Віктор повертався додому у чудовому настрої. Робочий день видався легким, погода була чудова, і на вечір було заплановано нове побачення з Галиною.
– Зараз прийду додому, – думав Віктор, – повечеряю, скажу Насті, що мене терміново викликають допомогти другій зміні, і все. І ніч пройде чудово!
Віктор вже півроку зустрічався з Галиною таємно. Він лише кілька років був одружений. Галина ж насолоджувалась свободою після вдалого розлучення. Колишній чоловік Галі, необачно записував майно на молоду дружину, внаслідок чого суд залишив його майже без усього.
Познайомились Віктор з Галею на святкуванні ювілею якогось спільного знайомого. І жінка одразу сподобалася Віктору. Ну і що, що набагато старше. Зате яка грація, уміння себе подати, хода зрештою! Галина викладала танці, була досить гарною, дуже доглянутою, завжди одягалася зі смаком. Контраст із дружиною Віктора виявився колосальним.
Віктор одружився з Настею швидко, встиг позустрічатися лише кілька місяців, потім дівчина завагітніла. Настя після пологів влізла в джинси і незграбні футболки, рідке волосся збирала у хвостик. Займалася дитиною, будинком, дбала про Віктора. Тому поступово стало сумно. Ні, дружину він, звичайно, цінував. І, може, навіть любив. Але після зустрічі з ефектною Галиною Настя почала здаватися йому зовсім прісною.
Дізнавшись у знайомих телефон, він зателефонував жінці та запропонував зустрітися. Що рухало Галею – цікавість, нудьга чи бажання розважитися – невідомо. Але на побачення вона погодилася.
З того часу вони зустрічалися, переважно у неї. Галі лестила закоханість молодого чоловіка. А Віктор був у захваті від близькості із досвідченою жінкою. Настя була забута. Чоловік став затримуватися з роботи, нібито йти на додаткові зміни. Будучи вдома, постійно витав у хмарах, став розсіяним та дратівливим, майже не займався з дитиною.
Настя далеко не одразу зрозуміла, що сталося. Все-таки у 19 років життєвого досвіду не так багато. Спочатку вона вірила чоловікові. Але від додаткових змін та постійних викликів на роботу чомусь зовсім не зростала зарплата. Працював Віктор здебільшого з чоловіками, але від його одягу періодично стало пахнути жіночими парфумами. Дорогими парфумами, а не тією фруктовою водою, що купувала Настя.
Якось вона вирушила на прогулянку з дитиною і вибрала далекий дитячий майданчик, куди зазвичай не доходила. Чоловік затримувався на роботі, обід вже був готовий, усі справи вдома перероблено. Дівчина вирішила подихати свіжим повітрям та розвіятися. Син солодко спав, а Настя просто сиділа на лавці в тіні дерев, бездумно гортаючи соцмережі.
Яке ж було її здивування, коли з дому навпроти вийшов її Віктор за руку з якоюсь блондинкою! Пара була настільки захоплена один одним, що нічого не помічала довкола.
Повернувшись додому, дівчина зібрала речі, викликала таксі та поїхала до мами. Квартира належала Віктору, так що жодних прав на неї дружина не мала.
Чоловік повернувся тільки надвечір, одразу поліз у холодильник, повечеряв і лише потім помітив, що ні дружини, ні сина вдома немає. Поглинений спогадами про бурхливий час із Галиною, він не відразу зрозумів, що в квартирі залишилися тільки його речі.
– Настя, ви де? – вигукнув він у слухавку, коли дружина нарешті відповіла.
– Я вас бачила. Нам краще розлучитися.
Віктор одразу зрозумів, що відповісти. Брехати, мабуть, не мало сенсу. Втрачати Настю він не хотів, йому подобався доглянутий будинок та турбота. Але ж після розлучення він стане вільним, зможе без перешкод зустрічатися з Галею.
Розвели їх швидко, жодних взаємних вимог у пари не було. З сином Віктор міг бачитися будь-коли, ніхто йому перешкод у цьому плані не ставив. Але часто приїжджати не виходило. То робота, то побачення з Галиною.
Несподівано з’ясувалося, що кохана жінка не хоче з’їжджатися з Віктором. Та й загалом, у неї насичене життя: робота, виступи, поїздки, фотосесії, якісь контракти.
Віктор слабо у всьому цьому розбирався, лише зрозумів, що для Галини він – приємне та зручне доповнення до її цікавого життя. І що центром він ніколи не стане. Чоловіка це злило, він закочував сварки, казав, що залише Галину, але жінка лише розводила руками та відповідала, що його ніхто не тримає. Він, мовляв, вільний іти куди хоче.
Віктор так і жив у своїй квартирі, вибирався на роботу чи на зустрічі з Галею, вчився сам облаштовувати свій побут.
Через два роки, проходячи через парк, він випадково зустрів Настю. Все те ж рідке волосся, але тепер освітлене і трохи підкручене. Легкий макіяж, приємна сукня. А поряд – високий міцний чоловік, ніжно тримав руку дівчини. Настя закохано посміхалася і більше не помічала нікого навколо.
Проводячи пару поглядом, Віктор раптом зрозумів, що роман із Галиною був лише, якоюсь нерозумною помилкою. І що саме Настя, а не Галя, завжди дивилася на нього таким сяючим закоханим поглядом. Він сам своїми руками зруйнував власне щастя, не оцінивши його і не бажаючи зберегти.