. Як зрозуміли обидві матусі, сватання не задалося.
Після відходу гостей Зіна не хотіла навіть розмовляти з мамою, їй був неприємний сам факт сватання. То відганяла всіх хлопців, які їй подобалися, відшукуючи найменші недоліки і переконуючи її, Зіну, що з таким чоловіком життя буде неможливе, то знайомить його з таким собі диваком.
Мовчала і мама, відчуваючи свою провину. Потім, після тривалого мовчання, мама видала:
– Вибач, це було справді безглуздо. Обіцяю, таке не повториться.
– Сподіваюся, – відповіла Зіна.
Наступної п’ятниці вона розповіла подругам про «сватання» у неділю та повідомила, що записалася на обстеження.
Обстеження Зіна пройшла, і все було добре.
Зіна поспішала поділитися новиною з подругами, але Ліля зателефонувала і сказала, що її сьогодні не буде, вони втрьох із чоловіком на тиждень відлітають на відпочинок та попросила всі рішення не приймати без неї. І тут каблук Зіни потрапив у каналізаційні ґрати, щось хруснуло. Зіна роззулася і акуратно вийняла застряглий кблук. Він відламався. До кафе залишалося метрів 300, але дійти було проблематично.
– Дівчино, я можу вам допомогти? – Вона почула поруч чоловічий голос. Озирнулася, поряд стояв біля авто усміхнений симпатичний чоловік, який смутно когось нагадує.
– Так, довезіть до кафе, будь ласка, – і вона назвала кафе.
– Із задоволенням допоможу такій чарівній дівчині.
Він довіз її до кафе і напросився посидіти до їхньої компанії. Хоча це в них було не заведено, але він сьогодні їй допоміг. Тож Зіна погодилася.
Марічка помахала їм рукою, добре, що столик був недалеко. За столиком вони почали знайомитись:
– Віктор.
– Зіна. Ой, Вікторе, ви? Не впізнала, а замаскуватися тоді вам вдалося. А це Марія, Марічка. Вони весело балакали за столом, Віктор розповідав Марічці свої історії, а Марічка весело реготала. Зіна зрозуміла, що у подруги та Віктора виникла симпатія. В принципі, вона вже все вирішила щодо заміжжя та дитини, але щось не давало спокою всередині. Подумавши, вона почала прощатися, сказавши, що зараз викличе таксі.
На це їй і Марія і Віктор запротестували, і Віктор сказав, що сам відвезе її додому. Зіна відмовлялася, але вони дуже активно наполягали.
Таким чином, Віктор умовив її сісти в машину. У машині Віктор запитав:
– А хочете, я покажу свої роботи, я художник.
— Але ж ви щойно фліртували з моєю подругою!
– А це був невеликий тест.
– Тест? Який?
– Потім скажу. То ходімо? Іти доведеться мало і там я зможу відремонтувати ваш каблук. Або просто посидимо в іншому кафе, продовжимо наше знайомство.
Зненацька для себе Зіна погодилася піти до нього.
У квартирі він дав їй свої капці і провів у свою Майстерню, а сам дістав молоток і прикріпив каблук, попередивши, що все одно потрібний буде ремонт. Квартира була в старовинному будинку, і під майстерню було відведено велику кімнату, метрів 30-35. Замість балкона був величезний еркер, через який було видно старий яблуневий сад, перетворений на улюблене місце відпочинку городян. Сонце почало сідати, його химерні відблиски розсипалися на стінах.
Віктор підійшов до неї з келихами. Вона не відмовилась.
– Подобається картина?
– Дуже!
Додому вона приїхала наступного дня. Мамі на її запитання відповіла, що готується морально до ЕКО. Мама тільки зітхнула.
Минуло ще 2 тижні. Ліля розповідала про чудову відпустку, Марія розповіла, що її мама збирається заміж. Зіна сказала, що поки що ЕКО відкладається.
Минув ще місяць. Дівчата побачили на її пальці колечко і Зіна підтвердила, що так, вона виходить заміж через 2 тижні весілля. Було видно, що вона зараз витає у хмарах. Мамі вона про весілля сказала також не відразу, просто подякувала їй, що та не дала їй свого часу наробити помилок і допомогла дочекатися саме того чоловіка, який був їй призначений.
Після весілля вона переїхала до Віктора, заборонивши мамам втручатися в їхнє особисте життя. І за рік у них з’явився хлопчик. А Марія познайомилася зі свідком нареченого на весіллі у подруги. І в них також начебто налагоджуються стосунки.